Ухвала суду № 35789310, 21.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. справа № 1170/2а-2961/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у справі № 1170/2а-2961/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 000077 від 01.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 5 вересня 2012 року звернулось до суду з позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 000077 від 01.06.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане рішення відповідача повинно бути скасоване, оскільки скарг на позивача щодо порушення вимог законодавства про захист прав споживачів не поступало, таким чином перевірка позивача проведена відповідачем з порушенням вимог ст. 10 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року № 817/98 (далі - Указ).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що твердження позивача про відсутність порушення вимог Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» спростовуються даними перевірки. Крім того судження позивача про порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року №817/98 є помилковими, оскільки дія вищезазначеного Указу не поширюється на відносини предметом яких є рекламна діяльність, так як зазначений Указ поширює свою дію лише у сфері державного нагляду за фінансово-господарською діяльністю, яка не має відношення до законодавства про рекламу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржила її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 10 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року № 817/98 не застосувавши його до спірних відносин. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 22.03.2012 року посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача з питань дотримання законодавства про рекламу. За результатами даної перевірки складено протокол від 10.05.2012 року №00088 про порушення законодавства про рекламу до якого додано фотокартки у кількості 2 примірників (а.с.22-23).

Під час перевірки відповідачем встановлено, що на фасаді відділу дитячого взуття на 2-му поверсі магазину «Фуршет» по АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність позивач розміщена реклама щодо проведення знижки цін на продукцію «Скидка-15%» на детскую зимнюю обувь» без дати початку і закінчення проведення знижки.

Того ж дня, 10.05.2012 року відповідачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно позивача (а.с.25).

22 травня 2012 року відповідач повідомив позивача відповідним повідомленням про про розгляд справи проо розгляд справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.26).

24 травня 2012 року комісією відповідача складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 000077, згідно з яким вирішено за порушення позивачем законодавства про рекламу прийняти рішення про накладення штрафу (а.с.27).

1 червня 2012 року відповідачем прийнято рішення № 000077 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким позивачу визначено штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.7).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про застосування до позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).

Відповідно до частини п'ятої статті 8 вказаного закону реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Згідно з пунктом 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, накладається штраф у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином, враховуючи вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи згідно з яких на фасаді відділу дитячого взуття на 2-му поверсі магазину «Фуршет» по АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність позивач розміщена реклама щодо проведення знижки цін на продукцію «Скидка-15%» на детскую зимнюю обувь» без дати початку і закінчення проведення знижки, та обставини ненадання позивачем інформації відповідачу з документальним підтвердженням щодо вартості розміщеної реклами, дійшов правильного висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про рекламу» та як наслідок правомірність рішення відповідача № 000077 від 01.06.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року №817/98, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Згідно ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюються у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Пунктом 3 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23.06.2009 року № 229 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 року за № 636/16652 (який був чинний на момент виникнення спірних відносин) визначені права та обов'язки Управління, серед яких, зокрема: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до діючого законодавства будь-які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення цих суб'єктів. Результати перевірок кожного суб'єкта господарювання оформляти відповідним окремим актом (п.п.3.1 Положення).

Окремим пунктом встановлені права та обов'язки Управління контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу (п.п.3.2 Положення).

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що дія вищезазначеного Указу не поширюється на відносини предметом яких є рекламна діяльність, так як зазначений Указ поширює свою дію лише у сфері державного нагляду за фінансово-господарською діяльністю, яка не має відношення до законодавства про рекламу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги в межах заявлених позивачем, не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у справі № 1170/2а-2961/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров

Повний текст ухвали виготовлений 25 листопада 2013 року.