Постанова № 35776205, 04.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 грудня 2013 р. № 820/12121/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській обл.., позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (надалі за текстом - Зміївське РКВКП, відповідач), в якому просить суд: стягнути з розрахункових рахунків відкритих Зміївським районним комунальним водопровідно - каналізаційним підприємством в банківських установах заборгованість у сумі 51945 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Зміївське РКВКП зареєстроване Зміївською районною адміністрацією Харківської області та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області. Відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 51945,00 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013р. наданою платником податків до Державної податкової інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області 18.11.2013 року по строку сплати 30.11.2013 року.

Зазначена заборгованість зі сплати суми узгодженого самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51945,00 грн. відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути вказані кошти в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою надав до клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, а не прибуття в судове засідання належним чином повідомленого відповідача не є перешкодою для розгляду адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Зміївське районне комунальне водопровідне-каналізаційне підприємство зареєстровано Зміївською районною адміністрацією Харківської області за реєстраційним номером № 1 458 120 0000 000222, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний борг підприємства виник 02.10.2001, у зв'язку з чим боржнику було направлено податкову вимогу від 29.10.2001 року № 1/25 на загальну суму 1657,60 грн., яка ним отримана 19.11.2013 року. Однак сума податкового боргу не погашена.

В подальшому, боржнику було направлено другу податкову вимогу від 24.12.2012 року № 2/178 на загальну суму 13540, 23 грн., яка ним отримана 03.01.2002 року. Однак сума консолідованого боргу не була погашена.

18.11.2013 року Зміївським РКВКП надано до податковому органу самостійно узгоджену податкову декларацію з податку на додану вартість № 9073860156 від 18.11.2013 року. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет складає 51945 грн., по граничному терміну сплати 30.11.2013 року.

Відповідно до довідки начальника ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, податковий борг підприємства до теперішнього часу не переривався, а саме станом на: 01.01.2002 року - 80 тис.грн., 01.01.2003 року - 228,2 тис. грн., 01.01.2004 року - 412,9 тис. грн., 01.01.2005 року - 492,4 грн., 01.01.2006 року - 556,9 тис. грн., 01.01.2007 року - 887,4 тис. грн., 01.01.2008 року - 1160,6 тис. грн., 01.01.2009 року - 1333,3 тис. грн., 01.01.2010 року - 1662,2 тис. грн., 01.01.2011 року - 2175,2 тис. грн., 01.01.2012 року - 2728,3 тис. грн., 01.01.2013 року - 1756,4 тис. грн., 01.02.2013 року - 1756,5 тис. грн., 01.03.2013 року - 2136,6 тис. грн., станом на 01.12.2013 року - 2512,6 тис. грн..

Як зазначає позивач, податкова застава активів підприємства зареєстрована в ХФ ДП «Інформаційний центр» 13.10.2011 року.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платником, в порушення вказаних норм, не виконано податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах встановлених Податковим Кодексом України.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Визначення податкової вимоги надається в пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, а саме податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У пункті 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що чинне законодавства не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1., п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 51945 грн. підлягає стягненню з рахунків відповідача в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, доведеними та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з стягнути з розрахункових рахунків Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства (код 21231318, 63404, Харківська обл.., м. Зміїв, вул. Червоноармійська, 24) у банках, обслуговуючих такого платника податків заборгованість у сумі 51945 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сорок п'ять) грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Супрун Ю.О.