Рішення № 35811698, 25.11.2013, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1237/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" листопада 2013 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує у позовній заяві на те, що 01.08.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №VIV9GK0000000002, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 643,17 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2013 року. Згідно умов зазначеного договору, позивач свої зобов'язання виконав та передав відповідачеві визначену договором суму грошових коштів, у той час відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасності та строковості сплати кредитних коштів належним чином не виконував, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 09.10.2012 року має заборгованість перед Банком, що становить 49 100.68 ОСОБА_2 США, яка складається з наступного: 15 690.55 Доларів США заборгованість за кредитом; 6714.67 Доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 1847.04 Доларів США заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 22 480.49 Доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до Договору: 31.29 Доларів США - штраф (фіксована частина); 2336.64 Доларів США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Відповідачем, 01.08.2008 року було укладено договір іпотеки №VIV9GK0000000002, відповідно до якого, Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 58.90 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 106 592 грн. 20 коп. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Ураховуючи наведене просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 року, в розмірі 49100.68 Доларів США, що за курсом службового розпорядження НБУ від 09.10.2012 року складає 392 314.41 грн. - звернути стягнення на будинок загальною площею 58.90 кв.м., житловою площею 37.50 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 р.) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Також просив суд виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив встановити початкову ціну вартості реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, свої заперечення стосовно позову він виклав у письмовому запереченні, що додане до матеріалів справи та аргументував його наступним чином.

ОСОБА_5 до норм чинного ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач, всупереч покладених на нього ЦПК України обов'язків щодо доказування кожної обставини, на яку він посилається, - в своїй позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 15 643,17 доларів США, проте жодного належного доказу, який би підтверджував дану обставину матеріали справи не містять. Більш того, Позивачем не надано доказів про виконання ним обов'язку передбаченого п. 1.1. кредитного договору №VIV9GK0000000002, від 01.08.2008 року, відповідно до якого, банк зобов'язався надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 01.08.2008 року по 01.08.2013 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 16609,08 доларів США. Окрім того, в позовній заяві зазначається, що у зв'язку з порушенням з боку Відповідача зобов'язань за кредитним договором, Позивачу завдано збитків, які мають вираз у залучені позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та витрати пов'язані зі сплатою податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Також, до позову не надано доказів, які могли б підтвердити вищевказані обставини щодо залучення вільних коштів до страхового резерву та сплати податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів, а тому дані обставини ні чим не підтвердженні, що не повинно братись до уваги судом при ухвалені рішення. Разом з цим, пунктом 1.1. Кредитного договору, передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати кредитодавцю винагороду за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів. В підтвердження вищевказаних обставин, а саме резервування ресурсів Позивачем жодним доказом не підтверджено, що вказує на те, що у Відповідача відсутній обов'язок виконувати п.1.1. Кредитного договору в частині сплати винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів. Зрештою Позивач просить суд стягнути з Відповідача 49100,68 доларів США, з яких 15690,55 доларів США - заборгованість за кредитом; 6714,67 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1847,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 22480 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 2336,64 доларів США - штраф (процентна складова). Так, до позову додано розрахунок усіх нарахованих сум, але Відповідач не може бути впевнений, що усі розрахунки були проведені вірно, з огляду на те, що переконатись у правильності нарахованих сум може лише фахівець в галузі економіки (а саме бухгалтер). Відповідач не являється фахівцем в даній галузі, а тому в такому випадку, для повного та об'єктивного розгляду справи необхідно, щоб сторона Позивача надала обґрунтований розрахунок заборгованості. Також, необхідно наголосити на те, що при укладенні кредитного договору № VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 року зі сторони Приватбанку договір було укладено ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності за № 3601 від 09.10.2006 року. При укладенні договору Відповідачу не пред'являвся документ, який підтверджував повноваження ОСОБА_6 на укладення кредитного договору. А тому в силу ст. 239 ЦК України, лише правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. На даний момент Відповідачу не відомо чи являлась, станом на 01.08.2008 року, ОСОБА_6 представником ПриватБанку, а тому для підтвердження даної обставини необхідно витребувати довіреність за №3601 від 09.10.2006 року. За умови, що ОСОБА_6 на момент підписання кредитного договору не була уповноважена Приватбанком :на такі дії, то договір являється не укладеним та не створює жодних прав та обов'язків (правових наслідків). Аналогічно, при підписанні договору іпотеки житлового будинку від 01.08.2008 року від імені ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Іпотекодержатель) діяла ОСОБА_6. В договорі іпотеки вказано, що вказана особа діяла на підставі довіреності № 3607 від 09.10.2006 року, посвідченою ОСОБА_7 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 6448. При укладенні договору Відповідачу не пред'являвся документ який підтверджував повноваження ОСОБА_6 на укладення договору іпотеки житлового будинку. А тому в силу ст. 239 ЦК України, лише правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. На даний момент Відповідачу не відомо чи являлась, станом на 01.08.2008 року, ОСОБА_6 представником ПриватБанку, а тому для підтвердження даної обставини необхідно витребувати довіреність за № 3607 від 09.10.2006 року, посвідчену ОСОБА_7 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №6448. Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позивачем позовні вимоги складені всупереч положенням ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а тому задоволенню не підлягають, оскільки позивач не вказав у своїх позовних вимогах:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя (повний опис нерухомого майна на яке Позивач має намір звернути стягнення виглядає таким чином: «житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами під №39 по вул. Шевченка, який розташований в селі Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, а саме: житловий будинок, деревяновалькований, обкладений цеглою, 1957 року зведення, позначений на плані літерою «А» з прибудовою, веранда «а» літня кухня «Б», сарай «Б1», сарай «б» погріб «П/б», убиральня «В», огорожа №1-3, криниця №4»);

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Для виконання даної вимоги Позивач має надати належний та допустимий доказ про оцінку предмета іпотеки (визначення стартової ціни предмета іпотеки) суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат про надання такого виду послуг.

Так, згідно п.5 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку»;

Пунктом 42 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі

оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Окрім того, Відповідач підписуючи кредитний договір від 01.08.2008 року, договір іпотеки житлового будинку від 01.08.2008 року та договору купівлі-продажу житлового будинку від 30.07.2008 року став жертвою шахраїв. Так, підставою для оформлення кредиту та договору іпотеки слугували ті обставини, що в кінці липня 2008 року громадянка ОСОБА_8 знаходячись в приміщенні офісу АН «Подільський Дім», що по вул. Ватутіна, 25, що в м. Вінниці, зловживаючи довірою ОСОБА_1, яка склалась між ними в ході спілкування та робочих відносин, під виглядом отримання коштів в борг у тимчасове користування для розвитку бізнесу з умовою обов'язкового повернення шляхом самостійної та вчасної сплати їх в банк, схилила ОСОБА_1, оформити на своє прізвище іпотечний кредит на придбання житлового будинку за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, 39. ОСОБА_1 будучи введений в оману щодо добросовісності намірів ОСОБА_9, не перевіряючи дійсної вартості майна, яке остання пропонувала придбати формально з метою отримання коштів для розвитку бізнесу. 01.08.2008 року в приміщенні ВФ «Приват Банк», що розташований в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 13, оформив на своє ім'я кредит на суму 15 643, 17 доларів США під іпотеку придбання будинку №39 по вул. Шевченка, в с. Нова Прилука, Липовецького району Вінницької області. Отримавши кошти, Відповідач не перераховуючи їх, передав ОСОБА_9 Отримавши кошти ОСОБА_9 не виконала взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів та заволоділа ними, використавши їх на власний розсуд. Через декілька місяців після підписання кредитного договору, Відповідач звернувся до ПриватБанку з метою дізнатись, чи виплачується кредит ОСОБА_9, так як було домовлено між ними. Виявилось, що за весь час на погашення кредиту було спрямовано приблизно 100 доларів США. ОСОБА_1 зрозумів, що став жертвою шахрайки, а тому одразу звернувся до працівників Приват Банку з проханням продажу предмета іпотеки та спрямування виручених коштів на погашення кредиту. Працівниця ПриватБанку ОСОБА_6 запропонувала оформити на неї, як на працівника фінансової установи, довіреність на право розпорядження іпотечним майном. Відповідач погодився на такі умови та 29.12.2008 року ним було оформлено у нотаріуса довіреність на розпорядження належним ОСОБА_1 будинком за №39 по вул. Шевченка в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області на ім'я ОСОБА_6. Тобто, працівник маючи довіреність на розпорядження заставним будинком, мав «його продати, а отриманні кошти спрямувати на виконання зобов'язань ОСОБА_1 Покладених на нього кредитним договором. На переконання Відповідача, сторона Позивача навмисно не проводила продаж вказаного будинку, для того щоб нараховувались відсотки за використання кредитних коштів, різного роду винагороди передбаченні п.1.1. Кредитного договору та неустойка (штраф, пеня). Так, Відповідач вчинив усі необхідні дії, для того щоб мінімізувати збитки Позивача, більш того ОСОБА_1 фактично в грудні 2008 року урегулював із фінансовою установою порядок виконання зобов'язань по кредитному договору. На підставі вище викладеного, Відповідач переконаний в тому, що у зв'язку із бездіяльністю працівників ПриватБанку, а саме реалізації предмета іпотеки на протязі строку дії довіреності, призвело до нарахування Відповідачу неустойки (в загальній сумі 24848,42 Доларів США), відсотків за користування кредитом (6714,67 доларів США), а також заборгованості по комісії за користування кредитом (1847,04 доларів США). Тобто, невиконання зобов'язань по кредитному договору сталося не з вини Відповідача (ст.614 ЦК України). Окрім того, надавши працівнику банку довіреність на право розпорядження іпотечним майном, Відповідач фактично врегулював в позасудовому порядку спір з Позивачем щодо задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки. Так, у відповідності до п. 27 Договору іпотеки, від 01.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №4166, - звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити усі необхідні дії від імені Іпотекодержателя, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, Позивач фактично не має права на звернення до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, так як спір з цього приводу було урегульовано в грудні 2008 року коли з боку Відповідача було надано відповідну довіреність за якою представник Приватбанку мав усі повноваження звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ураховуючи наведене, відповідач вважає, що в сукупності усі вищевказані обставини мають істотне значення для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України, а саме судом може бути зменшений розмір неустойки за наявності обставин, які мають істотне значення.

Більш того, незважаючи на те, що у Відповідача шахрайським способом було відібрано кредитні кошти, у нього залишається зобов'язання перед Позивачем щодо виплати заборгованості по кредитному договору. ОСОБА_5 являючись безробітним, не в змозі виплачувати великі суми по кредитному договору.

Також, слід зазначити, що син Відповідача ОСОБА_10 переніс тяжку операцію та має діагноз: вроджена вада розвитку - ДМПП. Окрім того, у зв'язку з вродженим захворюванням йому призначена інвалідність. На переконання Відповідача дана обставина також являється істотною для застосування ч.4 ст. 551 ЦК України. З огляду на наведене, відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: заборгованість за кредитним договором від 01.08.2008 року, в сумі 15690,55 доларів США; інша нарахована заборгованість Відповідачем не визнається, так як виникла не з його вини; позовні вимоги щодо звернення стягнення на будинок розташований за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, 39, Відповідач не визнає, так як врегулював дане спірне питання ще в грудні 2012 року надавши ПАТ КБ «Приват Банк» повноваження на звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто врегулював спір в позасудовому порядку.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01.08.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIV9GK0000000002, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 643,17 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Відповідачем, 01.08.2008 року було укладено договір іпотеки №VIV9GK0000000002, відповідно до якого, Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58.90 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39.

В зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань щодо своєчасності та строковості сплати кредитних коштів у нього виникла заборгованість, з метою погашення якої позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 року, в розмірі 49100.68 Доларів США, що за курсом службового розпорядження НБУ від 09.10.2012 року складає 392 314.41 грн. - звернути стягнення на будинок загальною площею 58.90 кв.м., житловою площею 37.50 кв.м., який розташований за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 р.) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, встановивши початкову ціну вартості реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

ОСОБА_5 до статті 19 Конституції України та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою статті 191 ЦПК України, суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами.

За таких обставин позов в даній частині не підлягає до задоволення, оскільки позовні вимоги позивача, як в первісному так і в уточненому вигляді сформульовані таким чином, що позбавляє можливості суд постановити рішення, відповідно вимог ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Зокрема в позовних вимогах відсутній детальний опис майна на яке слід звернути стягнення та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Встановлення початкової ціни вартості реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності, як того просить позивач, на думку суду є неприпустимим, оскільки в даному випадку сторони не дійшли згоди стосовно оцінки майна, а оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суду надано не було.

Позовні вимоги щодо виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Шевченка, буд. 39, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку не підлягають до задоволення, оскільки доказів, що в предметі іпотеки зареєстровані чи проживають будь - які особи суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", ст.10, 11, 58-60, 132, 133, 140, 191, 208, 209, 212 -215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_2