Постанова № 35824316, 03.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа № 903/60/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" на рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2013 року у справі № 903/60/13-г (суддя Сур'як О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс"

до Державного підприємства "Цуманське лісове господарство"

про стягнення 852994,75 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Драганчук Ю.В., за довіреністю

відповідача - Хотинець М.У., за договором

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року змінено склад колегії суддів у справі № 903/60/13-г. Утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М.

Постанова приймається 03.12.2013 року, оскільки в судовому засіданні від 26.11.2013 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 03.12.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" (далі - ТзОВ "Волинь Транс Ліс") у справі № 903/60/13-г. Стягнуто з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" (далі - ДП "Цуманське лісове господарство") на користь ТзОВ "Волинь Транс Ліс" 852994,75 грн. (з них: 756618,15 грн. заборгованості, 55190,89 грн. інфляційних втрат та 41185,71 грн. 3% річних), а також 17059,90 грн. витрат по сплаті судового збору та 7360,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП "Цуманське лісове господарство" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення у справі скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні ТзОВ "Волинь Транс Ліс" подано клопотання про призначення повторної судової бухгалтерсько-економічної експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на перевищення повноважень судовим експертом та порушення останнім вимог Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Щодо даного клопотання апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту (ст. 42 ГПК України). Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 року № 4). Жодних доказів, які свідчили б про порушення порядку призначення та проведення судової експертизи у справі, як і перевищення повноважень експерта чи наявність обставин, які встановлювали б його упередженість відповідач не надав. Висновок експерта належним чином досліджено судами та встановлено його відповідність порядку призначення та проведення експертизи, жодних підстав, які свідчили б про його необґрунтованість чи суперечність іншим доказам, у справі немає. За таких обставин суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25.05.2010 року між ТзОВ "Волинь Транс Ліс" (виконавець) та ДП "Цуманське лісове господарство" (замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг. 31.05.2010 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору про надання транспортних послуг від 25.05.2010 року. Відповідно до розділу 1 укладеного договору виконавець зобов'язувався за завданням замовника на власний ризик надати обумовлені даним договором послуги, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги. Замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання надати послуги з вивезення лісопродукції з верхніх складів замовника до цехів переробки та нижніх складів (смт. Цумань). Послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі наданих послуг. Послуги надаються транспортними засобами виконавця. Згідно п. 2.1 договору про надані послуги виконавець складає акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. В акті приймання-передачі наданих послуг зазначається інформація про об'єм вивезеної лісопродукції. Пунктом 2.3 даного договору встановлено, що відомості зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг підтверджуються шляховими листами, ТТН або іншими проїзними документами, підписаними уповноваженими представниками сторін. Відповідно до розділу 3 договору замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін, згідно виставленого виконавцем рахунку. Замовник за цим договором проводить розрахунок з виконавцем протягом 15 календарних днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Оплата послуг, відповідно до п. 3.6 даного договору, здійснювалась на умовах, передбачених додатками до даного договору, а саме додаткової угоди № 1 до договору про надання транспортних послуг, за якою вартість послуг по договору становить 65,00 грн. за один куб.метр вивезеної лісопродукції з верхніх складів ДП "Цуманське лісове господарство" до цехів переробки та нижніх складів (смт. Цумань).

На виконання умов укладеного договору ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надавало ДП "Цуманське ЛГ" послуги по переміщенню лісопродукції, про що сторони в кінці кожного звітного місяця складали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), у яких відображалася кількість переміщеної лісопродукції та вартість наданих послуг.

За період з червня 2010 року по березень 2011 року ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надало ДП "Цуманське ЛГ" послуг по перевезенню лісопродукції в кількості 27643,83м3, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними та скріпленими печатками обох сторін, реєстрами товарно-транспортних накладних за період з листопада 2010 року по березень 2011 року та висновком судово-економічної експертизи № 843.

Аудиторською перевіркою (звіт від 02.07.2012 року) встановлено невідповідність між вартістю послуг, наданих ТзОВ "Волинь Транс Ліс" для ДП "Цуманське лісове господарство", які зазначено в актах здачі-прийняття робіт (1431368,49 грн.) та вартістю вказаних послуг відповідно до умов договору б/н від 25.05.2010 року (1796848,95 грн.). У звіті зазначено, що всупереч умовам укладеного договору в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2010 року по березень 2011 року застосовані ціни, які не відповідають умовам договору від 25.05.2010 року та невірно визначена сума наданих послуг, внаслідок чого занижена вартість наданих послуг по перевезенню лісопродукції ТзОВ "Волинь Транс Ліс" ДП "Цуманське лісове господарство" в розмірі 365483,46 грн. з ПДВ.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.03.2013 року за клопотанням позивача було призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи підтверджується документально факт надання ТзОВ "Волинь Транс Ліс" для ДП "Цуманське лісове господарство" транспортних послуг по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору від 25.05.2010 року та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року?

2. В залежності від відповіді на 1-ше запитання: в якому обсязі (у м.куб) та на яку суму (у грн.) ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надано для ДП "Цуманське лісове господарство" транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року?

3. Чи підтверджується документально наявність заборгованості ДП "Цуманське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та Додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року?

4. В залежності від відповіді на 1-ше і 3-тє запитання: яким, станом на день надання висновку експерта, є розмір заборгованості ДП "Цуманське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані транспорті послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року?

Проведення судової експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На адресу господарського суду Волинської області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи № 843 від 08.08.2013 року по справі №903/60/13-г, яким встановлено наступне.

По першому питанню: дослідженням поданих документів, експертами документально підтверджується здійснення господарських операцій з надання ТзОВ "Волинь Транс Ліс" для ДП "Цуманське лісове господарство" транспортних послуг по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору від 25.05.2010 року та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року.

По другому питанню: дослідженням поданих документів, експертами встановлено, що ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надано для ДП "Цуманське лісове господарство" транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року в кількості 27643,83 м.куб. на загальну суму 1796848,95 грн.

По третьому питанню: дослідженням поданих документів, експертами документально підтверджується наявність заборгованості ДП "Цуманське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року.

По четвертому питанню: дослідженням поданих документів, експертами документально підтверджується наявність заборгованості ДП "Цуманське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року, яка становить 756618,15 грн.

Таким чином, експертами Львівського НДІ встановлено, що ТзОВ "Волинь Транс Ліс" надано ДП "Цуманське ЛГ" послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2009 року на загальну суму 1796848,95грн. Свої зобов'язання по оплаті наданих послуг відповідач виконав частково, сплативши позивачу 929000,00 грн., що підтверджується реєстром платежів ДП "Цуманське лісове господарство" за період з липня 2010 року по травень 2012 року, банківськими виписками по розрахунковому рахунку ТзОВ "Волинь Транс Ліс", аудиторським звітом від 02.07.2012 року та висновком судово-економічної експертизи № 843.

Представник відповідача у відзиві, поданому суду першої інстанції, зазначив, що відповідач надавав для позивача послуги по оренді транспортних засобів та послуги водіїв.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач визнав і погодився на зарахування в рахунок заборгованості по договору про надання транспортних послуг від 25.05.2010 року вартості послуг оренди в сумі 76770,00 грн. (85300 грн. - 8530 грн. = 76770 грн.) та вартості послуг водіїв в сумі 34460,84 грн. Всього зарахування підлягає 111230,80 грн. (76770 грн. + 34460,84 грн. = 111230,80 грн.).

В зв'язку з вищевказаним, місцевим господарським судом вірно встановлено, що розмір заборгованості за договором зменшується на 111230,80 грн. і становить 756618,15 грн. (867848,95 грн. - 111230,80 грн. = 756618,15 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Відповідно до припису ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як зазначалось, на час розгляду спору заборгованість ДП "Цуманське лісове господарство" перед ТзОВ "Волинь Транс Ліс" за надані транспортні послуги по перевезенню лісопродукції за період з червня 2010 року по березень 2011 року згідно умов договору та додаткової угоди № 1 від 31.05.2010 року становить 756618,15 грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи, аудиторським звітом за результатами перевірки дебіторської заборгованості ДП "Цуманське ЛГ" на користь ТзОВ "Волинь Транс Ліс" від 02.07.2012 року, висновком судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.08.2013 року за № 843.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 756618,15 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем за первісним позовом було нараховано до стягнення з відповідача 55190,89 грн. інфляційних втрат та 41185,71 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань інфляційних та 3% річних за період прострочення, з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати. Отже, 55190,89 грн. інфляційних втрат та 41185,71 грн. 3% річних підлягають стягненню з відповідача, а висновок суду у цій частині обґрунтованим та прийнятим з урахуванням обставин справи.

При цьому, колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку та зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних, оскільки зарахування вказаних вимог відбулось після звернення до суду із позовом. В силу приписів ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Таким чином, оскільки зарахування таких вимог відбулось під час розгляду справи по суті судом першої інстанції, то і зобов'язання припинилося тільки з вказаного моменту. Відтак, нарахування інфляційних та 3% річних за вказаний період є правомірним та здійснюється на суму основного боргу до моменту зарахування таких зустрічних однорідних вимог.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу в застосуванні строку позовної давності, при цьому до уваги беруться наступні фактичні обставини з урахуванням приписів цивільного законодавства. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно з ст. 257 ЦК України тривалість загальної позовної давності встановлюється у три роки. Відповідно до ст. 257, ч. 1 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що до даних правовідносин повинен застосовуватись спеціальний строк позовної давності тривалістю в один рік, оскільки такі правовідносини виникли на підставі договору про надання транспортних послуг.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суди на підставі аналізу положень угоди дійшли висновку про те, що договір від 25.05.2010 року про надання транспортних послуг, укладений між сторонами, є змішаним договором, який містить елементи договору транспортного експедирування, адже до змісту послуги по вивезенню лісопродукції входить не просто перевезення позивачем лісопродукції. Предмет договору становить саме організація такого перевезення, так як включає в себе зобов'язання позивача по навантаженню, що повністю узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 929 ЦК України. На вимоги щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг транспортного експедирування поширюються загальні строки позовної давності тривалістю у три роки. Враховуючи вищезазначене, позивачем не пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договором від 25.05.2010 року про надання транспортних послуг, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Волинської області судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2013 року у справі № 903/60/13-г - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.