Ухвала суду № 35839379, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. справа № 804/7665/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України Медведєва Олега Валерійовича

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі №804/7665/13-а за позовом ОСОБА_2 до начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України Медведєва Олега Валерійовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до начальника Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України Медведєва Олега Валерійовича про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запити від 16.04.2013 року та від 18.04.2013року про надання публічної інформації та зобов'язання відповідача надати перелічену інформацію.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 16.04.2013 року та 18.04.2013року звернувся до відповідача із запитами про надання публічної інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», але відповіді не отримав, що є фактом порушення відповідачем ст.20 Закону, якою визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Медведєва О.В. із розгляду запиту ОСОБА_2 від 16.04.13 про надання інформації з таких питань: - коли були зроблені запити до Держсільгоспінспекції України та ДАБК та які відповіді було надано Інспекції за зробленими запитами; - яка сума завданих державі матеріальних збитків від самовільного зайняття земельної ділянки під підпірну стіну довжиною 123 метри, зведеної за межами виділеної ОСЕБ "Меркурій" земельної ділянки; - з якої фізичної чи юридичної особи конкретно стягнуто ці збитки; - відносно якої особи в обох випадках складено протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення; - за якою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності; - яка сума адміністративного стягнення визначена Інспекцією для кожної з осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності; - чи сплачено фактично адміністративний штраф винною особою, якщо сплачено то коли, в якій сумі і до якої банківської установи чи поштового відділення; - чому не передані до органів прокуратури матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ст. 197-1 КК України за самовільне захоплення землі та незаконне будівництво підпірної стіни; - чи виконано Припис інспекції і в якій частині; - які вимоги припису не виконані і які міри реагування прийняла Інспекція; - чи використано Інспекцією право на опломбовувати приміщення і устаткування для перекачки стічних вод на строк до усунення порушень земельного природоохоронного законодавства, починаючи з одержання об'єднанням "Меркурій" дозволів на зайняття земель водного фонду для будівництва та усіх інших вимог законодавства, яке регулює порядок зайняття і будівництва на Чорноморському узбережжі, а також запиту ОСОБА_2 від 18.04.13 про надання інформації з таких питань: - до якої категорії земель відповідно до Земельного кодексу України відноситься; - земельна ділянка, зайнята побудованою підпірною стінкою довжиною 123м та висотою 4 метри; - хто являється власником або користувачем земельної ділянки, зайнятої під підпірну стінку, та хто сплачує земельний податок за користування цією земельною ділянкою; що це за схема, погоджена державним підприємством "Лівадія" для ОСЕБ "Меркурій"; чи погоджувалася ця схема з Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією; зобов'язано начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Медведєва О.В. вчинити дії щодо розгляду запитів на інформацію ОСОБА_2 від 16.04.13 та від 18.04.13 в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації". В задоволені іншої частини адміністративного позову відмовити.

Не погодившись з постановою суду, начальник Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України Медведєв О.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що питання, які перелічені в запитах та позові не відносяться до публічної інформації, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не розповсюджується на ці правовідносини та не зачіпає права та інтереси позивача. Позивач не обмежений у доступі до офіційної інформації щодо діяльності інспекції. Таким чином, на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог. Крім того, ст.162 КАС України не передбачено прийняття судом постанови про зобов'язання суб'єктів владних повноважень приймати якісь рішення та вчиняти дії, а тому суд не мав повноважень зобов'язувати відповідача вчинити дії щодо розгляду запитів на інформацію позивача. Як на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, відповідач посилається на порушення вимог ст.19 КАС України, якою визначено територіальну підсудність розгляду справ.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із запитами:

1. Запит на інформацію від 16.04.2013 року (відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» та ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), в якому поставлено питання (а.с.12-13):

- коли були зроблені запити до Держсільгоспінспекції України та ДАБК та які відповіді було надано Інспекції за зробленими запитами;

- яка сума завданих державі матеріальних збитків від самовільного зайняття земельної ділянки під підпірну стіну довжиною 123 метри, зведеної за межами виділеної ОСЕБ "Меркурій" земельної ділянки;

- з якої фізичної чи юридичної особи конкретно стягнуто ці збитки; - відносно якої особи в обох випадках складено протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення;

- за якою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності;

- яка сума адміністративного стягнення визначена Інспекцією для кожної з осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності;

- чи сплачено фактично адміністративний штраф винною особою, якщо сплачено то коли, в якій сумі і до якої банківської установи чи поштового відділення;

- чому не передані до органів прокуратури матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ст. 197-1 КК України за самовільне захоплення землі та незаконне будівництво підпірної стіни;

- чи виконано Припис інспекції і в якій частині; - які вимоги припису не виконані і які міри реагування прийняла Інспекція;

- чи використано Інспекцією право на опломбовувати приміщення і устаткування для перекачки стічних вод на строк до усунення порушень земельного природоохоронного законодавства, починаючи з одержання об'єднанням "Меркурій" дозволів на зайняття земель водного фонду для будівництва та усіх інших вимог законодавства, яке регулює порядок зайняття і будівництва на Чорноморському узбережжі.

2.Запит на інформацію від 18.04.2013 року (відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» та ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), в якому поставлено питання (а.с.15):

- до якої категорії земель відповідно до Земельного кодексу України відноситься;

- земельна ділянка, зайнята побудованою підпірною стінкою довжиною 123м та висотою 4 метри;

- хто являється власником або користувачем земельної ділянки, зайнятої під підпірну стінку, та хто сплачує земельний податок за користування цією земельною ділянкою;

- що це за схема, погоджена державним підприємством "Лівадія" для ОСЕБ "Меркурій";

- чи погоджувалася ця схема з Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією.

Запити отримані представником Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції 23.04.2013 року (а.с.14,16).

Правомірність дій відповідача, які полягають у ненаданні відповіді у встановлений п'ятиденний строк, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що начальником Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», в частині ненадання відповіді на інформаційний запит у строки встановлені законодавством. Враховуючи, що судом достовірно не встановлено наявність у відповідача інформації, запитуваної позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути запити ОСОБА_2 від 16.04.2013р. та від 18.04.2013р. в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Позивач своїм правом на оскарження постанови суду в частині відмовлених позовних вимог не скористався. За таких обставин, з урахуванням ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне переглянути рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч.1 ст.20 даного Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, вказаними нормами права визначено як право особи звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, а так само і обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 ст.22 Закону передбачено, що Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 5 даної статті передбачено, що відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду стало те, що відповідачем не надано відповіді на запити від 16.04.2013р. та від 18.04.2013р., які отримані уповноваженою особою відповідача 23.04.2013р.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов та з апеляційної скарги, відповідач зазначає, що питання, які перелічені в запитах та позові не відносяться до публічної інформації, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не розповсюджується на ці правовідносини та не зачіпає права та інтереси позивача. Позивач не обмежений у доступі до офіційної інформації щодо діяльності інспекції.

Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, оскільки не віднесення запитуваної інформації до публічної не позбавляє розпорядника інформації обов'язку надавати відповіді на запити.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність бездіяльності відповідача в частині ненадання відповіді на запит, та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про відсутність у суду повноважень зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача розглянути запити ОСОБА_2 від 16.04.2013р. та від 18.04.2013р. в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо доводів відповідача в частині порушення судом першої інстанції територіальної підсудності розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Територіальна підсудність адміністративних справ визначається за правилами статті 19 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Водночас, справи з приводу оскарження актів індивідуальної дії, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (частина друга статті 19 КАС України).

Отже, враховуючи, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, який є розпорядником публічної інформації, а позивач проживає у м.Дніпропетровську, розгляд справи здійснювався адміністративним судом за вибором позивача, що не протирічить ст.19 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України Медведєва Олега Валерійовича залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі №804/7665/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 20.11.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк