Ухвала суду № 3582842, 08.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

08.04.2009 Справа № 2-а-1861/08/1/0170                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Дугаренко О.В. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Колб Т.П. за участю представників сторін:

представник позивача Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівного заводу "Фірми "СЕЛМА"- Шевченко Ольга Володимирівна довіреність № 105 від 10.07.07 ; представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- Щербіна Дмитро Сергійович довіреність № 45/100 від 25.05.07 ; представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим- не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 12.11.08 по справі №2-а-1861/08/1/0170 за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва 32 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000) до           Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053) Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 листопада 2008 року (суддя Трещова О.Р.) у справі № 2-а-1861/08/1 (№ 2-а-1861/08/1/0170) позов з урахуванням уточнених позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівного заводу «Фірма СЕЛМА»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, задоволений.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівного заводу «Фірма СЕЛМА»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 353863,35 грн.

Стягнуто на користь позивача Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівного заводу «Фірма СЕЛМА»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1700 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 листопада 2008 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству Електромашинобудівного заводу «Фірма СЕЛМА»відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду винесено з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що згідно з Наказом ДПА України № 196 від 24.04.2003. «Про здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам»суми ПДВ підлягають відшкодуванню тільки за умовою проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників, на невідшкодований залишок заборгованості по декларації за січень 2008 р. відповіді на запити до ДПІ у м. Сімферополі не надійшли.

В судовому засідання 08 квітня 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні 08 квітня 2009 року доводи апеляційної скарги не визнав, просив постанову суду від 12 листопада 2008 р. залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач - Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до відповідачів –Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 433187,02 грн.

Заявою № 2959 від 11.11.2008. позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 353863,35 грн. (а. с. 72).

Як слідує із матеріалів справи, за наслідками звітного періоду за січень 2008 року у наслідок здійснення експортних операцій у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, позивачем було прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування.

19.02.2008. позивач подав до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію з ПДВ за січень 2008 року (а. с. 6-7), в якій було заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 762567 грн.

Також позивачем 19.02.2008. пред’явлений в ДПІ м. Сімферополя розрахунок суми бюджетного відшкодування (а. с. 8) і заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 762567 грн. (а. с. 9).

Матеріалами справи підтверджується, що частина суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року у розмірі 408703,65 грн. була перерахована на поточний рахунок позивача, але сума у розмірі 353863,35 грн. у встановлений Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997. № 168/97-ВР строк відповідачем не відшкодована.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997. № 168/97-ВР (далі Закон) об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статі 1 Закону).

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

ДПІ у м. Сімферополі здійснена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за січень 2008 року. За результатами перевірки була складена довідка № 307/23-4/20732066 від 11.04.2008 (а. с. 11-23).

При перевірці достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у січні 2008 р. ДПІ у м. Сімферополі порушень податкового законодавства не встановлено. У довідці зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2008 р. склала 762567 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п.п. 7.7.6 п.7.7. ст.. 7 Закону орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта, що відповідно до Наказу ДПА України № 196 від 24.04.2003. «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам»суми ПДВ підлягають відшкодуванню тільки за умови проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників, оскільки зазначеним наказом визначені конкретні обставини, при яких обов’язкові зустрічні перевірки, а саме по ланцюгу постачання до виробника, в частині віднесення останнім сум ПДВ, виділених у податкових накладних, до складу податкових зобов’язань відповідного періоду, або імпортера, в частині встановлення сплати ПДВ до бюджету. Такі обставини в діяльності позивача не встановлені.

Судова колегія погоджується з висновком суду перщої інстанції, що посилання відповідача на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам необґрунтовано та є таким, що суперечать вимогам Закону. Наказ ДПА України № 196 від 24.04.2003. не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Обов’язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України «Про податок на додану вартість», яким і повинна керуватися ДПІ у м. Сімферополі АР Крим при відшкодуванні сум ПДВ, а не підзаконними нормативними актами, оскільки згідно ст.8 Конституції України визнається й діє принцип верховенства права, а керуючись ст.. 19 Конституції України органи державної влади і їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі й у спосіб, передбачені Конституцією й законами України.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та обґрунтовано досліджені матеріали справи, постанова суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції здійснений вірний висновок про обґрунтованість вимог позивача.

При таких обставинах, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2008 р. у справі № 2-а-1861/08/1 (№2-а-1861/08/1/0170) задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-1861/08/1 (№ 2-а-1861/08/1/0170) залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-1861/08/1 (№ 2-а-1861/08/1/0170) залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        З.І.Курапова

Судді                                         О.В.Дугаренко                               О.А.Щепанська