Рішення № 35796041, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/12251/13 02.12.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,

при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12251/13

за позовом дочірнього підприємства "Транзит" публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", м. Київ,

до Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, м. Київ,

про визнання договору недійсним та зобов'язати вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Деркач Н.О.(довіреність від 28.11.2012 №99/645).

Дочірнє підприємство "Транзит" публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (далі - ДП "Транзит") звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами про:

- визнання недійсним договору на розробку та передачу науково - технічної продукції від 15.02.2012 № 10-1/2012 (далі - Договір), укладеного ДП "Транзит" (замовник) та Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України (далі - Інститут, виконавець);

- застосування правових наслідків недійсності правочину, встановлених частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме:

зобов'язання ДП "Транзит" повернути отриману документацію (оскільки вона є власністю Інституту згідно з пунктом 5.2 Договору);

зобов'язання відповідача повернути позивачу на розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 70 000 грн., отримані у 2012 році згідно з платіжними дорученнями: від 25.03.2012 № 17 на суму 40 000 грн.; від 20.05.2012 № 61 на суму 10 000 грн.; від 05.07.2012 № 100 на суму 20 000 грн.

Позов з посиланням на приписи, зокрема, статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) мотивовано тим, що сторонами не було погоджено суттєвої умови Договору, а саме його ціни; протокол погодження про договірну ціну на науково-дослідницьку продукцію за Договором від 15.02.2012 № 10/2012 (№ 10-1/2012) (далі - Протокол) суперечить предмету спірного Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2013 порушено провадження у справі.

22.07.2013 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Інститут заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач, отримавши проект Договору, погодився з його умовами, підписав його, скріпив печаткою та не заявив про жодні розбіжності змісту, форми та умов Договору, підписав та прийняв усі додатки до Договору, перерахував авансові платежі згідно з платіжними дорученнями: від 25.03.2012 №17; від 20.05.2012 №61; від 05.07.2012 №100, передбачені умовами Договору, а після закінчення відповідачем виконаних робіт за Договором прийняв роботу, підписавши 27.06.2012 акта приймання-передачі робіт, та не заявив жодної мотивованої відмови від прийняття роботи.

У судовому засіданні 02.12.2013 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, наголошуючи на доводах, зазначених у відзиві на позовну заяву; представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 29.11.2013 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача, оскільки представник ДП "Транзит" жодного разу не з'являвся у судові засідання, надсилавши, при цьому, лише клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 02.12.2013 без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з умовами укладеного сторонами Договору:

- замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе (передає) роботи, а саме: "Розробка конструкторської документації на проціджувач стічної рідині ПСЖМ-100. Авторський нагляд за виготовленням" (пункт 1.1 Договору);

- термін виконання роботи за Договором - 5 (п'ять) місяців з моменту надходження не менше 25 % авансу на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 1.3 Договору);

- за виконану науково-технічну продукцію замовник сплачує виконавцю відповідно до Протоколу 133 333,33 грн., ПДВ - 26 666,67 грн., а всього - 160 000 грн. (пункт 2.1 Договору);

- при завершенні робіт виконавець подає замовнику акт приймання-передачі продукції (пункт 3.1 Договору);

- замовник протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання акта приймання-передачі робіт і звітних документів зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт приймання-передачі робіт або мотивовану відмову від приймання робіт (пункт 3.2 Договору);

- строк дії Договору з 15.02.2012 по 31.12.2012 (пункт 6.1 Договору).

Сторонами було підписано та скріплено печатками товариств Протокол, яким було погоджено розмір договірної ціни на створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме 133 333,33 грн., ПДВ - 26 666,67 грн., а всього - 160 000 грн.

У частині першій статті 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України передбачено, що:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Звертаючись до суду з даним позовом, ДП "Транзит" посилається на те, що Договір не містить: договірної ціни, предмету, строку його дії, порядку внесення змін до Договору та його розірвання.

Відповідно до частини першої та третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір, яким визначено обов'язок замовника прийняти виконані роботи виконавцем, та Протокол підписувалися директором ДП "Транзит" А.П. Лисовським та скріплювалися печаткою товариства без будь-яких зауважень.

Судом встановлено, що в укладенні Договору сторонами було узгоджено: його предмет, а саме "Розробка конструкторської документації на проціджувач стічної рідині ПСЖМ-100. Авторський нагляд за виготовленням"; ціну Договору - 160 000 грн., в тому числі з ПДВ (при цьому Протокол є додатковим документом, в якому лише дублюється пункт 2.1 Договору, яким і визначено ціну правочину); термін дії Договору - з 15.02.2012 та по 31.12.2012, - тобто в укладенні Договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для даного виду договорів.

Крім того, слід зазначити, що на виконання умов Договору позивачем на рахунок відповідача було здійснено авансовий платіж у сумі 50 000 грн., що підтверджується виписками з рахунку від 26.03.2012 № 35220004000535 на суму 40 000 грн. та від 21.05.2012 № 35220004000535 на суму 10 000 грн.

Після виплати авансу відповідачем були виконані всі необхідні роботи в повному обсязі; 27.06.2012 сторонами було підписано акт приймання-передачі робіт науково-технічної продукції № 1 без будь-яких зауважень зі сторони ДП "Транзит".

У матеріалах справи міститься також копія скріпленого печатками та підписаного уповноваженими особами сторін акта приймання-передачі робіт від 27.06.2012 №1, в якому зазначено: виконавцем зроблена та передана замовнику в повному обсязі конструкторська документація на проціджувач стічної рідини ПСЖМ-100; загальна вартість виконаних робіт становить 160 000 грн., в тому числі ПДВ 26 666,67 грн.; надані послуги відповідають умовам Договору та сторони претензій одна до одної не мають.

Після передачі ДП "Транзит" виготовленої конструкторської документації на рахунок Інституту надійшла доплата за виконані роботи у сумі 20 000 грн. (що підтверджується випискою з рахунку від 05.07.2012 № 35220004000535), проте остаточного розрахунку з відповідачем за виконані роботи позивачем проведено не було.

Отже, суд дійшов висновку про те, що на момент укладення Договору та Протоколу позивач усвідомлював характер своїх дій, правову природу Договору та сутність його умов.

З урахуванням наведеного визначені статтями 203, 215 ЦК України підстави для визнання недійсним Договору за дослідженими у справі фактичними даними відсутні, а відтак - відсутні й підстави для застосування наслідків недійсності такого правочину.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2013.

Суддя О. Марченко