Ухвала суду № 35820913, 19.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/884/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чхайло Олександр ВолодимировичНомер провадження 22-ц/788/2401/13 Суддя-доповідач - Семеній Лідія. Іванівна. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Семеній Л. І.,

суддів - Шевченка В. А., Бойка В. Б.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - виконавчий комітет Лебединської міської ради,

про визнання договорів іпотеки недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсними укладені між Банком та ОСОБА_8 договір іпотеки від 16.05.2008 року, зареєстрований у реєстрі за №2043, та договір іпотеки від 25.06.2008 року, зареєстрований у реєстрі під №2710, цегляного житлового будинку, загальною площею 286,2 кв.м, житловою площею 115,3 кв.м з надвірними спорудами, розташований на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,2460 га по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійсними спірних договорів іпотеки з підстав ч.6 ст.203 ЦК України, оскільки під час укладення договорів іпотеки відповідач ОСОБА_8, який є одноособовим власником заставленого будинку, малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей не мав, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мала повних 23 роки, мала повну цивільну дієздатність та не була дитиною у розумінні вимог ЦК України та СК України. Крім того, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 04.12.2012 року встановлено, що при укладенні спірних договорів іпотеки підстави для отримання згоди від органу опіки та піклування були відсутні, оскільки договори укладалися не батьками, а дідом малолітніх дітей в інтересах яких опікун звернувся до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника банку Данечкіної О.О., яка підтримала скаргу з зазначених в ній підстав, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги

та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, передбачених ч.6 ст.203 ЦК України, для визнання укладених ОСОБА_8 спірних договорів іпотеки недійсними, оскільки на момент укладення вони суперечили інтересам його непрацездатної дочки ОСОБА_4, яка була інвалідом І групи та мала право на користування житловим будинком, що став предметом іпотеки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 014/9885/82/83703, відповідно до якого останньому були надані кредитні кошти в сумі 29580,00 дол. США строком до 15 травня 2018 року із процентною ставкою за користування кредитом - 14% річних.

25 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 014/9885/82/84812, відповідно до якого був наданий кредит в сумі 20400,00 дол. США строком на 120 місяців із процентною ставкою за користування кредитом - 14% річних.

В забезпечення виконання вказаних зобов'язань між ОСОБА_8 та банком були укладені нотаріально посвідчені договори іпотеки за реєстровим №2043 від 16 травня 2008 року та за реєстровим №2712 від 25 червня 2008 року, відповідно до яких в іпотеку банку ОСОБА_8 передав належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 286,2 кв.м, житловою площею 115,3 кв.м та земельну ділянку площею 0,2460 га, які знаходяться за адресою: м. Лебедин, вул. Фурдилівська, б. 19.

На момент укладення спірних правочинів разом з власником будинку проживали та були зареєстрованими його непрацездатна дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацездатність якої встановлена з 05.05.2005 року, та її малолітні діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є онуками відповідача.

10 жовтня 2009 року мати дітей - ОСОБА_4 померла.

Рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 17 лютого 2010 року позивача було призначено опікуном над сиротами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та над їх житлом і майном.

Даючи оцінку вказаним обставинам, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що угода укладена ОСОБА_8 суперечила інтересам його непрацездатної дочки, яка мала право користування на зазначене житло й іншого житла не мала та при укладенні спірних угод її відношення до них не було з'ясовано.

Погоджується колегія суддів і з висновком місцевого суду щодо наявності права в опікуна малолітніх дітей ОСОБА_5 на пред'явлення позову в інтересах цих дітей, оскільки після смерті їх матері, вони є заінтересованими особами в визнанні спірних договорів недійсними.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_4, якій виповнилося 23 роки, не була дитиною у розумінні вимог ЦК України та СК України, є безпідставними. Частина 6 ст.203 ЦК України вимагає, щоб правочин не суперечив не тільки правам, а й інтересам, і не тільки малолітніх та неповнолітніх, а й непрацездатних дітей. В цьому випадку поняття дітей тлумачиться як таке, що характеризує родинні зв'язки щодо батьків, а не вік.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -