Постанова № 35839387, 28.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. справа № 804/6813/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 червня 2013 року у справі № 804/6813/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року задоволено позов управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного внеску у сумі 8582, 72 грн.

Постанова суду мотивована обов'язком відповідача сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який останнім не виконано, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, стягнення якої предметом спору у справі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обгрунтована тим, що судом першої інстанції невірно визначено розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску, оскільки з часу подання позову та прийняття судом рішення у справі, відповідачем сплачено частину такої заборгованості у розмірі 1000грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1, на час виникнення спірних правовідносин, перебувала на обліку в УПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом - є недоїмкою.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 станом на 05.03.2013 року мала заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим, позивачем направлялася вимога про сплату боргу від 05.03.2013 року № Ф-447 на суму 8582, 72 року. Зазначена заборгованість виникла у результаті несплати єдиного внеску з 2011 (4010,30грн.) та 2012 (4 572,42грн.) роки.

Вимога отримана відповідачем, про що свідчать відомості зворотного поштового повідомлення (а.с.5), але станом на час подання позову відповідачем у добровільному порядку зазначену заборгованість не сплачено.

Відповідно до абз.6 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Отже, враховуючи наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску, а також наявність вимоги УПФУ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така заборгованість має бути стягнута у судовому порядку.

В той же час, суд першої інстанції, розглянувши справу у скороченому провадженні без виклику сторін, не з'ясував фактичний розмір заборгованості, який існував на час розгляду справи та ухвалення рішення (11.06.2013р.) та не витребував відповідних доказів у позивача, з огляду на час визначення заборгованості (05.03.2013р.).

Між тим, відповідачем до апеляційної скарги долучено докази, дослідженням яких встановлено, що 02.04.2013р. відповідачем сплачено 1000,0грн. єдиного внеску на розрахунковий рахунок, який зазначено у вимозі про сплату боргу.

Таким чином, на час ухвалення судом рішення у цій справі, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску була на 1000грн. менше, ніж визначена у вимозі від 05.03.2013р., наявність якої надавала позивачу право на звернення до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи розмір заборгованості, який визначено у вимозі, а також розмір заборгованості, який сплачено відповідачем, обґрунтованим розміром заборгованості зі сплати єдиного внеску, на час ухвалення рішення судом першої інстанції, слід визнати 7 582,72грн. (8582,72грн. - 1000,0грн = 7 582,72грн.).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати та прийняти нову постанову по суті заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 804/6813/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7582,72грн. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 72 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 29.11.2013р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк