Ухвала суду № 35839682, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 825/3253/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тепло-Монтаж» до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Тепло-Монтаж» (надалі за текстом - «ПП «Тепло-Монтаж») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №000417220 від 16.08.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 108 161 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.07.2013 р. по 30.07.2013 р. посадовцями ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Тепло-Монтаж» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2013 р. у складі податкового кредиту з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд», за квітень 2013 р. у складі податкового кредиту з ТОВ «Укрспестроймонтажпроектсервіс», за травень 2013 р. у складі податкового кредиту з ТОВ «Теренс Груп».

Результати перевірки оформлено актом № 233/22/36655008 від 06.08.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у квітні та травні 2013 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд», ТОВ «Укрспестроймонтажпроектсервіс», ТОВ «Теренс Груп» у складі вартості будівельних робіт та товарів.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

За умовами договорів № 10/1/13-ХТ від 10.01.2013 р., № 15/3/13-НП від 15.03.2013 р., № 7/5/13-ОВ від 01.05.2013 р., № 14/5/13-ХТ від 14.05.2013 р. ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» зобов'язалось виконати роботи із зборки ємностей, заміни трубопроводів системи холодопостачання, монтажу систем теплохолодопостачання, монтажу трубопроводів холодопостачання, а ПП «Тепло-Монтаж» - прийняти і оплатити ці роботи.

На підставі згаданих договорів позивач отримав податкові накладні на загальну суму 300 178 грн. 58 коп., у т.ч. 50 029 грн. 76 коп. ПДВ. та відобразив цю суму у складі податкового кредиту.

Відповідно до договору № 20/02/Ч-ПР від 20.02.2013 р. ТОВ «Укрспестроймонтажпроектсервіс» взяло на себе зобов'язання із виконання проектних робіт по Об'єкту реконструкції РДЛВМ у м. Чернігів.

За цим договором позивач сплатив виконавцю 62 880 грн. та отримав податкові накладні, а сплачений податок включив до податкового кредиту.

У травні 2013 р. ТОВ «Теренс Груп» видано податкові на загальну 69 583 грн. 92 коп. за результатами господарської операції з поставки ПП «Тепло-Монтаж» товарів.

Розрахунок позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 р. в інформаційній системі «Податковий блок» існують розбіжності по податковому кредиту між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд». Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено відомості про відсутність товариства за місцезнаходженням.

За даними акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.06.2013 р. ТОВ «Укрспестроймонтажпроектсервіс» за юридичною адресою не знаходиться, а засновник ОСОБА_1 заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 р. ТОВ «Теренс Груп» відсутнє за юридичною адресою. Директор, головний бухгалтер, засновник не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На думку органу державної податкової служби наведене не підтверджує реальність названих господарських операцій, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на 72 107 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №000417220 від 16.08.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 108 161 грн., у тому числі 72 107 грн. за основним платежем та 36 054 за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд», ТОВ «Укрспестроймонтажпроектсервіс», ТОВ «Теренс Груп».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору підряду № 10/1/13-ТХ від 10.01.2013 р., договору про надання послуг № 15/3/13-НП від 15.03.2013 р., договору підряду № 7/5/13-ОВ від 07.05.2013 р., договору підряду № 14/05/13-ТХ від 14.05.2013 р., договору № 20/02/Ч-ПР від 20.02.2013 р. та технічного завдання до нього, договору на виконання проектних робіт № 20/02/П-ПР від 20.02.2013 р., актів надання послуг, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів здачі-приймання виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Тепло-Монтаж» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам. А аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами, які були предметом перевірки.

Посилання відповідача на наявність в автоматизованій системі розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями обґрунтовано не взято судом до уваги.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 03 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.