Постанова № 35767415, 02.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2013 р. № 820/9881/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Дрижанові О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000040154 від 04.04.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити пославшись на те, що порушень законодавства позивач не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов’язок по оплаті грошового зобов’язання на користь Державного бюджету України. Крім того, позивач послався на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», оскільки за даними операціями послуги поставлені у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення позиція, яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що при проведенні перевірки позивача взятий до уваги висновок акту перевірки ДПІ на обліку у якому знаходиться контрагент позивача, якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, поросив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб’єкта господарювання юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 01 №428411, основними видами діяльності згідно довідки АА № 323602 є будівництво будівель (45.21.1), монтаж металевих конструкцій (45.25.4) тощо (а.с.24-25)

26.03.2012 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" (код ЄДРПОУ 23916532) з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово - господарських відносин для з'ясування їх реальності із відповідним відображенням у податкових накладних з ТОВ "Промбуд - монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за травень, серпень, вересень 2011 року. Результати перевірки оформлені актом №144/15-008/29916532 від 26.03.2012 року, яким зафіксовані порушення: п.44.1 ст. 44, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 62229 грн., в т. ч. за травень 13197 грн., серпень 22763 грн., вересень 2011 року 26269 грн. (а. с. 113-127).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення –рішення: №0000040154 від 04.04.2012 року на суму 62229 грн. (а. с. 8).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб’єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

s118">Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

class="fs117">Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ "Будівельний торговий будинок" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (Підрядник) укладено договір поставки №03/11 від 01.04.2011 року (а. с. 33-34).

За умовами вищевказаного договору Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, на свій ризик, виконати і передати йому у встановлений цим договором термін роботи із збирання та розбирання опалубки, що належить Замовнику, на кожному поверсі об'єкта будівництва, що будується, необхідні для улаштування монолітних залізобетонних стін та перекриття поверхів, а Замовник, зі своєї сторони, зобов'язується прийняти від Підрядника виконані роботи та оплатити їх (а.с.33-35)

На підтвердження реальності виконання зобов'язань Позивачем по договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 36-38), податковими накладними: №3 від 04.05.2011 року на загальну суму 79181,58 грн., в т. ч. ПДВ - 13196,93 грн., №81 від 05.08.2011 року на загальну суму 136579,50 грн., в т. ч. ПДВ 22763,25 грн., №85 від 09.09.2011 року на загальну суму 3420,50 грн., в т. ч. ПДВ - 570,08 грн., №97 від 12.09.2011 року на загальну суму 154193,56 грн., в т. ч. ПДВ - 25698,93 грн. (а. с. 39-42), актом приймання виконаних робіт (а. с. 102-105), реєстром виданих та отриманих податкових накладних у (а. с. 55-78).

Оплата за отриманий товар по вищевказаним правочинам здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ПАТ "Будівельний торговий будинок", що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 43-48).

Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом –Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб’єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов’язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Проте слід відмітити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова ВС України від 04.09.07 р. № 07/97).

У судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог представник відповідача посилається на те, що підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по ПДВ є недоведеність того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ТОВ “Промбуд-монтажінвест”, з урахуванням того, що на підприємстві відсутні основні фонди та робоча сила, з цього приводу суд зазначає наступне.

Опалубка – це тимчасова конструкція, яка слугує формою для бетонної суміші та арматури, при зведенні бетонних та залізобетонних споруд (житлові будинки, споруди промислового призначення тощо) та монтується безпосередньо на місці їх будівництва. Модульна рамна опалубка складається з дрібно - та великогабаритних каркасних щитів із фіксованими розмірами, що кратні певному модулю; сукупність таких щитів складає модульний ряд, який дає можливість вирішувати практично будь-які архітектурні задачі.

Згідно ДСТУ Б Д.2.2-1:2008 за нормативом ЕД 6-53 (збирання і розбирання деревометалевої модульної опалубки типу «Дока») склад робіт включає: Очищення основи стислим повітрям (норми 1-7)- Встановлення і закріплення елементів опалубки в проектне положення - Нанесення шару парафіну - Розбирання елементів опалубки та кріплень - Сортування, очищення елементів опалубки від налиплого бетону - Змащування опалубки - Подавання елементів опалубки в зону проведення робіт - Віднесення елементів опалубки до місця складування і укладання в штабель.

Із залученого до матеріалів справи договору підряду № 03/11 від 01.04.2011 року встановлено, що роботи по збиранню/розбиранню опалубки, яка належить позивачеві, на кожному поверсі об’єкта будівництва, необхідної для улаштування монолітних залізобетонних стін та перекриття поверхів, мав здійснюватися з матеріалів замовника, тобто позивача (п.48. Договору-а.с.34), проте в судове засідання актів передавання матеріалів, не надано.

Із дослідженої кошторисної документації (а.с.102-105, 36-38) та положень ДСТУ Б Д.2.2-1:2008 за нормативом ЕД 6-53 для здійснення робіт за нормативами 6-53-3,6-53-5,6-53-9, здійснення яких передбачалося ТОВ «Промстрой-Монтажінвест» передбачено використання машин та механізмів: 202-0129 - крани баштові, вантажо-підйомність 8 т, 205-201, компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв., доказів передачі вказаних механізмів підряднику не надано, як не надано доказів використання власної техніки підрядника.

Суд зазначає, що роботи по збиранню і розбирання опалубки згідно п.2.2, 2.4 Договору підряду № 03/11 від 01.04.2011 року мають виконуватися фахівцями ТОВ “Промбуд-монтажінвест” особисто або із залученням субпідрядників, проте відомостей про узгодження позивачем використання послуг субпідрядних організацій до матеріалів справи не надано, як не надано доказів перебування фахівців ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на території будівництва суду не надано.

На підставі викладеного вище, враховуючи на положення ст. 71 КАС України, суд доходить висновку, що поданих позивачем доказів недостатньо для висновку про реальність вчинення господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» і як наслідок неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення, а отже адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160– 163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 05.12.2013 року

Суддя Зоркіна Ю.В.