Ухвала суду № 35794035, 26.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2402/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2402/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 04.06.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.12р. №4742901700 та від 24.01.13р. №0000451700,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.12р. №4742901700 та від 24.01.13р. №0000451700 -задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 25.12.2012 р. про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 833,59 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000451700від 24.01.2013 р. про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 166,42 грн.; стягнуто судовий збір в розмірі 1 150,00 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят гривень) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В, рахунки невідомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1; рахунки невідомі).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 26.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 25.12.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №4742901700 від 25.12.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 833,59 грн., з яких 76 666,67 грн. - основний платіж та 19 166,92 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.13).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 24.12.2012 № 2181/17-2/НОМЕР_2 документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РН НОМЕР_2) з питань правових відносин з платником податків ТОВ «Листбуд» (ЄДРПОУ 37222112) за період з 01.10.2011р. по 30.11.2011 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку, що податковий кредит ФОП ОСОБА_2 у сумі 76 666,67 грн. сформовано на підставі нікчемного правочину з ТОВ «Листбуд», що призвело до завищення податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за жовтень 2011 р. - 30 000,00 грн., за листопад 2011 р. - 46 666,67 грн. в порушення п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Листбуд» був укладений довгостроковий договір №03/10 від 03.10.2011 р. перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання вищезазначеного договору, за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. ТОВ «Листбуд» було надано послуги на загальну суму 460000,00 грн., у т.ч. ПДВ 76666,67 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та талонами замовника:(а.с.23-24).

Крім того, на підтвердження виконання договору позивачем надані товарно-транспортні накладні за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р., реєстри ТТН по відвантаженню за 01.10.2011 р. по 30.10.2011 р., за листопад 2011 р. та маршрутні листи за жовтень-листопад 2011 року.

Судом першої інстанції безперечно встановлено наявність податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме: №696 від 31.10.2011 року на суму 180000,00 грн., у т.ч. ПДВ 30000,00 грн. (а.с. 22); №1262 від 30.11.2011 року на суму 280000,00 грн., у т.ч. ПДВ 46666,67 грн. (а.с. 22).

Документи створені у ході виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Листбуд» договору, які вказані вище, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже, посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані податкової інформації «Про результати проведеного аналізу діяльності ТОВ «Листбуд» за період з 29.07.2010р. по 30.06.2012р., представленої ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 10.07.2012р. №59/22-12/37222112 є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, інформація отримана від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та дані досудового слідства, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Листбуд» через наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Слід відзначити, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Колегія суддів погоджується, що відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента ТОВ «Листбуд», як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Стосовно заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент укладення та виконання договору запису про припинення юридичної особи ТОВ «Листбуд» не існувало, крім того ТОВ «Листбуд» було зареєстроване платником податку на додану вартість у встановленому порядку та отримало свідоцтво платника ПДВ за №100312907, яке на укладення та виконання договору було чинним.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Листбуд» цілком відповідають вимогам ч.2 п. 201.1 ст. 200 ПКУ.

Зіставляючи дані податкових накладних ФОП ОСОБА_2 за період жовтень-листопад 2011р. з даними декларацій з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за період жовтень-листопад 2011р. можна зробити висновок про те, що усі перераховані вище податкові накладні були відображені у декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за період жовтень-листопад 2011 р.

Таким чином, підтверджується сформований ФОП ОСОБА_2 податковий кредит за період жовтень-листопад 2011 р. в сумі 76 666,67 грн.

Отже, судом першої інстанції цілком правомірно визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №4742901700 від 25.12.2012 р. та №0000451700 від 24.01.2013.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 у справі № 801/2402/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 у справі № 801/2402/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко