Ухвала суду № 35820918, 21.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1805/8665/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Євгеній ВасильовичНомер провадження 22-ц/788/2479/13 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 46

УХВАЛА

21 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Білецького О. М., Кононенко О. Ю.,

за участю секретаря -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 жовтня 2013 року за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5,

про поділ спільного майна,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 жовтня 2013 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 31.07.2012 року в частині накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 129,2 кв.м.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість постановленої ухвали, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

Вказує, що за ФОП ОСОБА_4 спірне нежитлове приміщення не зареєстроване, тому його права не порушені.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення на неї відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи заходи забезпечення позову у частині накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1,, місцевий суд виходив з того, що спірне майно належить заявнику на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року, яке набрало законної сили, а тому перебування нерухомого майна під арештом порушує права його законного власника.

Проте, з таким висновком неможливо погодитись з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2013 року позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

Ухвалою судді від 31.07.2013 року це клопотання задоволено та накладено арешт на майно ОСОБА_5, в тому числі на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1.

Згідно з ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

03.10.2013 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову та просив зняти арешт з нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.

На підтвердження вимог своєї заяви він надав копію рішення Господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року, згідно з яким за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 129,2 кв.м. та копію листа господарського суду від 17.09.2013 року про те, що зазначене рішення набрало законної сили 14.09.2013 року.

Однак, місцевий суд, задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, не пересвідчився, чи належить спірне нерухоме майно ОСОБА_4 на момент постановлення оскаржуваної ухвали, не перевірив, чи зареєстроване нерухоме майно у реєстрі за заявником, а також доводи позивачки щодо оскарження зазначеного рішення в апеляційному порядку. З наданої представником позивачки копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Сумської області від 03.09.2013 року прийнята до провадження. За таких обставин висновок суду про порушення прав заявника вжитими заходами забезпечення позову, є передчасним.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність у заявника права на звернення з заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки з аналізу ч.1 ст.153 та ч. 4 ст.154 ЦПК України вбачається, що таке право належить відповідачу та особам, які беруть участь у справі. Заявник не є ні відповідачем, ні особою, яка бере участь у цій справі, а тому право на звернення з такою заявою до суду у нього відсутнє. Проте, він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що законних підстав скасовувати вжиті ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 31.07.2013 року заходи забезпечення позову у частині накладення арешту на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 суд першої інстанції не мав.

З огляду на зазначене, ухвала про скасування заходів забезпечення позову у частині накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 129,2 кв.м. підлягає скасуванню, а заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у цій частині залишенню без задоволення.

Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, а також те, що вона при зверненні до апеляційного суду не сплатила судовий збір за апеляційний перегляд ухвали суду у сумі 114,70 грн., тому ці кошти підлягають стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 жовтня 2013 року за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову в даній справі в частині накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 129,2 кв.м., скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 114 грн. 70 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -