Ухвала суду № 35809914, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 9104/8640/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області та заступника прокурора Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Виноградівського міжрайонного управління водного господарства до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

17 лютого 2011 року Виноградівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області №0000143500/0 від 28 січня 2011 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Виноградівському районі та заступник прокурора Закарпатської області подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначають, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тим фактам, що грошові кошти, отримані гр. ОСОБА_1 на об'єкті виконання руслоочисних робіт фактично оприбутковувалась до каси Виноградівського МУВГ не в день одержання виручки від продажу піщано-гравійної суміші (про що свідчить відсутність зареєстрованих на прізвище ОСОБА_1 прибуткових касових ордерів у Касових книгах), а в наступні дні (видаткові накладні та касові ордери виписувались у день реалізації, а кошти здано до каси підприємства з запізненням).

Таким чином, на думку апелянтів, Виноградівським МУВГ допущено порушення пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а тому застосування штрафних санкцій є правомірним.

З огляду на викладене апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор та представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що на підставі акту від 30.12.2010 року за № 130/23-0112/01033881 позапланової виїзної перевірки Виноградівського МУВГ начальником ДПІ у Виноградівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000143500/0 від 28.01.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1104865,25 грн. на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Висновки податкового органу базуються на тому, що грошові кошти, отримані гр. ОСОБА_1 на об'єкті виконання руслоочисних робіт (смт. Вілок Виноградівського району), фактично оприбутковувались до каси Виноградівського МУВГ не в день одержання виручки від продажу піщано-гравійної суміші, про що свідчить відсутність зареєстрованих на прізвище ОСОБА_1 прибуткових касових ордерів у касових книгах, а в наступні дні (видаткові накладні та касові ордери виписувались у день реалізації, а кошти здано до каси підприємства із запізненням).

Таким чином, на думку відповідача, Виноградівським МУВГ в порушення пп.2.6. п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні несвоєчасно оприбутковано готівкових коштів до каси в сумі 92860,58 грн.; на порушення пп.2.6 п.2, пп.4.2, пп.4.3. п.4 Положення Виноградівським МУВГ не оприбутковано готівкові кошти, отримані ОСОБА_1 від реалізації піщано-гравійної суміші та фактично здані до каси підприємства, однак не проведені по касових книгах (2 касові книги за період з 24.12.2008 року по 24.07.2009 року та з 27.07.09 року по 15.02.2010 року) в сумі 89331,01 грн..

Крім того, на підставі матеріалів кримінальної справи, протоколів виїмок та протоколів допитів суб'єктів господарювання встановлено не оприбуткування готівкових коштів, отриманих від підприємців на суму 47961, 47 грн..

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV ,,Про Національний банк України").

Відповідно до пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6 вказаного Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Приписами ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.95 року ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що Виноградівським МУВГ здійснювалась роздрібна торгівля піщано-гравійної суміші населенню та юридичним особам, яка видобувалась в ході здійснення підприємством руслоочисних робіт русла р. Тиса, яка не вимагає використання реєстратора розрахункових операцій відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових; операцій уз сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В акті перевірки від 30.12.2010 року за № 130/23-0112/01033881 зазначено (арк. 74) , що

протягом II та III кварталів 2009 року Виноградівським МУВГ видобуто та реалізовано населенню 2674,5 куб. м. піщано-гравійної суміші загальною вартістю 92860,58 грн.. Вся готівкова виручка від реалізації піщано-гравійної суміші на загальну сумі 92860,58 грн. надійшла до каси підприємства та повністю оприбуткована, що підтверджується актом перевірки та не заперечується податковим органом.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу про не оприбуткування готівкових кошти, отриманих ОСОБА_1 від реалізації піщано-гравійної суміші та фактично зданих до каси підприємства, однак не проведених по касових книгах (2 касові книги за період з 24.12.2008 року по 24.07.2009 року та з 27.07.09 року по 15.02.2010 року) в сумі 89331,01 грн., а також не оприбуткування готівкових коштів, отриманих від підприємців на суму 47961, 47 грн..

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що на місці реалізації піщано-гравійної суміші ОСОБА_1 отримував готівкові кошти від населення та підприємців та виписував видаткові накладні на відпуск продукції та прибуткові касові ордери на отриманні готівкові кошти. Виручені від реалізації готівкові кошти ОСОБА_1 здавав в касу підприємства. ОСОБА_1 за національністю є румун та погано володіє українською мовою, а тому виписані ним касові ордери містили багато помилок. Приймаючи від ОСОБА_1 готівкові кошти, касир виписувала нові прибуткові касові ордери на підставі виданих ОСОБА_1 населенню та юридичним особам ордерів.

Таким чином, касові ордери, які оприбутковані по касі підприємства та ордери, виписані ОСОБА_1 відрізняються між собою лише тим, що виконані на різних бланках та виписані різними людьми. По сумах отриманих коштів ордери співпадають.

На підставі вилучених у ОСОБА_1 частини квитанцій до касових ордерів, які не були прийняті касиром (на суми вказаних в них коштів касир виписала нові ордери), а також вилучених у фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців виписаних ОСОБА_1 касових ордерів, податковий орган дійшов хибного висновку щодо не оприбуткування 89331,01 грн. та 47961, 47 грн.

Податковий орган, на якого в силу ч. 2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надав жодного доказу на підтвердження надходження цих сум до каси підприємства. Зокрема, податковий орган не вказав за реалізацію якої продукції надійшли вказані кошти в касу підприємства. Перевіркою підтверджено факт реалізації населенню лише 2674,5 куб. м. піщано-гравійної суміші на загальну суму 92860,58 грн. та повне оприбуткування вказаної суми по касі підприємства.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій.

Так, під час перевірки проведеним співставленням вилучених первинних документів по реалізації гравійної суміші населенню з датами записів у касових книгах про надходження готівкових коштів до каси підприємства встановлено, що грошові кошти, отримані ОСОБА_1 на об'єкті виконання руслоочисних робіт фактично оприбутковувались до каси Виноградівського МУВГ не в день одержання виручки від продажу піщано-гравійної суміші, а в наступні дні.

Такі висновки податкової інспекції підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, поясненнями представників позивача, які визнали, що були окремі факти несвоєчасного оприбуткування коштів (ОСОБА_1 не завжди встигав здати отриманні кошти в касу в день реалізації продукції), а також таблицею співставлення дат оприбуткування коштів та дат виписаних ОСОБА_1 квитанцій касових ордерів ( т. 2 а.с. 62).

Підсумовуючи наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач допустив порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій, а саме: несвоєчасне оприбуткування у касі готівки на загальну суму 92860,58 грн., а тому до нього мали бути застосовні штрафні санкції на підставі приписів ст. 1 Указу Президента України № 436/95 в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми - 92860,58 грн..

Суд першої інстанції вірно зазначив, що фінансові санкції, передбачені Указом Президента України ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" є адміністративно-господарськими санкціями, а тому відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України їх застосування до суб'єкта господарювання можливе протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Порушення позивачем вчинене в червні - вересні 2009 року, а тому річний строк застосування штрафних санкцій закінчився у жовтні 2010 року, тобто, на час дії ст. 250 Господарського кодексу України в редакції до змін, внесених 02.12.2010 року.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності застосування штрафних санкцій поза межами річного строку та скасування податкового повідомлення-рішення, яким ці санкції застосовані.

Таким чином,підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області та заступника прокурора Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а-575/11/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 25 листопада 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим