Постанова № 35839363, 14.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. справа № 405/4159/13-а(2а/405/377/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області

на постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 серпня 2013 року у справі №405/4159/13-а (2-а/405/377/13) за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування вимоги та постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні позову управлінню Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області про скасування вимоги від 29.04.2013 року № 14798 та постанови про накладення штрафу ВП № 37356756 від 29.04.2013 року у розмірі 680,00 грн.

Постанова суду мотивована правомірністю оскарженої вимоги та постанови ДВС з огляду на невиконання УПФУ рішення суду про зобов'язання позивача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 08.06.2010 року по 08.12.2010 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат та забезпечити її виплату.

Не погоджуючись з рішенням суду, управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та вирішив питання, щодо невиконання рішення з приводу виплати пенсії нарахованої ОСОБА_1. Проте, управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді оскаржувало постанову відділу виконавчої служби про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у справі № 2а-1589/2011 за позовом ОСОБА_2. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду у справі № 2а-1589/2011 виконано у повному обсязі в квітні 2011 року, про що було повідомлено державного виконавця.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції неправильно встановив предмет спору та відповідно не вірно визначив обставини, які підлягають доказуванню у цій справі.

Так, з заявленого позову вбачається, що позивачем оскаржується вимога заступника начальника відділу примусового виконання рішень від 29.04.2013р. №14798, якою УПФУ зобов'язано надіслати у строк до 14.05.2013р. надіслати на адресу відділу примусового виконання рішень документи, що підтверджують виконання рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда, яке ухвалено на користь ОСОБА_2 та на підставі якого видано виконавчий лист №2а-1589/2011р. від 29.03.2013р. (а.с.8). Крім цього, позивачем оскаржується постанова ДВС про накладення штрафу від 24.04.2013р., якою до УПФУ застосовано штраф у розмірі 680грн. за невиконання рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда у справі №2а-1589/2011, яке ухвалено на користь ОСОБА_2 (а.с.7).

Як вбачається з постанови суду, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не виконано рішення суду, яке ухвалено на користь ОСОБА_1. Тобто, суд неправильно встановив, які саме рішення ВДВС оскаржує позивач та з яких підстав ці рішення прийняті.

Таким чином, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, що свідчить про неправильне вирішення судом справи.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2013р. (а.с.85), на примусовому виконанні у ВДВС перебував виконавчий лист №2а-1589/2011, виданий 29.03.2013р. на підставі Ленінського районного суду м.Кіровограда, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області у період 08.06.2010р. по 08.12.2010р. здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, з урахуванням виплачених відсотків.

Листом від 09.04.2013р., який в той же день отримано ВДВС (а.с.86), ПФУ повідомило про фактичне виконання судового рішення, а саме здійснення перерахунку підвищення до пенсії та його виплату у квітні 2011 року, про що надано відповідні докази.

Докази виконання судового рішення, яке ухвалено на користь ОСОБА_2, надано позивачем і до суду. Так, з розрахунку підвищення до пенсії вбачається, що на виконання рішення суду ПФУ зроблено такий розрахунок за період з 08.06.2010р. по 08.12.2010р. (період, за який задоволено позов). Розрахунок підвищення до пенсії зроблено з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком та з урахуванням тих сум, які фактично були сплачені ОСОБА_2 Загальна суму підвищення до пенсії, за вказаний період, склала 857,54грн. Вказана суму перерахована на поточний рахунок ОСОБА_2, через банк «Фінанси та Кредит» 23 квітня 2011 року, що підтверджується відомістю на виплату пенсії.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем у добровільному порядку виконано рішення суду, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для направлення на адресу ПФУ вимогу від 29.04.2013 року № 14798 та прийняття постанови про накладення штрафу ВП № 37356756 від 29.04.2013 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не наданого жодного доказу, які б свідчили про правомірність винесення спірних рішень. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ДВС обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, посилались на обставини, які свідчать про невиконання ПФУ рішення суду, яке ухвалено на користь ОСОБА_1. Тобто, відповідач обґрунтовував обставини, які не мають жодного значення для вирішення цієї справи. Отримавши апеляційну скаргу, доводи якої і зводяться до того, що судом невірно визначено предмет спору, ДВС також не надало жодних доказів, які б свідчили про правомірність оскаржених рішень.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скарга управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 серпня 2013 року у справі №405/4159/13-а (2-а/405/377/13) - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Вимогу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 29.04.2013 року № 14798 - скасувати.

Постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про накладення штрафу ВП №37356756 від 29.04.2013 р. у розмірі 680,00 грн. - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 15.11.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк