Ухвала суду № 3582862, 29.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

29.04.2009 Справа № 2-а-1862/08/8/0170

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І. при секретарі судового засіданняЗикової А.В. за участю представника позивача Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірми "СЕЛМА" - Шевченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 17.11.08 у справі №2-а-1862/08/8

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва, 32, А, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

доДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053) Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

15.08.2008 позивач - ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 494813 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було прийняте рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, у звязку із чим, позивачем до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі була подана податкова декларація, в якій було заявлено бюджетне відшкодування в сумі 763633 грн. Разом з декларацією були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування на поточний рахунок позивача. ДПІ у м. Сімферополі здійснила виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень, квітень 2008 року. За результатами перевірки була складена довідка №784/23-4/20732066 від 09.07.2008 року. Частина суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року у сумі 268820 гривень була перерахована на поточний рахунок позивача, таким чином відповідач безпідставно не здійснив відшкодування у встановлений законом строк суми ПДВ у розмірі 494813 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.08 позов задоволено:

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" суму бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року у сумі 494813 грн.

Судом вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судове засідання, що відбулося 29.04.09 відповідачі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До початку слухання справи від відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим надійшла заява про розгляд справи в відсутності його представника (а.с.156, том 4). Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим про причини неявки суду не повідомив.

Представникпозивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржується, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00396729 ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” зареєстровано платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с. 56, т.1).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АРК відповідно до наказу “Про проведення позапланової перевірки” від 17.06.08р. №1062 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2008р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами виїзної позапланової перевірки складена довідка № 784/23-4/20732066 від 09.07.2008р. (а.с.13-36).

У вищенаведеній довідці вказано, що відємне значення зобовязань по ПДВ у березні, квітні 2008р. виникло у результаті здійснення операцій по реалізації готової продукції на експорт, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% відповідно до п. 6.2 ст.6 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість" (далі Закон №168), зі змінами та доповненнями, а також у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у т.ч. при імпортуванні товарів. Перевіркою підтверджено заявлену ВАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 268920грн. У пункті 3 висновку вищенаведеній довідці зазначено: “За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2008р. на суму 494713грн., квітень 2008р. на суму 469304грн. що повязано з відсутністю відповідей по запитам на проведення перевірок по відповідному ланцюгу придбання товарів (послуг), (аркуш справи 36).

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 та врегульований наступними нормами.

Відповідно до п. п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.6. п.7.7. ст. 7 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України “Про податок на додану вартість”, яким і повинна керуватися ДПІ при відшкодуванні сум ПДВ, а не підзаконними нормативними актами, оскільки згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права, а керуючись ст. 19 Конституції України органи державної влади і їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом першої інстанції правильно перевірено у повному обсязі суму податку, фактично сплачену ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” у попередньому податковому періоді за лютий 2008 року постачальникам товарів (послуг), яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у березні 2008 року.

Матеріалами справи підтверджується, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” постачальникам у лютому 2008 року, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг та були перераховані на розрахункові рахунки продавців.

Цей факт підтверджується рахунками, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, вантажними митними деклараціями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) між позивачем та постачальниками, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. В матеріалах справи є узагальнююча довідка по господарських операціях із контрагентами, суми ПДВ по яких фактично сплачені позивачем в лютому 2008 року та увійшли до бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року (а.с. 79-90, т.1). Копії всіх документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів між позивачем та постачальниками залучені як докази до матеріалів справи (а.с.92-252 т.1, а.с. а.с. 1-220 т.2, а.с. 1-311 т.3, а.с. 1-113 т.4).

Судом встановлено, що за результатами перевірки була складена довідка №784/23-4/20732066 від 09.07.2008р., відповідно до якої у ході перевірки було підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 268920,00грн. У пункті 3 висновку довідки встановлено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2008р. на суму 494713грн., квітень 2008р. на суму 469304грн. що повязано з відсутністю відповідей по запитам на проведення перевірок по відповідному ланцюгу придбання товарів (послуг).

Відомості податкової декларації по ПДВ за березень 2008 року відповідачем - Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим не спростовані у встановленому порядку й підтверджуються довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у якій відображена сума експортного відшкодування, що повинна бути відшкодована через 30 календарних днів з моменту подачі розрахунку.

Однак, відшкодування зазначеної суми у повному обсязі не здійснено. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримана тільки сума бюджетного відшкодування за березень 2008р. у розмірі 268820грн., залишок суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією березня 2008р. у сумі 494813,00грн. на момент розгляду справи не відшкодований позивачу. Таким чином, позивачу не здійснене бюджетне відшкодування, та є бюджетною заборгованістю по декларації за березень 2008р. податок на додану вартість в сумі 494813грн.

Отже, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої ст. 198, 200, 254, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.08 у справі №2-а-1862/08/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяМ.А.Санакоєва

Судді О.В.Дугаренко З.І.Курапова