Ухвала суду № 3582841, 14.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14.04.2009 Справа № 2-а-74/08/0170                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Ілюхіної Г.П. ,                                                                                           Санакоєвої М.А. секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нижнегорский инкубатор" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника відповідача: Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 27.11.08 у справі № 2-а-74/08,

за позовом Сільскегосподарчого товариства з обмеженою відповідальністю "Нижнегорский инкубатор" (вул. Садова, 2-а, Плодове, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим, 97134)

до           Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна 16, Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2008 року (суддя Шкляр Т.О.) у справі №2-а-74/08 задоволено позов Сільськегосподарчого товариства з обмеженою відповідальністю "Нижнегорский инкубатор" до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0001242300/0 від 26.05.2008.

Суд стягнув з Державного бюджету України на користь Сільськегосподарчого товариства з обмеженою відповідальністю "Нижнегорский инкубатор" 03,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський інкубатор" (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001242300/0 від 26.05.2008 на загальну суму 1332,00грн., у тому числі 888,00грн. за основним платежем та 444,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої позовні вимоги позивач мотивував Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та тим, що позивач не повинен був включати у податкове зобов'язання суму податку на додану вартість - 888,25грн., оскільки підприємством була реалізована продукція нижче покупної вартості.

27.11.2008 позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0001242300/0 від 26.05.2008 на загальну суму 1332,00грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, 19.05.2008 на підставі направлення від 05.05.2008 №242/23-00 відповідачем проведена виїзна планова перевірка-позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007, у ході якої, зокрема, встановлено порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки, позивач не включив у податкове зобов'язання суму податку на додану вартість - 888,25грн., підприємством була реалізована продукція нижче покупної вартості.

Так, за результатами перевірки було складено Акт №650/23-00/31415606 від 19.05.2008р., який покладений у підставу винесення податкового повідомлення-рішення №0001242300/0 від 16.05.2008 на загальну суму 1332,00грн., утому числі 888,00грн. за основним платежем та 444,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168/97).

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону №168/97, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Отже, поняття "звичайної ціни" передбачено пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Також, пунктом 7.1 статті 7 Закону №168/97 передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 7.2.1, 7.2.3 статті 7 Закону №168/97, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як встановлено підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був нарахований податковий кредит на підставі податкових накладних.

Даний факт відповідачем не заперечувався.

Відповідно до актів уцінки, які є у матеріалах справи, при транспортуванні частина яєць кожної партії отримала насічку і згідно з пунктом 2.7. Стандарту РСТ УССР 1924-82 "Яйця курячи інкубаційні" до інкубації були недопущені та були уцінені.

Проте, відповідач вказав, що позивач повинен був зробити коригування податкового кредиту на відповідну суму і зменшити податковий кредит.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, і яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, відповідачем не надано доказів того, що чинним законодавством передбачений порядок коригування податку на додану вартість у випадку уцінки продукції, у зв'язку з чим неправомірно також є й нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 444,00грн.

Отже, суду не надано доказів протиправної поведінки позивача, яка була б підставою для застосування до нього фінансових санкцій.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, на думку судової колегії є правомірними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до чинного законодавства.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 27.11.08 у справі № 2-а-74/08 було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 27.11.08 у справі № 2-а-74/08 підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 27.11.08 у справі № 2-а-74/08 залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        О.А.Щепанська

Судді                                         Г.П.Ілюхіна                               М.А.Санакоєва