Ухвала суду № 3582827, 16.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

16.04.2009 Справа № 2-29/7613-2008А/5002                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді          Дугаренко О.В.,

суддів           Курапової З.І.           

Санакоєвої М.А.          

секретар судового засідання           Хіштілова М.М.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І. ) від 11.11.08 у справі №2-29/7613/2008

за позовом Комунального підприємства "Бюро дорожнього нагляду" (вул. Трубаченко 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)

до           Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11.11.2008 у справі №2-29/7613-2008А задоволений позов комунального підприємства «Бюро дорожнього нагляду»до державної податкової інспекції у м. Сімферополі. Постановлено: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №000841501 від 06.05.2008. Визнати недійсним повідомлення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 24.04.2008 №101090106443148 вих.26467/0/19-1.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні рішення неправильно не застосовані норми п77 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення п різним податкам, зборам –в рівних пропорціях.

В судовому засідання сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі 06.05.2008 проводилась невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету.

В ході перевірки встановлені порушення п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилось у несвоєчасної сплаті суми податкового зобов’язання, а саме: граничний термін сплати податкового зобов’язання за договором розстрочки від 20.12.2007 у сумі 2729,18 грн. –20.12.2007. Вказана сума була сплачена позивачем платіжним дорученням №209 від 23.04.2008, тобто з затримка сплати склала 125 днів.

За результатами перевірки складено акт №3504/15-1/25128089 від 06.05.2008, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі №000841501 від 06.05.2008 за затримку на 125 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2729,18 грн. до позивача застосована штрафна санкція 50% - в розмірі 1364,59 грн.

Відповідно до повідомлення №101090106443148 від 24.04.2008 відповідачем проведено розподіл суми податкового боргу за платежем: податок на прибуток, сплаченої платіжним дорученням №209 від 23.04.2008 на суму 4655 грн. –податковий борг - 4518,87 грн., пеня –136,13 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами 27.08.2007 був укладений договір про розстрочення податкового зобов’язання №12/24-3, відповідно до якого розстрочена сплата податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 71753,55 грн. за строками сплати: 25.09.2007 –17938 грн.; 25.10.2007 –17938 грн.; 23.11.2007 –17938 грн.; 25.12.2007 –17939,55 грн.

Згідно додаткової угоди до договору від 17.09.2007 встановлені строки сплати: 17.09.2007 –17938 грн.; 25.10.2007 –17938 грн.; 23.11.2007 –17938 грн.; 25.12.2007 – 17939,55 грн.

Згідно додаткової угоди до договору від 24.10.2007 встановлені строки сплати: 17.09.2007 –17938 грн., 19.10.2007 –7000 грн., 24.10.2007 –3000 грн., 25.10.2007 –7938 грн.; 23.11.2007 –17938 грн.; 25.12.2007 –17939,55 грн.

Згідно додаткової угоди до договору від 20.12.2007 встановлені строки сплати: 17.09.2007 –17938 грн., 19.10.2007 –7000 грн., 24.10.2007 –3000 грн., 25.10.2007 –7938 грн.; 23.11.2007 –17938 грн.; 20.12.2007 –17939,55 грн.

З платіжного доручення №1276/07 від 20.12.2007 (а.с.8) вбачається, що позивачем відповідно до договору розстрочки було сплачено 17940 грн. Призначення платежу –розстрочення з податку на прибуток за договором від 27.08.2007 №12/24-3.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо своєчасності погашення позивачем зобов’язань за договором розстрочення сплати податкових зобов’язань №12/24-3 від 27.08.2007.

Судом першої інстанції встановлено та цей факт не заперечується відповідачем, що податковий орган самостійно змінив призначення платежу, зарахувавши з суми 17940 грн. 2729,18 грн. в рахунок погашення штрафної санкції.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України N 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 статті 16 Закону № 2181 визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону № 2181 дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами пункту 16.3.3 статті 16 Закону № 2181 податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3 Закону № 2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми підпункту 8.6.2 статті 8 Закону № 2181 з урахуванням положень підпункту "б" підпункту 8.6.1 статті 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що вищевказані дії відповідача призвели до штучного утворення недоїмки за договором розстрочки і застосуванням до позивача штрафних санкцій, в т.ч.: винесеним рішенням від 06.05.2008 №0008411501 про зобов’язання сплати штрафу у розмірі 50% на суму 1364,69 грн., внаслідок чого необґрунтовано, в завищеному розмірі, в повідомленні від 24.04.2008 №101090106443148 внесена сума податкового боргу у розмірі 4526,78 грн. і в завищеному розмірі нарахована пеня.

Вказані висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.08 у справі №2-29/7613/2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Дугаренко

Судді           підпис                               З.І.Курапова підпис                               М.А.Санакоєва З оригіналом згідно Головуючий суддя                                                             О.В.Дугаренко