Ухвала суду № 35839751, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 823/2022/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (надалі за текстом - «ДП «Черкаська мехколона») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052301 від 14.01.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 165 285 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000062301 від 14.01.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 133 791 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «ДПІ у Черкаському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.12.2012 р. по 14.12.2012 р. посадовцями ДПІ у Черкаському районі проведено планову виїзну перевірку ДП «Черкаська мехколона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 44/22-010/000138606 від 28.12.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 4, 8, 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 135, 137, 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на 159 763 грн. та ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 116 042 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

27.05.2011 р. між ДП «Черкаська мехколона» та ТОВ «РІП» укладено договір субпідряду № 11за умовами якого, останнє зобов'язалось виконати та здати в експлуатацію роботи по об'єкту «Реконструкція ПЛ-10 кВТ від ТП-953-957/5996/2316 у м. Дніпропетровську». Загальна вартість робіт складає 221 377 грн. 14 коп., у т.ч. 36 896 грн. 19 коп. ПДВ.

Відповідно до договору субпідряду № 12 від 29.06.2011 р. ТОВ «РІП» прийняло на себе зобов'язання із виконання та здачі в експлуатацію робіт по об'єкту «Заміна опор ПЛ-110 кВ від м. Севастополь» вартістю 215 029 грн. 76 коп., у т.ч. 35 839 грн. 29 коп. ПДВ.

Згідно договору субпідряду № 14 від 01.09.2011 р. ТОВ «РІП» зобов'язалось виконати та здати в експлуатацію роботи по об'єкту «заміна опор ПЛ-110 кВ від м. Севастополь» вартістю 202 253 грн. 60 коп., у т.ч. 33 708 грн. 93 коп. ПДВ.

За умовами договору субпідряду № 04-05/11 від 04.05.2011 р. ТОВ «Полєм ОПТ» зобов'язалось виконати роботи по об'єкту «Реконструкція. Демонтаж заправочної АЗС ДП «Черкаська мехколона» загальною вартістю 105 004 грн. 85 коп., у т.ч. 17 500 грн. 81 коп. ПДВ.

На підставі цих договорів були складені первинні документи, позивач здійснив розрахунки та оприбуткував отримані від субпідрядника будівельні роботи, а сплачені кошти включив до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, за даними актів від 07.09.2011 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РІП» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за червень-липень 2011 р.», від 24.11.2011 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РІП» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 р.», складених ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, місцезнаходження підприємства не встановлено, а його директор заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності товариства. Крім того, в ході проведення УПМ ДПА у Черкаській області оперативно-слідчих заходів встановлено, що з метою мінімізації податкових зобов'язань реально діючим суб'єктам господарювання використовувались реквізити підприємств з ознаками «фіктивності», у т.ч. ТОВ «РІП».

Згідно довідки ДПІ у м. Черкаси від 18.08.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полєм Опт» у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Відповідно до первинних документів (рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, платіжного доручення) ДП «Черкаська мехколона» придбало у ПП «УкрПромСпецКомплект-3» привідний вал вартістю 4 782 грн., у т.ч. ПДВ 797 грн.

Однак, згідно акту ДПІ у м. Черкаси № 43 від 10.07.2012 р. співробітниками відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ ГВПМ ДПІ у м. Черкасах припинено діяльність «конвертаційного центру» організатором якого є директор ПП «УкрПромСпецКомплект-3».

Крім того, в результаті аналізу бази «Співставлення даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» встановлено розбіжності по податковому кредиту між позивачем та ПП «УкрПромСпецКомплект-3».

У листопаді 2011 р. ДП «Черкаська мехколона» сформувала податковий кредит від контрагента-постачальника ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1 036 грн. 94 коп.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить, що ДП «Черкаська мехколона» нк здійснювало господарської діяльності в розумінні ст. 14 Податкового кодексу України, а складені документи не можуть вважатися первинними та бути документальним підтвердженням здійснення господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Черкаському районі прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 14.01.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 165 285 грн., у тому числі 159 763 грн. за основним платежем та 5 522 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 14.01.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 133 791 грн., у тому числі 116 402 грн. за основним платежем та 17 749 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «РІП», ПП «Полєм Опт», ПП «УкрПромСпецКомплект-3», ФОП ОСОБА_1

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору субпідряду № 11 від 27.05.2011 р., договору субпідряду № 12 від 29.06.2011 р., договору субпідряду № 14 від 01.08.2011 р., договору субпідряду № 01-03/11 від 01.03.2011 р., договору субпідряду № 09-03/11 від 09.03.2011 р., договору субпідряду № 04-05/11 від 04.05.2011 р., договору поставки товару № 1-0000050 від 01.01.2011 р., довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, акта здачі-прийняття робіт, податкових накладних, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ДП «Черкаська мехколона» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам. А аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат то податкового кредиту по операціям з контрагентами, які були предметом перевірки.

Доводи відповідача щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень з посиланням на акти перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ДПІ у м. Черкаси обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Помилковим є посилання ДПІ у Черкаському районі на наявність в автоматизованій системі розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 03 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.