Ухвала суду № 35785363, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 1570/6515/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Чижикова О.П. та представника відповідача Азарніної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Аурум» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року закрите акціонерне товариство «Аурум» (далі ЗАТ «Аурум») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС) про визнання незаконним та скасування листа від 21 жовтня 2011 року № 35350/22-044, в якому повідомлено позивача про невизнання поданої 19 жовтня 2011 року податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю.

В обґрунтування позову зазначалось, що 19 жовтня 2011 року позивачем на адресу відповідача подано у електронному вигляді Податкову декларацію з податку на додану вартість із додатками. Підтвердженням прийняття податковим органом 20 жовтня 2011 року о 00 год. 54 хв. нової звітної податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року є отримані ЗАТ «Аурум» квитанції № 1 та № 2 в яких зазначалось, що документ збережено на центральному рівні з зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту - 20 жовтня 2011 року) та документ прийнято на районному рівні. Однак, 21 жовтня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС в порушення пунктів 49.9 та 49.11 статті 49 Податкового кодексу України надіслано на адресу позивача лист, в якому викладено рішення податкового органу про визнання неподаною податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року позовні вимоги ЗАТ «Аурум» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС про невизнання податкової декларації ЗАТ «Аурум» з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, що міститься у листі від 21 жовтня 2011 року № 35350/22-044.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що податкова декларація, подана позивачем 20 жовтня 2011 року, не відповідала вимогам пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, що є підставою для невизнання її податковою звітністю. Крім того, судом не враховано, що невідповідність звітності вимогам закону підтверджено актом камеральної перевірки від 07 листопада 2011 року № 430/22-0/00227241/10 та податковим повідомленням-рішенням від 18 листопада 2011 року № 0000332200, яке позивачем було оскаржено до суду, однак постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, яка набрала законної сили 06 грудня 2012 року, відмовлено підприємству у задоволенні позовних вимог про скасування вказаного повідомлення-рішення. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року ЗАТ «Аурум» подало у електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року із додатками: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), Реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

20 жовтня 2011 року о 00 год. 54 хв. підприємством отримано квитанції № 1 та № 2, в яких зазначалось, що документ (податкову декларацію) збережено на центральному рівні з зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту - 20 жовтня 2011 року) та документ прийнято на районному рівні.

21 жовтня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС надіслано на адресу позивача лист за № 3550/22-044, в якому з посиланням на п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України зазначено, що податковій декларації надано статус «не визнано як податкову звітність».

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Аурум» про скасування рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС щодо не визнання податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст. 49 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно пунктам 49.1, 49.3, 49.8, 49.9, 49.11 та 49.18 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 184.6 ст. 184 ПК України встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Зі змісту наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган зобов'язаний прийняти податку декларацію, заповнену у відповідності до вимог податкового законодавства та подану в строки, встановленні Кодексом, а у разі виявлення невідповідності декларації вимогам податкового законодавства відмовити у її прийнятті , про що письмового повідомити платника податків із обов'язковим зазначенням причин такої відмови.

Як встановлено матеріалами справи, 08 вересня 2011 року відповідачем анульовано реєстрацію ЗАТ «Аурум» як платника податку на додану вартість.

Згідно зазначених вище положень Податкового кодексу України останнім днем подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року для позивача було 20 жовтня 2011 року.

ЗАТ «Аурум» 19 жовтня 2011 року, тобто у встановлений законом строк, подало засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року (8 днів вересня) із додатками: розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), Реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

20 жовтня 2011 року о 00 год. 54 хв. підприємством отримано квитанції № 1 та № 2, в яких зазначалось, що документ (податкову декларацію) збережено на центральному рівні з зауваженнями (ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату складання звіту - 20 жовтня 2011 року) та документ прийнято на районному рівні.

Проте, 21 жовтня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС надіслано на адресу позивача лист за № 3550/22-044, в якому з посиланням на п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України зазначено, що податковій декларації надано статус «не визнано як податкову звітність».

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у прийнятті податкової декларації, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області ДПС не зазначило причини такої відмови, чим порушило вимоги п. 49.11 ст. 49 ПК України.

При цьому відповідачем не наведено причини відмови у прийнятті податкової декларації позивача як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, поданій на постанову суду першої інстанції.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є правильним.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року по справі № 1570/2226/2012, яка набрала законної сили 06 грудня 2012 року, як на підставу для відмови у задоволенні вимог позивача, оскільки вказане рішення не є преюдиційним для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 02 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: