Ухвала суду № 35823868, 02.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 138/1684/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Романов П.Ф.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Залімський І. Г.

судді: Білоус О.В. Ватаманюк Р.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської про стягнення невиплаченої допомоги,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА про стягнення невиплаченої допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, в розмірі 1700 гривень за період з 01.12.2011 по 01.01.2012 року.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА про стягнення невиплаченої допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, в розмірі 1700 гривень за період з 01.12.2011 по 01.01.2012 року.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2013 року даний позов залишений без розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Підстава, що давала суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог, виникла у позивача на протязі шести місяців після 01.01.2012 року.

Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подав заяву про продовження строку звернення до суду, мотивуючи її тим, що установлені законом строки звернення до суду пропустив з поважної причини, оскільки він не має юридичної освіти та не знає особливостей соціального законодавства, являється інвалідом третьої групи та хворіє.

Ст.100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання пропуски строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Оскільки ч.2 ст.99 КАС України встановлений шестимісячний строк звернення до суду, а позивач знав про порушення свого права після 01.01.2012 року, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для звернення до адміністративного суду для захисту свого порушеного права в порядку адміністративного судочинства.

Також, позивач не надав суду першої інстанції ніяких документів про свою хворобу, яка б перешкоджала йому своєчасно звернутися до суду для захисту свого порушеного права. Відсутність юридичної освіти у позивача та знань особливостей соціального законодавства не приймаються до уваги, так як позивач неодноразово звертався до управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА для призначення соціальної допомоги та строк звернення для призначення допомоги за спірний період пропустив із-за відсутності необхідних документів, які своєчасно йому не направила внучка, яка перебуває під його опікою, що підтверджено позовною заявою позивача.

Крім того, листом управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА від 28.01.2013 року було відмовлено в призначені і виплаті допомоги за період 01.12.2011 року по 01.01.2012 року, що підтверджує те, що позивач дізнався про його порушене право. Проте, до суду позивач звернувся 05.08.2013 року, тобто з порушенням вимог ст.99 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 пропустив строки звернення до адміністративного суду без поважних причин і відповідно до ст.100 КАС України його адміністративний позов необхідно залишити без розгляду.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, ухвала місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 серпня 2013 року, -без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.