Постанова № 35788793, 21.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6363/10/1770

21 листопада 2013 року 10 год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Євгеюк О.Є.,

відповідача: представник Красовський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" до Костопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" звернулося до суду з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010 року №0000772341/0, №0000782341/0, №0000792341/0, від 30.12.2010 року №0002191630/0.

В ході судового розгляду на підставі статті 55 КАС України, судом допущено процесуальне правонаступництво у справі, шляхом заміни відповідача - Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, його правонаступником - Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на їх обґрунтування пояснив, що податковим органом було проведено перевірки товариства з питань своєчасності сплати платежів до бюджету, під час яких виявлено затримку граничного строку сплати останнім узгоджених податкових зобов'язань. Зазначив, що описані в акті перевірки порушення фактично не мали місця, оскільки податкове зобов'язання, на існування якого посилається відповідач, мало статус неузгодженого. З огляду на це, вважає нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" штрафів безпідставним, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - протиправними. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. На обґрунтування своїх заперечень пояснив, що за результатами проведених податковим органом перевірок товариства з питань своєчасності сплати платежів до бюджету, було виявлено порушення останнім вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, що призвело до нарахування йому штрафних санкцій у розмірах, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 даного Закону. Вказав, що податкові зобов'язання, погашення яких було здійснено позивачем із затримкою, на момент проведення перевірки мало статус узгодженого. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволенні повністю.

Судом встановлено, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" з питань своєчасності сплати платежів до бюджету за період з 13.09.2010 року по 22.11.2010 року, результати якої оформлено актом від 27.12.2010 року №126623/35280130 (а.с. 13).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2010 року:

- №0000772341/0 про нарахування платнику податків штрафу по податку на прибуток підприємств у сумі 368,00 грн. (а.с. 6);

- №0000782341/0 про нарахування платнику податків штрафу по податку на додану вартість у сумі 803,80 грн. (а.с. 7);

- №0000792341/0 про нарахування платнику податків штрафу по податку на додану вартість у сумі 1575,31 грн. (а.с. 8).

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, яке полягало у:

1. затримці на 67 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 1840,00 грн., що призвело до нарахування штрафу у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, який склав 368,00 грн.;

2. затримці на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 8078,00 грн., що призвело до нарахування штрафу у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, який склав 803,80 грн.;

3. затримці на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 7876,55 грн., що призвело до нарахування штрафу у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, який склав 1575,31 грн.

Крім того, Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" з питань своєчасності сплати платежів до бюджету за період з 30.09.2010 року по 23.12.2010 року, результати якої оформлено актом від 28.12.2010 року №1268/16/35280130 (а.с. 17).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0002191630/0 про нарахування платнику податків штрафу по податку на додану вартість у сумі 2589,60 грн. (а.с. 9).

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, яке полягало у затримці на 84 календарних дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 12947,00 грн., що призвело до нарахування штрафу у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, який склав 2589,60 грн.

Суд не погоджується із наведеними висновками відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать нормам законодавства і фактичним обставинам справи.

Оскільки правопорушення, за яке до платника податків згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовано штрафні санкції, вчинено та виявлено податковим органом до набрання чинності Податковим кодексом України, при кваліфікації діяння платника податку та при визначенні останньому заходів відповідальності повинні застосовуватися норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон України №2181-ІІІ).

Відповідно до абз. 1, абз. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, для існування складу правопорушення визначеного підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-ІІІ, відповідальність за яке передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 даного Закону, необхідними є:

- існування узгодженого податкового зобов'язання;

- несплата суми такого податкового зобов'язання протягом визначених законом строків.

В свою чергу, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (абз. 1).

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку (абз. 4).

Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України №2181-ІІІ встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-ІІІ визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, набуває статусу узгодженого з дня подання останнім відповідної податкової декларації, а податкове зобов'язання, визначене платнику податків податковим органом у випадках передбачених законом, у разі його оскарження в адміністративному або судовому порядку - у день винесення податковим органом остаточного рішення за результатами процедури оскарження або у день набрання законної сили судовим рішенням.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи розрахунків штрафних санкцій, нарахування позивачеві штрафів згідно податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010 року №0000772341/0, №0000782341/0, №0000792341/0 здійснено у зв'язку із несплатою останнім податкового зобов'язання, узгодженість якого підтверджується "Рішенням Господарського апеляційного суду №2а-2907/10 від 16.08.2010 року". Нарахування штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0002191630/0 - у зв'язку із несплатою ним узгодженого податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.09.2010 року №9003834613, від 19.10.2010 року №9004355077 (а.с. 14-16, 18).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що Рішення Господарського апеляційного суду №2а-2907/10 від 16.08.2010 року, на яке міститься посилання у даному розрахунку, є невірно зазначеною назвою судового рішення, допущеною внаслідок описки. Насправді, узгодженість податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 року по справі №2а-2907/10/1770.

Згідно наявної у матеріалах справи копії постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 року по справі №2а-2907/10/1770, Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0 (від 28.01.2010 року №0000882341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, від 10.06.2010 року № 0000262341/3) в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 27250,00 грн., в тому числі 19125,00 грн. за основним платежем та 8125,00 грн. за штрафними санкціями, №0000892341/0 (від 28.01.2010 року №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000892341/3) (а.с. 10-12).

