Ухвала суду № 3582892, 17.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

17.04.2009 Справа № 2-31/2434-08А/5002 Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіШереніна Ю.Л.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В. при секретарі судового засіданняКолб Т.П. за участю: сторони, їх належні представники явку не забезпечили, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя А.В. Привалова) від 27.01.2009 у справі №2-31/2434-08А за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51а, місто Сімферополь, 95013) до відповідача - Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95005)

про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року позивач Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0008302301/3 від 04.12.2007 на суму 1445816,00грн. (у тому числі основний платіж 722908,00грн., штрафні (фінансові) санкції 722908,00грн.) за платежем «податок на прибуток приватних підприємств».

Після уточнення позовних вимог в процесі розгляду справи позивач просив суд за результатами розгляду позову визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0008302301/3 від 04.12.2007 та скасувати його в оскаржуємій частині в частині стягнення податку на суму 477077,72грн. та штрафних санкцій в розмірі 477077,72грн., всього на суму 954155,44грн.(а. с. 98).

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2009 позов Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб»задоволений повністю: податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0008302301/3 від 04.12.2007 в частині донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 954155,44грн., у тому числі 477077,72грн. за основним платежем та 477077,72грн. за штрафними санкціями визнано протиправним та скасовано; позивачеві відшкодовано з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40грн. та витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 3753,60грн. (а. с. 103-105).

Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, позивачем не було доведено наявності обставин, які були визначені судом першої інстанції у якості підстав для задоволення позовних вимог.

Заявник скарги виходить з того, що судом першої інстанції не звернуто увагу на доводи відповідача, що оскільки відсотки по банківським кредитам в розмірі 391494,20грн., попередня оплата за зерно пшениці за договором №LK-394-9/05 від 16.06.2005, укладеним між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Лізингова компанія «Хліб України», в сумі 1516816,67грн. оплачувались позивачем у 2-му кварталі 2005 року, тому вказані витрати повинні були бути відображені позивачем в декларації про податок на прибуток за період 1-е півріччя 2005 року, а не в декларації за період 9 місяців 2005 року, як було зроблено позивачем. Вказані витрати не були враховані за результатами попередньої планової документальної перевірки (період, що перевірявся, з 01.07.2004 по 01.07.2005, Акт перевірки №2/23-6/00381580 від 10.01.2006), причини невіднесення вказаних витрат до складу валових витрат позивачем не приводились, а також враховуючи, що вказані витрати відбулися саме по першій події в періоді, який передував перевіряємому, тому є належні підстави вважати, що позивачем допущено порушення підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), де вказано, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В судове засідання, яке відбулося 17.04.2009, сторони, їх представники явку не забезпечили, про дату, час, місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, виходячи з цього судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами в відсутність сторін.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, який доповів зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем - Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складений Акт перевірки від 17.05.2007 №2890/23-2/00381580.

В Акті перевірки зафіксовано допущене позивачем порушення підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями): до складу валових витрат у 2-му півріччі 2005 року, а саме у 3-му кварталі 2005 року віднесені витрати попередніх періодів на загальну суму 1908310,87грн, у тому числі 391494,20грн. відсотки по банківським кредитам, сплачені у 2-му кварталі 2005 року; 1516816,67 грн. попередня оплата за зерно пшениці за договором №LK-394-9/05 від 16.06.2005, укладеного між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Лізингова компанія «Хліб України» без податку на додану вартість.

За результатами розгляду матеріалів перевірки позивачу виписано контролюючим органом податкове повідомлення-рішення №0008302301/0 від 31.05.2007, яким визначено податкове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1244049,00грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1244049,00грн.

В межах адміністративного оскарження в порядку Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пунктом «б» пункту 6.1 розділу 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, податкові повідомлення-рішення №0008302301/0 від 31.05.2007, №0008302301/1 від 25.07.2001, №0008302301/2 від 01.10.2007, які виписувались контролюючим органом за результатами розгляду кожної скарги позивача, відкликались у зв`язку з частковим скасуванням раніше прийнятих рішень.

В результаті розгляду повторної скарги Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» Державною податковою адміністрацією України (рішення про результати розгляду повторних скарг від 21.11.2007 №11631/6/25-0115) відповідачем виписано нове податкове повідомлення-рішення №0008302301/3 від 04.12.2007, яким позивачу, з посиланням на підпункт «б» підпункту 4.2.2 статті 4, підпункти 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено податкове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 722908,00грн. та застосовані штрафні санкції по податку на прибуток приватних підприємств у такому ж розмірі 722908,00грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення №0008302301/3 від 04.12.2007 незаконним, звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Після уточнення позовних вимог позивач просив суд спірне податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати його в частині стягнення податку на суму 477077,72грн. та штрафних санкцій в розмірі 477077,72грн., всього на суму 954155,44грн. (а. с. 98).

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334 (із змінами та доповненнями).

Згідно зі статтями 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Як зазначено пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому згідно з підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми валових витрат, не врахованіх у минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов`язання.

Згідно висновку експерта від 31.10.2008 №2123 встановлено, що факт наявності валових витрат у 2-му кварталі 2005 року у сумі 1908310,87грн. (у тому числі 391494,20грн. відсотки по банківським кредитам, сплачені у 2-му кварталі 2005 року; 1516816,67грн. попередня оплата за зерно пшениці за договором №LK-394-9/05 від 16.06.2005) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача платіжними дорученнями. При цьому витрати на суму 1908310,87грн. були відображені у податковому обліку позивача за 9 місяців 2005 року один раз.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000 (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди як календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

З огляду на встановлене судом першої інстанції та враховуючи зазначене вище, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у 3-му кварталі 2005 року правомірно задекларовані витрати попередніх періодів в розмірі 1908310,87грн., у тому числі 391494,20грн. відсотки по банківським кредитам; 1516816,67грн. попередня оплата за зерно пшениці за договором №LK-394-9/05 від 16.06.2005, які були здійснені позивачем та включені у податкову звітність один раз.

За таких обставин не можна вважати обґрунтованими доводи відповідача про те, що донарахування Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим позивачеві податкового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 477077,72грн. та застосування штрафних санкцій по податку на прибуток приватних підприємств у такому ж розмірі 477077,72грн. є правомірним та відповідає діючому законодавству.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2009 по справі №2-31/2434-2008А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.

Головуючий суддяпідписЮ.Л.Шеренін

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін