Ухвала суду № 35793824, 22.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 р. Справа № 25948/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року по справі № 2а-320/10/0970 за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до Богородчанського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2010 року Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернулася в суд з позовом до Богородчанського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 263 311,69 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року позовні вимоги Богородчанського районного споживчого товариства задоволено, стягнуто за рахунок активів Богородчанського районного споживчого товариства в дохід держави 263 311 (двісті шістдесят три тисячі триста одинадцять) грн.. 69 коп. податкового боргу.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених у ній підстав, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Богородчанського районного споживчого товариства відмовити в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач згідно поданого клопотання просив розгляд справи проводити без участі його представника, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку Богородчанського районного споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2009 року № 88/23/01753167.

На підставі вказаного акта ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0000222301/1 від 30.03.2009, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 353967 грн., з якої 235978 грн. - сума основного платежу, та 117989 грн. - сума штрафних санкцій.

За наслідками оскарження вказаного рішення в судовому порядку, останнє залишено без змін. Крім цього, податковими повідомленнями - рішеннями за №0003581501/0 та за №0003571501/0 від 25.11.2009 донараховано позивачу штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 188,68грн. та 143,31 грн., відповідно.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що Богородчанським районним споживчим товариством подано до ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства за №18393 від 09.11.2009 року та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №1811 від 02.02.2009 року, якими самостійно донараховано податок на прибуток та орендну плату за землю.

Відповідно до п.17.3 ст.17 ЗУ «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних відносин, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених даною статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з пп. 5.2.1. п.5.2. ст.5 вищевказаного закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, крім випадків оскарження відповідного рішення у встановлений законом строк.

Як вірно зазначено судом першої інстанції постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі № 2а-1725/09/0970 відмовлено в задоволенні позову Богородчанського районного споживчого товариства про оскарження податкового повідомлення-рішення за №0000222301/1 від 30.03.2009 року. Зазначена постанова набрала законної сили, а податкові повідомлення-рішення за №0003581501/0 та за №0003571501/0 від 25.11.2009 року не оскаржувалися, відтак податкові зобов'язання відповідача, зазначені в адміністративному позові, є узгодженими.

Як передбачено положеннями п.5.1 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації,а тому податок на прибуток самостійно визначений відповідачем у декларації за №18393 від 09.11.2009 року у розмірі 355,74 грн. та податкове зобов'язання по орендній платі за користування земельною ділянкою визначене у декларації за №1811 від 02.02.2009 року теж вважаються узгодженими.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже матеріалами справи підтверджується податковий борг Богородчанського районного споживчого товариства в сумі 263311,69 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного вище Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог податкового органу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року по справі № 2а-320/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.І.Запотічний

Судді: О.І.Довга

А.М.Ліщинський