Ухвала суду № 35787761, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10956/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати поставу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, суд першої інстанції встановив, що Державною податкової інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві маючи на меті проведення зустрічної звірки ТОВ «Ідеал» щодо правомірності нарахування та сплати останнім податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «ТОРГОВИЙ СОЮЗ ДОНБАССА» за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 та з 01.04.2013 по 30.04.2013, було складено акт від 20.06.2013 № 59/22-5-04/20017735 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІДЕАЛ» правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «ТОРГОВИЙ СОЮЗ ДОНБАССА»за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 та з 01.04.2013 по 30.04.2013»(далі - Акт звірки).

Вказану звірку виявилось неможливим провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Ідеал» не знаходиться за податковою адресою.

Позивач, вважаючи дії відповідача по складанню Акту звірки, дії відповідача по коригуванню податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі Акта звірки, а також дії по внесенню до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі Акта звірки - протиправними, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, зазначив, що відповідач, при проведенні вказаних вище дій, реалізував функції податкового органу на виконання вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що Акт звірки складений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням компетенції, а твердження позивача є необґрунтованими та такими, що невірно тлумачать норми права, що, в свою чергу, є підставою для відмови в позовній вимозі про визнання протиправними дій по оформленню результатів зустрічної звірки у формі Акту.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

В свою чергу, відповідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Згідно п. 7 вище вказано Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З Акту звірки вбачається, що відповідачем неможливо було провести зустріну звірку у зв'язку з тим, що позивач відсутній за місцезнаходженням.

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 (далі - Методичні рекомендації) визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Згідно п. 2.21 вище вказаних Методичних рекомендацій, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «АУДИТ». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

В контексті вище викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що проведення звірки та оформлення результатів такої звірки будь - то довідкою чи актом є обов'язком відповідача, як і внесення даних отриманих при проведенні таких звірок до інформаційно - аналітичних систем.

Колегія суддів також звертає увагу, що Акт звірки не є актом, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Даний Акт фіксує встановлення певних фактів, цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не тягне по відношенню до позивача жодних юридичних наслідків.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушень з боку відповідача при складанні Акту звірки, а також порушень у діях останнього щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з податку на додану вартість згідно Акту звірки, та внесення відповідної інформації, носієм якої є Акт звірки до інформаційних систем податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал»,-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року,-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.