Ухвала суду № 35792950, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/62380/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року, додаткову постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року

по справі №2а-25/10/1170

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін до нього), в якому просив скасувати податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0001272310/2 від 21.01.2010р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. позов задоволено.

Додаткову постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. присуджено ПАТ «Кіровоградобленерго» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 6094,60грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012р. зазначені рішення суду першої інстанції залишені без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ГУ ДКУ у Кіровоградській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить змінити постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. та додаткову постанову від 29.09.2011р., скасувавши ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Кіровоградська ОДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р., додаткову постанову від 29.09.2011р., ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012р. та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС її правонаступником Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

В письмових запереченнях на касаційні скарги позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем у період з 06.08.2009р. по 17.09.2009р. проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт №70/2310/23226362 від 24.09.2009р., в якому, на думку податкового органу, встановлено позивачем порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобов'язання у відповідних сумах.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №00001272310/2 від 21.01.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з наступним: або придбанням/виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону дата виникнення права платника податку на податковий кредит - це дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Наведені вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» свідчать про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє роботи (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. було придбано товарів (сплави алюмінію вторинної марки АК5М2, труби відливки відцентровані круглі, зливки шихтові з легованої сталі, ячмінь фуражний, врожаю 2008 року, ріпак продовольчий, врожаю 2008р., пшениця 6 класу врожаю 2008р., пшениця фуражна 5 класу врожаю 2008р., пшениця продовольча 4 класу врожаю 2008р., кукурудза врожаю 2008р., горох жовтий продовольчий врожаю 2008р., горіх волоський чищений українського походження врожаю 2008р., горіх волоський у шкарлупі українського походження врожаю 2008р. на відповідну суму.

Розрахунки за вказані товари з постачальниками проведені в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з банківських рахунків товариства на поточні рахунки постачальників вказаних товарів.

Податковий кредит у відповідній сумі по отриманому товару відображений у реєстрах отриманих податкових накладних за період з 01.07.08р. по 30.06.09р. та у рядку 10.1 «Придбання з ПДВ товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» декларацій з податку на додану вартість.

Крім того, судами враховано наявні у справі матеріали зустрічних перевірок по підприємствах-постачальниках, органами податкової служби повністю підтверджено фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Фіорд-2", ТОВ "Донметсплав", ТОВ "Вектор Ойл Трейд", ТОВ "Торговий дім Агромир", ТОВ "Гринвуд", ТОВ "Експостил", ЗАТ "Інтерліт", ТОВ АП "Протос" у період з 01.07.08 по 30.06.09. Порушень у відображенні їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку перевірками не встановлено.

Зазначені товари були придбані ВАТ «Кіровоградобленерго» для подальшої реалізації на експорт. Позивач здійснював реалізацію вказаних товарів на підставі договорів комісії через комісіонерів, які укладали експортні контракти з фірмами - нерезидентами країн далекого зарубіжжя: Сполучене Королівство, Ісландія, Гібралтар, Сірія, Нідерланди.

Реалізація товарів на експорт проводилась по договорах комісії, які були укладені з підприємствами комісіонерами ТОВ «Промбізнес», ТОВ «Вектор Агроінвестментс», ТОВ «Компанія Мар Шіппінг», ТОВ «Греїн Експорт», ТОВ «Донметсплав», ЗАТ «Інтерліт», ТОВ «Науково-виробнича фірма «Алтек».

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість, під час придбання вказаних вище товарів.

Згідно з п.2.1, 2.2 - 2.3 Статуту товариства, який затверджений загальними зборами акціонерів товариства від 30.05.2008р., товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів товариства, задоволення економічних інтересів і соціальних потреб працівників. Товариство має право здійснювати будь-які види діяльності, як перераховані в п.2.2, так і не перераховані, але не суперечать меті діяльності товариства і вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України крім основного виду діяльності товариства передбачено такий вид діяльності за класифікацією видів економічної діяльності, як інші види оптової торгівлі.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є саме господарські операції платників податку.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1966/23 від 31.05.2011р., проведеної Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного Інституту судових експертиз, прибуток (чистий дохід) як основний економічний показник господарсько-фінансової діяльності ВАТ «Кіровоградобленерго» за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. (період що перевірявся) щодо операцій з експорту продукції становить 2499439,61грн. Вказаний показник вплинув на результати господарсько-фінансової діяльності ВАТ «Кіровоградобленерго» в цілому, збільшивши ці результати (прибуток (чистий дохід) товариства в цілому) на суму прибутку (чистого доходу), щодо операцій з експорту продукції в розмірі 2499439,61грн.

Наведене вище свідчить про те, що висновки податкового органу щодо проведення вищезазначених господарських операцій здійснювалось з метою заниження оподаткування по податку на додану вартість є безпідставними.

Відповідно до п.2.6. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ №15 від 13.06.1996р., а також п.2.6 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №15/1 від 13.06.1996р., ліцензіат не повинен займатися іншими видами діяльності, якщо вони перешкоджають або можуть перешкоджати належному виконанню ним ліцензованої діяльності. Вимоги щодо здійснення ліцензіатом інших, крім ліцензованого, видів діяльності встановлюються НКРЕ.

Як вбачається з листа НКРЕ №3242/08/17-09 від 15.05.2009р., наданого на запит ДПІ у м. Кіровограді, заява щодо встановлення вимог до ВАТ «Кіровоградобленерго» при здійсненні інших, крім ліцензованих видів діяльності, до НКРЕ не надходила.

Разом з тим, в даному листі зазначено, що НКРЕ не має правових підстав для встановлення вимог до ліцензіатів при проведенні ними зовнішньоекономічної діяльності, оскільки це суперечить ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» якою передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

При цьому податковим органом ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не було доведено що діяльність товариства перешкоджала належному виконанню ним ліцензованої діяльності.

Крім того, суд першої інстанції приймаючи додаткову постанову від 29.09.2011р., якою позивачу присуджено з Державного бюджету України судові витрати у сумі 6094,60грн. (з яких 3,40грн. судовий збір, 6091,20грн. витрати пов'язані з проведенням експертизи) цілком обґрунтовано виходив з наступного.

У ч.1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби її процесуальним правонаступником Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року, додаткову постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов