Ухвала суду № 35839378, 28.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. справа № 804/7672/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №804/7672/13-а за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «АгроМаш» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

Приватне виробничо-комерційне підприємство «АргоМАш» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402204 від 22.05.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 465 115,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000392204 від 22.05.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 442 967,50 грн.. Позов, зокрема, обґрунтований відсутністю правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, під час проведення перевірки ДПІ не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що б могло бути підставою для визначення спірних податкових зобов'язань.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем. Висновки податкової служби щодо нікчемності укладених позивачем право чинів не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, яким визначено ознаки нікчемного правочину та носять характер припущень.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПВКП «АгроМаш» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» за період березень-серпень 2012 року та ТОВ «Ферріт-Д» за липень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2013 року № 1456/224/30718140, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 354 374 грн., в тому числі по періодам: у березні 2012 року на суму 26 968 грн., у квітні 2012 року на суму 17 618 грн., у травні 2012 року на суму 103 615 грн., у червні 2012 року на суму 78 954 грн., у липні 2012 року на суму 22 779 грн., у серпні 2012 року на суму 104 440 грн.;

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 372 092 грн., в тому числі по періодам: за І квартал 2012 року на суму 28 316 грн., за ІІ квартал 2012 на суму 210 196 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 133 580 грн.

З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між приватним виробничо-комерційним підприємством «АргоМАш» та ПП «Транс-Атлантіка - Сервіс», ТОВ «Ферріт-Д». Як зазначено в акті перевірки: ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська складено акт №7204/224/32694389 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року». Висновки вказаного акту свідчать про відсутність поставок товару по ланцюгу постачання між ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» та зазначеними контрагентами. З цих підстав, зроблено висновок про те, що ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Крім цього, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська складено акт №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» з питань не підтвердження господарських відносин з платником податків з ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопада 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку». У вказаному акті зазначено про відсутність поставок товару по ланцюгу постачання між ТОВ «Ферріт-Д» та зазначеними контрагентами. З цих підстав, зроблено висновок про те, що ТОВ «Ферріт-Д» здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Ферріт-Д» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

З аналізу актів перевірки постачальників приватного виробничо-комерційного підприємства «АргоМАш», ДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між ПВКП «АгроМаш» та ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс», ТОВ»Ферріт Д».

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПВКП «АгроМаш» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 30.04.2013 року № 1456/224/30718140 не містить.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.05.2013 року:

- № 0000392204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в сумі 354 374,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 88 593,50 грн.;

- № 0000402204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем в сумі 372 092,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 93 023,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс», ТОВ»Ферріт Д», за наслідками яких позивачем визначались податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Актах перевірки №7204/224/32694389 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року» та №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» з питань не підтвердження господарських відносин з платником податків з ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопада 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс».

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ПВКП «АгроМаш» по взаємовідносинам з ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс», ТОВ»Ферріт Д», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що 19.03.2012 року між ПВКП «АгроМаш» (покупець) та ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» (постачальник) було укладено договір поставки № 1214, згідно якого покупець купує, а постачальник поставляє збірні металоконструкції, вузли та метало елементи, виготовлені по ескізам, кресленням та заявці покупця (т.1 а.с.44-45.

Про фактичне виконання сторонами умов договору свідчать наступні документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні (т.1 а.с.46-78), відомості вхідного контролю по постачальнику ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» (т.1 а.с.92-98). Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по особовому рахунку (т.1 а.с.79-91).

Крім цього, 05.07.2012 року між ПВКП «АгроМаш» (покупець) та ТОВ «Ферріт-Д» (постачальник) було укладено договір постачання № 050712, згідно якого постачальник поставляє, а покупець приймає товар, в асортименті та кількості, зазначених у рахунках-фактурах (т.1 а.с.99-100).

Виконання умов договору поставки товару підтверджується накладною №4023 від 10.07.2012р., рахунком №0061 від 05.05.2012р., податковою накладною №38, виписками з банку про оплату товару у безготівковій формі (т.1 а.с.101-104).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Вказані первинні документи надавалися позивачем і до перевірки, про що свідчить зміст акту перевірки, при цьому, будь-яких зауважень щодо правильності складення зазначених документів, податковою службою в Акті перевірки висловлено не було.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги обставини, які свідчать про те, що отриманий товар був використаний позивачем у господарській діяльності для виробництва машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів та спеціалізованого призначення, зокрема агрегатів макаронних вакуумних, з автоматичним дозуванням муки та води моделей АМВ-100, АМВ-200, АМВ-250, АМВ-300, АМВ-600 в комплекті з сушильними камерами, автоматів фасувально-пакувальні моделі АФУ-200.

Так, з отриманих від постачальників ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс», ТОВ «Ферріт Д» товарів, позивач виготовлено: сушильну камеру АМВ -300.04, яку поставлено на адресу ТОВ «ВІЯ» (т.2 а.с.93 - 103); агрегат макароний вакуумний АМВ-100, який поставлено ПП «XONQA BILLUR SALT» (т.2 а.с.104-119); агрегат какароний АМВ-200, який поставлено ПП «XONQA BILLUR SALT» (т.2 а.с.120-141); агрегат макароний вакуумний з автоматичним дозуванням муки та води АМВ-300, який поставлено RAWASI AL-KHALEEJ LLC (т.2 а.с.142-163); агрегат макароний АМВ-100, який поставлено на адресу ТОВ «ИСКАДО ПЛЮС» (т.2 а.с.164-175); агрегат макароний вакуумний з автоматичним дозуванням муки та води АМВ-100, який поставлено ПП «РИЗОВ АД» (т.2 а.с.176-192); автомат фасувально-пакувальний АФУ-200, який поставлено AMANDAVA ENTERPRISES LIMITED (т.2 а.с.193 - 201); агрегат макароний вакуумний з автоматичним дозуванням муки та води АМВ-250, який поставлено на адресу ТОВ «Торговий Дом «Кредо-Бриг» (т.2 а.с.202 - 214); агрегат макароний вакуумний з автоматичним дозуванням муки та води АМВ-100, який поставлено для EGYPTIAN COMPANI (т.2 а.с.215-231).

Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про факт поставки товарів, використання цих товарів у власній господарській діяльності, а також оплату вартості товарів, у т.ч. ПДВ у їх вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс», ТОВ»Ферріт Д».

В апеляційній скарзі ДПІ, не спростовуючи встановлені обставини справи судом, зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про реальність господарських операцій, з огляду на те, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товарів від постачальників.

Такі доводи заявника апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З акту перевірки не вбачається того, що податкова служба вимагала від позивача надати до перевірки докази транспортування товарів, відсутні у матеріалах справи і докази відмови посадових осіб підприємства надати такі документи до перевірки. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки доказів транспортування товарів, судом до уваги не приймаються.

Крім цього, відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі №804/7672/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк