Ухвала суду № 35829325, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Київ К/9991/50740/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Шведського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "БОС БЕРРІЄС ЛТД" (далі - Товариство)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.03.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011

у справі № 2270/599/11

за позовом Товариства

до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Шепетівська ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2010 № 0000612300/0. від 30.11.2010 № 0000602300/1/12093, від 30.11.2010 № 0000722300/1/12093 та від 31.12.2010 № 0000722300/148.

Постановою названого суду від 09.03.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що витрати позивача на придбання ягід чорниці у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) не підтверджені належними первинними документами.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти попередніх судових інстанцій та задовольнити позов. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що факт експорту позивачем ягід чорниці за межі митної території України підтверджує реальність придбання цієї продукції в рамках господарських правовідносин з СПД ОСОБА_1

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Шепетівською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010. За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 17.09.2010 № 1631/23/32803384 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2010 № 0000612300/0, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 76590 грн. (у тому числі 51060 грн. за основним платежем та 25530 грн. за штрафними санкціями).

У процедурі адміністративного оскарження позивачем цього донарахування ДПІ було додатково визначено Товариству штрафні санкції з названого податку в сумі 28220 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2010 № 0000722300/1/12093 з огляду на кількість періодів недоплати основної суми податку.

Підставою для зазначених донарахувань став висновок податкового органу про незаконне зменшення Товариством оподатковуваного доходу на суму витрат на придбання ягід чорниці в рамках господарських правовідносин з СПД ОСОБА_1 з огляду на непідтвердженість цих витрат необхідними первинними документами. Зокрема, Шепетівська ОДПІ наголошує на тому, що позивачем не представлено товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування продукції у процесі виконання розглядуваних поставок, не подано сертифікату, посвідчень про якість придбаних ягід чорниці як продукту рослинного походження, документів про радіологічний стан цієї продукції тощо.

Вирішуючи даний спір по суті, суди обох попередніх інстанцій цілком об'єктивно підтримали правову позицію податкового органу по справі.

Так, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Втім у справі, що переглядається, відповідні первинні документи відсутні. Позивачем не подано документів первинного обліку, складенням яких опосередковуються операції з поставки харчових продуктів рослинного походження.

На підтвердження реальності виконання операцій з поставки ягід чорниці Товариством подано договір купівлі-продажу від 01.04.2009, який сам по собі може свідчити лише про існування зобов'язань між позивачем та СПД ОСОБА_1, однак не є достатнім доказом фактичного здійснення господарських операцій на виконання цього договору.

Так само і факт експорту позивачем ягід чорниці, засвідчений вантажною митною декларацією, не доводить реальності спірних господарських операцій, позаяк не підтверджує факт придбання експортованої продукції саме у СПД ОСОБА_1

Слід зазначити, якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товар справді придбавався позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть слугувати підставою для формування даних податкового обліку платника.

Судами під час розгляду цієї справи також було встановлено відсутність у СПД ОСОБА_1 об'єктивної можливості поставити товар (ягоди чорниці) позивачеві у відповідній кількості (20 тонн) в силу відсутності транспортних засобів для їх перевезення, господарських приміщень для їх зберігання у відповідності з технологічними та санітарними умовами.

У матеріалах справи відсутні докази залучення Товариством або СПД ОСОБА_1 третіх осіб до вчинення необхідних дій у процесі виконання цих поставок (як-от - докази понесення витрат на оплату послуг з перевезення, з оренди транспортних засобів або приміщень тощо).

Допитана як свідок СПД ОСОБА_1 підтвердила, що зазначені операції з купівлі-продажу ягід чорниці не оформлювалися документами первинного обліку (у тому числі й тими, що підтверджують якість поставленої продукції).

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком вмотивованого висновку про невідповідність витрат позивача на оплату зазначеної продукції критерію документальної підтвердженості та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги досліджувалися у судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам було надано належну правову оцінку, а їх повторне заявлення у суді касаційної інстанції спрямоване на переоцінку висновків судів про належне документальне підтвердження господарських операцій. В силу ж частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями переоцінювати обставини, установлені судами в результаті всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів по справі.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій, судом касаційної інстанції не встановлені.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Шведського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "БОС БЕРРІЄС ЛТД" відхилити.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 у справі № 2270/599/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько