Постанова № 35784139, 03.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. Справа №805/13715/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Гусєвій Л.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 - особисто;

представника позивача - ОСОБА_2 - згідно довіреності;

представника відповідача - Чухляк О.О. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (надалі - відповідач або Інспекція), першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, Державної казначейської служби України в якому просив суд визнати дії відповідачів незаконними, визнати незаконними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Під час судового розгляду позивачем позовні вимоги декілька раз було уточнено, в остаточній редакції позивач просив суд визнати протиправними та скасувати постанови першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник Світлани Тимофіївни від 10.09.2013 року за номерами: 225, 226, 227, 228, 229, якими на ФОП ОСОБА_1 були накладені штрафні санкції у розмірі на загальну суму 57 350 грн. та визнати протиправними та скасувати постанови першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник Світлани Тимофіївни від 12.09.2013 року за номерами: 232, 233, 234, 235, 236, якими на ФОП ОСОБА_1 були накладені штрафні санкції у розмірі на загальну суму 57 350,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Судом встановлено наступне.

29.07.2013 року на адресу Інспекції надійшла заява гр. ОСОБА_5 від 17.07.2013 року щодо можливого порушення чинного законодавства у сфері будівництва ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 (а.с. 94).

Інспекцією був направлений позивачу лист-повідомлення від 06.08.2013 року за вих. № 7/5-08-5227 (а.с. 115) щодо проведення позапланової перевірки, призначеної на 14.08.2013 року о 10 год. 00 хв. за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_6. Зазначений лист позивачем був отриманий особисто 12.08.2013 року (а.с. 117).

14.08.2013 року позивач не з'явився на місце перевірки, про що свідчать акти про недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.08.2013 року (а.с. 64-65).

14.08.2013 року посадовою особою Інспекції було винесено приписи за № 283, 284 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, буд вільних норм, державних стандартів і правил (а.с. 66-67).

Вищевказані документи було надіслано позивачеві відповідно до вимог законодавства (а.с. 68).

Згідно листа Інспекції за № 7/508-5692 від 29.08.2013 року позивача було повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування ( а.с.79-81).

10.09.2013 року першим заступником начальника Інспекції були винесені постанови за №№ 225, 226, 227, 228, 229 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 13-17).

17.07.2013 року на адресу Інспекції надійшла вимога Управління СБУ у Донецькій області за вих. № 56/3/1-1346ит про факт можливого порушення чинного законодавства у сфері будівництва з боку посадових осіб КП «Служба єдиного замовника» Горлівської міської ради та ФОП ОСОБА_1 за адресами: м. Горлівка, вул. Павла Безпощадного, будинки 30, 32, 34 (а.с. 70-71).

Інспекцією був направлений позивачеві лист-повідомлення від 06.08.2013 року за вих. № 7/5-08-5228 (а.с. 72) щодо проведення позапланової перевірки, призначеної на 16.08.2013 року о 10 год. 00 хв. за вказаними адресами. Зазначений лист позивачем був отриманий особисто 12.08.2013 року (а.с. 73-74).

16.08.2013 року позивач на перевірку не з'явився, у зв'язку з чим посадовою особою Інспекції було складено акти про недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.08.2013 року від 16.08.2013 року (а.с. 77-78, 82).

16.08.2013 року посадовою особою Інспекції було винесено приписи за № 287, 288 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, буд вільних норм, державних стандартів і правил (а.с. 89-90).

Відповідно до вимог законодавства, 04.09.2013 року посадовою особою відповідача було здійснено перевірку виконання вказаних приписів, в результаті чого було складено відповідні акти (а.с. 84-88).

22.08.2013 року Інспекцією був направлений позивачу лист-повідомлення від 22.08.2013 року за вих. № 7/5-08-5567 (а.с. 69) щодо проведення позапланової перевірки, призначеної на 30.08.2013 року о 10 год. 00 хв.

30.08.2013 року позивач не з'явився на місця перевірки, які були зазначені у вказаному листі -повідомленні, про що свідчать акти про недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 30.08.2013 року (а.с. 98-101).

30.08.2013 року посадовою особою Інспекції було винесено приписи за № 300, 301, 302, 303 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 108-111), які залишилися невиконаними.

Усі вищезазначені перевірки було здійснено відповідно до п.п. 7 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553, згідно якого, зокрема, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію (із залученням інспектора по житлу ДКП «Дзержинськжитлосервіс» Ткаченко Юлії Вікторівни та головного інженера приватного підприємства «Експертно-технічного центру Канон» Дехтярьова Артема Сергійовича.

Згідно листа Інспекції за № 7/508-5795 від 03.09.2013 року позивача було повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування ( а.с. 112-114).

12.09.2013 року першим заступником начальника Інспекції були винесені постанови за № № 232, 233, 234, 235, 236 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 18-22).

Позивач та представник позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні уточнених позовних вимог, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Повноваження Держархбудінспекції України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 N 148), та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 N 439/2011.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 (надалі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Одними з підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 11 Порядку визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Крім того, відповідно до пункту 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб Держархбудінспекції та її територіальних органів до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства, суд звертає увагу, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, за винятком випадків виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт.

В той же час суд зауважує, що відповідно до п.13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Таким чином, суд зауважує, що єдиною належною умовою у відповідача для здійснення позапланової перевірки відповідно до вимог п. 7 Порядку, є, зокрема, присутність суб'єкта містобудування на перевірці (за умови його належного повідомлення про дату, час та місце такої перевірки).

Щодо посилань позивача та його представника на той факт, що ОСОБА_1 не є суб'єктом містобудування у розумінні Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі -Закон № 3038), а отже відповідач не мав права накладати на нього штрафи за порушення у сфері містобудівної діяльності,суд зазначає таке.

Насамперед, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є саме постанови відповідача про накладення штрафу на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності у вигляді недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкт перевірки.

Згідно ст. 4 Закону № 3038, об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної зони (селищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони.

Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Як було встановлено судом, позивач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії В01 № 284794 з 13.11.2006 року є фізичною особою - підприємцем (а.с. 159).

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставинєи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як вбачається з інформації з електронного ресурсу «Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», видами діяльності позивача є: «код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку; Код КВЕД 61.90 інша діяльність у сфері електрозв'язку» (а.с. 175-176).

Суд критично ставиться до тверджень позивача, що він хоча й здійснює роботи по створенню телекомунікаційних мереж у містах Горлівка та Дзержинськ Донецької області, проте не в тих будинках, які було зазначено у зверненнях гр. ОСОБА_5 та у листі Управління СБУ у Донецькій області.

Щодо посилань позивача на той факт, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В01 № 284794, адреса реєстрації ФОП ОСОБА_1 визначена як: АДРЕСА_7, тоді як уся кореспонденція від відповідача щодо здійснення перевірки надсилалася йому на адресу: АДРЕСА_8, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини четвертої статті 41 Закону № 3038 передбачено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п. 8 п. 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, згідно пояснення Головного державного інспектора східного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (посадою особою якою було проведено вищезазначені перевірки позивача), адресу фактичного знаходження офісу ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_8 було ним отримано від Управління СБУ у Донецькій області (а.с.128).

Крім того, суд звертає увагу, що вся кореспонденція, яку було надіслано позивачеві на вищевказану адресу, було отримано ним особисто, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 74, 81, 93, 107, 114, 117, 173, 174).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку відповідач діяв згідно Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанов - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 грудня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.