Ухвала суду № 35823902, 28.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2542/12

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Аврам Ю.М., Бобик Й.Б., представники на підставі довіреності

відповідача - Фуштей М.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року Відкрите акціонерне товариство Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління «М'ясомолмонтаж» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено перевірку ТОВ Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління «М'ясомолмонтаж» та складено акт від 17 вересня 2012 року № 1032/22-1/00419331 «Про результати планової виїзної перевірки ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж». код ЄДРПОУ 00419331, з питань дотримання вимог податковою, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року». За розглядом акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 28 вересня 2012 року № 000150231, № 0001560231, № 0005910171, № 00010350234, № 0001570231.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи викладені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач з урахуванням нової редакції адміністративного позову від 20.06.2013 року просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року:

- № 000150231, в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 205003,13 гривень, в тому числі за основним платежем 164002,5 гривні та за штрафними санкціями 41000,63 гривень;

- № 0001560231, в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 77108,75 гривень, в тому числі за основним платежем 61687 гривні та за штрафними санкціями 15421,75 гривень;

- № 0005910171, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи найманих працівників на суму 17613,33 гривень, в тому числі за основним платежем 14199,49 гривень та за штрафними санкціями 3413,84 гривень;

- № 00010350234, яким застосовано штрафних (фінансових) санкцій за порушення ведення касових операцій на суму 5017,34 гривень;

- № 0001570231, яким зменшено від'ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 1600 гривень.

Так, вказані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акта №1032/22-1/00419331 від 17.09.2012 року про результати планової виїзної документальної перевірки ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 року по 31.03.2012 року. У акті перевірки податковий орган зазначає про наступні порушення:

- п.п.5.2.1. п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «П оподаткування прибутку підприємств» - товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 164744,0 грн., в т.ч.: за III кв. 2010р. на 16923,0 грн., IV кв. 2010р. на 147821,0 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком прибуток за І кв. 2012р. на 1600,0 грн.;

- п.4.1. ст.4 п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 188.1 ст.188, п.189.9 ст. 189, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 68633,0 грн., в т.ч.: за: січень 2010р. на 593,0 грн., вересень 2010 р. на 12946,0 грн., жовтень 2010р. на 22814,0 грн., листопад 2010р. на 24454,0 грн., грудень 2010р. на 2287,0 грн., березень 2011р. на 75,0 грн., квітень 2011р. на 60,0 грн., травень 2011р. на 679,0 грн., січень 2012 р. на 320,0 грн. та лютий 2012р. на 4405,0 грн.;

- п.п.19.2.а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п.а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України - не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь платників податку у періоді, що перевіряється, та кінцево оподатковуються при їх виплаті та за рахунок платників;

- пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 та п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України - не включення до складу загального місячного оподатковуваного доходу суми грошового відшкодування витрат в сумі 94663,25 грн., які підлягають оподаткуванню відповідно до положень Кодексу на загальних підставах.

Перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі14199,49 грн.;

- п.3.1, п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року за №40/10320 зі змінами та доповненнями, а саме встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 5017,34 грн.

Так, ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» здійснює такі види діяльності: ремонт і технічне обслуговування насосів, компресорів та гідравлічних систем, інші монтажні роботи, будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, діяльність у сфері інжинірингу, монтаж металевих конструкцій.

Податковим органом встановлено заниження валового доходу у сумі 286442 грн. Заниження вказаного показника відбулось шляхом включення до валових витрат господарської операції по уцінці та реалізації сиру у сумі 280509 грн., та у зв'язку з придбанням новорічних подарунків на загальну суму 1688,70 грн. та крему для взуття у сумі 4243,29 грн.

30.08.2010 року голова правління товариства видав наказ № 17 про створення комісії для проведення інвентаризації рахунку 281 «Товари» і виявити причини нерухомості товару, а також зобов'язав провести уцінку товару, в зв'язку з підходом граничного терміну його реалізації та подати акт уцінки на затвердження до 15.09.2010 року.

15.09.2010 року на ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» проведено інвентаризацію матеріальних цінностей по рахунку 281 «Товари» та встановлено, що строк придатності сирів різних видів закінчується .

Згідно з актами уцінки комісією встановлено, що сир оприбуткований у 2008 році і термін його зберігання добігає кінця, а тому вказаний товар підлягає уцінці та реалізації за нижчою ціною.

Податковий орган розцінює реалізацію уціненого товару (сиру) як нестачу та невикористання у господарській діяльності, а тому операції з вказаним товаром не є валовими витратами підприємства.

Згідно з п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.20.2 ст. 1 «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Отже, реалізація уціненого сиру та списання різниці уцінки не може розглядатися як негосподарська діяльність, оскільки одним із видів діяльності товариства є торгівля.

Крім того, позивач погоджується з висновком податкового органу про заниження валових доходів по господарським операціям з придбання новорічних подарунків та крему для взуття.

Стосовно відображення ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» у складі валових витрат двічі вартості субпідрядних робіт КП «Теплосервіс» по розбору димової труби Н-45м котельні обласної клінічної лікарні в сумі 299566,0 грн., а саме у IV кв. 2010р. - 299566,0 грн. та у І кв. 2011р.-299566,0грн., то позивач погоджується з тим фактом, що мало місце відображення у складі валових витрат двічі вартості субпідрядних робіт КП «Теплосервіс» по розбору димової труби Н-45м котельні обласної клінічної лікарні.

Проте, не підтверджуються доводи податкового органу щодо того, що ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» безпідставно (при відсутності акту виконаних робіт) відображено у складі валових витрат вартість субпідрядних робіт в сумі 299566,0 грн., що призвело до завищення показників рядка 04.13 декларації по податку на прибуток за 2010р. на 299566,0 грн., в т. за IV кв. 2010р. на 299566,0 грн., оскільки в акті перевірки податковий орган посилається на договір №201 від 17.12.2010 року.

Так, відповідно до договору №201 від 17.12.2010 р., укладеного між ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» та колективним підприємством «Теплосервіс», останній зобов'язувався розібрати димову трубу Н-45м котельні обласної клінічної лікарні. В акті перевірки працівниками податкового органу також досліджено акт приймання виконання будівельних робіт б/н за грудень 2010 року, відповідно до якого КП «Теплосервіс» здійснено розбору ствола і футеровки цегляних димових труб, та інші позиції.

Таким чином податковим органом необґрунтовано зроблено висновок про віднесення позивачем до валових витрат вартість субпідрядних робіт, які фактично не було виконано, оскільки працівниками відповідача були досліджені докази, які підтверджують виконання вказаних робіт.

Також в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 19.2 а) п.19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.176.2 а) пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме - не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що кінцево оподатковуються при їх виплаті та за рахунок платників за березень, вересень, жовтень, грудень 2010 року, червень, вересень 2011 року та січень 2012 року. Тобто, податковий орган зазначає, що окремими працівниками підприємства у вказаному періоді були отримані кошти під звіт, але підзвітні суми ці працівники у встановлений період належним чином не прозвітували та не надали підтверджуючих документів, зокрема: ОСОБА_5 у зазначеному вище періоді не надано підтверджуючих документів на витрачання 3544,25 грн.; ОСОБА_6 не надано підтверджуючих документів про витрачання 1070,35 грн.; ОСОБА_7 не надано підтверджуючих документів на витрачання 27,74 грн.; ОСОБА_8не надано підтверджуючих документів на витрачання 10,00 грн.; ОСОБА_9 не надано підтверджуючих документів на витрачання 365,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що використання коштів наданих працівникам ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» підтверджуються касовими звітами, прибутковими накладними фіскальними чеками, товарними чеками, посвідченнями про відрядження, квитками (а.с. 82-118).

Крім того, відповідно до п. 16 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.

Крім того у перевіряємий період ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж" здійснювалася оплата за послуги зв'язку Київстар Дж.ЄС.ЄМ. Оплата проводилася за послуги зв'язку, які використовувалися працівниками підприємства під час виконання трудових обов'язків.

Податковим органом зроблено висновок про те, що вказані витрати не зумовлені виконанням працівниками підприємства трудових функцій і, відповідно, відносяться до додаткового блага даної особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на оплату послуг мобільного зв'язку відповідають критеріям валових витрат, що містяться у наведених положеннях Закону.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з даним твердженням, оскільки мобільні телефони, які використовуються працівниками, знаходяться на обліку підприємства, що підтверджується наказом № 34 від 20.11.2002 року, яким затверджені правила користування мобільним зв'язком, список працівників, які користуються мобільним зв'язком для виконання трудових функцій також підтверджується рахунками-фактури Мобільного оператора «Київстар».

Чинне податкове законодавство України не містить вимоги щодо надання деталізації розмов для підтвердження витрат на послуги зв'язку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Деталізація розмов не відповідає поняттю первинного документа у розумінні статті 1 названого Закону. До того ж, слід зазначити, що деталізація телефонних розмов є платною послугою, що тягне за собою додаткові фінансові витрати у платника.

Отже, позивачем доведено правомірність включення до валових витрат витрати на оплату послуг наданих мобільними оператором.

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем не доведено використання придбаної побутової техніки та ТМЦ у його господарській діяльності.

Так, ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж» вказує, що для покращення побутових умов працівників, які працюють на виробництві, для комплектування кімнат, призначених для проживання працівників, що знаходяться у відрядженні, для забезпечення санітарного стану в адміністративному приміщенні та ін. було придбано побутову техніку та інші товарно-матеріальні цінності на суму 61095,91 грн. Дані товарно-матеріальні цінності знаходяться на обліку ТДВ ЧСМНУ «М'ясомолмонтаж».

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Разом з тим в роз'ясненнях податкового органу на офіційних сайтах неодноразово повідомлялось, що оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Крім того, викладені вище висновки підтверджуються висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами судово-економічної експертизи 3174/13-22 від 05.04.2013 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкові повідомлення-рішення, оскільки правомірність їх прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.