Вказане судове рішення платником податків було оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 року по справі №2а-2907/10/1770 залишено без змін (а.с. 49, 56-57).

Поряд з цим, 17.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" подано до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року №9003834613, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 20877,00 грн. (а.с. 19-22).

19.10.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" подано до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року №9004355077, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 13814,00 грн. (а.с. 23-25).

Сплата позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість, самостійно визначених у вказаних податкових деклараціях, здійснена на підставі платіжних доручень від 28.09.2010 року №537 на суму 8078,00 грн., від 26.10.2010 року №612 на суму 6338,00 грн. (а.с. 26-27).

Згідно даних картки особового рахунку позивача зазначені суми грошових коштів податковим органом було спрямовано в рахунок сплати податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК", які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0, №0000892341/0, від 28.01.2010 року №0000882341/1, №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000262341/3, №0000892341/3 (а.с. 82-93).

Представник відповідача в своїх письмових запереченнях та у поясненнях, наданих у ході судового розгляду пояснив, що таке зарахування податковим органом коштів, сплачених платником податку в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень-вересень 2010 року, обумовлені тим, що податкове зобов'язання позивача, визначене йому на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0, №0000892341/0, від 28.01.2010 року №0000882341/1, №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000262341/3, №0000892341/3, відповідач вважає узгодженим із дня набрання законної сили постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 року по справі №2а-2907/10/1770. Крім того, зазначив, що платник податку не повідомив податковий орган про оскарження даного судового рішення в апеляційному порядку, а ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження надійшла до податкового органу 12.10.2010 року, з огляду на що, на момент проведення перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" з питань своєчасності сплати платежів до бюджету суми податкових зобов'язань, визначені на підставі на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0, №0000892341/0, від 28.01.2010 року №0000882341/1, №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000262341/3, №0000892341/3 обліковувались як узгоджені (а.с. 40-41).

Суд відхиляє наведені доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до платіжних доручень від 29.12.2009 року №365, №366, Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" частково сплачено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 18.12.2009 року №0000882341/0 в частині визначення 2713,00 грн. основного платежу та 4285,90 грн. штрафних санкцій (а.с. 96).

Податкове повідомлення-рішення від 18.12.2009 року №0000882341/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у загальній сумі 27250,00 грн., в тому числі 19125,00 грн. за основним платежем та 8125,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 18.12.2009 року №0000892341/0 позивачем оскаржувалися в адміністративному порядку (а.с. 99-124).

Після закінчення процедури адміністративного оскарження, із дотриманням встановлених законом строків, вказані податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами оскарження, позивачем оскаржені до суду, про що податковий орган повідомлено 25.06.2010 року (а.с. 97).

Судові рішення за результатами розгляду спору про визнання протиправними та скасування даних податкових повідомлень-рішень набрали законної сили 03.10.2013 року.

Таким чином, в силу положень пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств, визначене Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" на підставі наведених вище податкових повідомлень-рішень набуло статусу узгодженого лише 03.10.2013 року.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №276 від 18.07.2005 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758.

Пунктом 5.4 пункту 5 вказаного Порядку (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

При цьому сума податкового зобов'язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Після прийняття судом рішення по суті структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, що оскаржувалося, уносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці реєстру та підшиває його копію до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку.

У разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Тому, обліковування відповідачем суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, визначеного позивачеві на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0, №0000892341/0, від 28.01.2010 року №0000882341/1, №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000262341/3, №0000892341/3, як узгодженого до дати набрання законної сили судовим рішенням за результатами їх оскарження, суперечить вимогам вказаного порядку.

Враховуючи, що відповідач визнає ту обставину, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження від 29.09.2010 року надійшла до податкового органу 12.10.2010 року, на час проведення перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" з питань своєчасності сплати платежів до бюджету відповідачу було відомо про факт неузгодженості податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2009 року №0000882341/0, №0000892341/0, від 28.01.2010 року №0000882341/1, №0000892341/1, від 01.04.2010 року №0000262341/2, №0000892341/2, від 10.06.2010 року №0000262341/3, №0000892341/3.

Крім того, відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181-III, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення, за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, а грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 року №679-XIV (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що систему, порядок і форми платежів визначає Національний банк України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, пунктом 3.8 зазначеної Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством податковий орган не був наділений повноваженням щодо зміни призначення платежу та порядку погашення податкового зобов'язання, визначених платником податків.

Тому, зарахування відповідачем грошових коштів, сплачених позивачем в рахунок погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, самостійно визначених у податкових деклараціях від 17.09.2010 року №9003834613, від 19.10.2010 року №9004355077, в рахунок погашення інших податкових зобов'язань також суперечить нормам законодавства.

Таким чином, порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язання, які описані в актах перевірки, не знаходять свого підтвердження дослідженими судом доказами. У зв'язку з цим, нарахування позивачеві штрафів, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ є безпідставним.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, а оспорювані податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 28.12.2010 року №0000772341/0, №0000782341/0, №0000792341/0, від 30.12.2010 року №0002191630/0 - визнанню протиправними та скасуванню.

Як передбачено статтею 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 28.12.2010 року №0000772341/0, №0000782341/0, №0000792341/0, від 30.12.2010 року №0002191630/0.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.