Ухвала суду № 3575459, 04.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №3/574/07-АП-5/8/08-АП                                                                                                           головуючий суддя у 1-й 

                       категорія статобліку-2.11.1                                                                                                             інстанції – Проскуряков К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

04 березня 2009 року                                                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора –

представника позивача –

представника відповідача – Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.

Гулая О.Г.  

Денисенко Д.В., посвідчення №255 від 31.10.2008р.

Кофанова Н.В., довіреність від 04.03.2009р.

Горобченко В.В., довіреність №16714/10/10-010 від 10.11.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

на постанову Господарського суду Запорізької  області

від 29.02.2008 року у справі №3/574/07-АП-5/8/08-АП

за  позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміст-Трейд», м. Запоріжжя

до

проДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

            10.10.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кераміст-Трейд» (далі ТОВ «Кераміст-Трейд») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

            Позовна заява була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 136206,00 грн., та податкове повідомлення-рішення, яким нараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 14802,00 грн., були прийняті за висновками акту перевірки від 20.03.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам податкового законодавства та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя:

- №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р.;

- №0000082303/0/5643 від 03.04.2007р. та похідні від нього податкові повідомлення-рішення №0000082303/1/6508 від 19.04.2007р., №0000082303/2/10650 від 06.08.2007р. та №0000082303/3/12998 від 25.09.2007р.

Як вбачається з повідомлення №05/1-4081-07 від 23.10.2007р., у зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, у дану справу вступив прокурор /а.с. 80, т. 1/.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.02.2008р. у справі №3/574/07-АП-5/8/08-АП позовні вимоги позивача задоволено частково:

· визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 03.04.2007р. №0000082303/0/5643, від 19.04.2007р. №0000082303/1/6508, від 06.08.2007р. №0000082303/2/10650, від 25.09.2007р. №0000082303/3/12998;

· визнано нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.08.2007р. №0000072303/2/10649, від 25.09.2007р. №0000072303/3/12997 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 39112,00 грн.;

· в іншій частині у позові відмовлено /а.с. 58-64, т. 2/.

Відповідач – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки в частині задоволених позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду від 01.06.2007р. у справі №24/258/07-АП скасувати в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000082303/0/5643 від 03.04.2007р., №0000082303/1/6508 від 19.04.2007р., №0000082303/2/10650 від 06.08.2007р. та №0000082303/3/12998 від 25.09.2007р., та в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р. на суму 39112,00 грн. та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні  позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ТОВ «Кераміст-Трейд», не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в частині відмови у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 103435,96 грн., оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову суду від 29.02.2008р. в частині відмови у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 103435,96 грн. та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Кераміст-Трейд» посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи всі обставини справи в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 103435,96 грн. з’ясовано належним чином і підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду в зазначеній частині немає, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду від 29.02.2008р. в частині відмови у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 103435,96 грн. – залишити без змін.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя посилаючись на безпідставність доводів відповідача, викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання в повному обсязі нечинними податкових повідомлень-рішень №0000082303/0/5643 від 03.04.2007р., №0000082303/1/6508 від 19.04.2007р., №0000082303/2/10650 від 06.08.2007р., №0000082303/3/12998 від 25.09.2007р., та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000072303/2/10649 від 06.08.2007р. та №0000072303/3/12997 від 25.09.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 39112,00 грн., відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а тому підстави для скасування законного в цій частині рішення суду першої інстанції відсутні, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Кераміст-Трейд», просив суд апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити, постанову суду від 29.02.2008р. скасувати в частині задоволених вимог позивача та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, просив суд апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити, постанову суду від 29.02.2008р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги ТОВ «Кераміст-Трейд» та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 29.02.2008р. скасувати в частині відмови у задоволенні заявлених позовних вимог та прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кераміст-Трейд» задовольнити у повному обсязі.

 Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та ТОВ «Кераміст-Трейд» не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №200366 серії А00 від 11.01.1996р. ТОВ «Кераміст-Трейд» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 63, т. 1/.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №15/2546 від 16.06.2005р. ТОВ «Кераміст-Трейд» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 64, т. 1/.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування та про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість є акт №468/2303/23854957 від 20.03.2007р., який був складений за результатами проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Кераміст-Трейд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р.

Відповідно до висновків акту перевірки від 20.03.2007р. позивачем в порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2006р. на суму 10568,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 195690,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 03.04.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000072303/0/5642, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 195690,00 грн. /а.с. 29, т. 1/;

- №0000082303/0/5643, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 14802,00 грн., у тому числі за основним платежем – 10568,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 4234,00 грн. /а.с. 25, т. 1/.

Позивач, не погодившись з рішеннями відповідача від 03.04.2007р. №0000072303/0/5642, №0000082303/0/5643, оскаржив їх в адміністративному порядку і за результатами процедури адміністративного оскарження скарги відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

· від 19.04.2007р.:

- №0000072303/1/6507, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 195690,00 грн. /а.с. 30, т. 1/

- №0000082303/1/6508, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 14802,00 грн., у тому числі за основним платежем – 10568,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 4234,00 грн. /а.с. 26, т. 1/;

· від 06.08.2007р.:

- №0000072303/2/10649, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136206,00 грн. /а.с. 31, т. 1/;

- №0000082303/2/10650, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 14802,00 грн., у тому числі за основним платежем – 10568,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 4234,00 грн. /а.с. 27, т. 1/;

· від 25.09.2007р.:

- №0000072303/3/12997, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136206,00 грн. /а.с. 32, т. 1/;

- №0000082303/3/12998, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 14802,00 грн., у тому числі за основним платежем – 10568,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 4234,00 грн. /а.с. 28 ,т. 1/.

Таким чином, за результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача частково задоволено ДПА у Запорізькій області в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 03.04.2007р. №0000072303/0/5642 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 59484,00 грн. та в зазначеній сумі також скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 19.04.2007р. №0000072303/1/6507, в іншій частині податкові повідомлення-рішення відповідача були залишені без змін, скарги ТОВ «Кераміст-Трейд» – без задоволення.   

Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем висновок про заниження податкового зобов’язання за листопад 2006р. на загальну суму 235081,97 грн., у тому числі податок на додану вартість – 39180,00 грн., та за грудень 2006р. на загальну суму 62999,76 грн., у тому числі податок на додану вартість – 10499,96 грн., було зроблено на підставі того, що позивачем неналежним чином оформлені вантажні митні декларації, тобто внесені в них відомості не підтверджують експорт товару, у зв’язку з чим ТОВ «Кераміст-Трейд» безпідставно застосовано ставку податку на додану вартість, передбачену п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось експортування товару згідно зовнішньоекономічних контрактів:

- №02/06 від 14.03.2006р., укладеного між  ТОВ «Кераміст-Трейд» (Постачальник) та ТОВ «ТД «Орешкінський камень» (Росія) (Покупець), згідно з яким позивачем здійснено експорт продукції (покриття полівінілхлоридне декоративне на підоснові) на суму 195901,64 грн.; відправником згідно з вантажною митною декларацією №700050000/6/004947 від 17.11.2006р. зазначено ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт» (Україна);

- №21/06 від 09.10.2006р., укладеного між ТОВ «Кераміст-Трейд» (Постачальник) та ТОВ «Уніком» (Молдова) (Покупець), згідно з яким здійснено експорт продукції (покриття полівінілхлоридне декоративне на підоснові) на суму 52499,80 грн.; відправником згідно з вантажною митною декларацією №700050000/6/005501 від 21.12.2006р. зазначено ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт»(Україна).

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись у акті перевірки на п. 2.1 ст. 2 «Митні режими експорту, реекспорту та переробки за межами митної території України» Наказу Державної митної служби України №380 від 30.06.1998р., яким встановлено, що у графі 2 «Відправник/Експортер» при митному оформленні товарів за посередницькими договорами (контрактами) зазначаються відомості про власника товарів, і якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «див. на звороті», а на зворотному боці вантажної митної декларації наводять відомості про відправника товарів, відповідач зробив висновок про те, що оскільки у вантажних митних деклараціях №700050000/6/004947 від 17.11.2006р. та №700050000/6/005501 від 21.12.2006р. у графі 2 «Відправник/Експортер» зазначено ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт», а на зворотному боці цих декларацій додаткові відомості до графи 2 не наводяться, то позивачем не підтверджено експорт товару, тому як це не засвідчено належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, відповідно, ТОВ «Кераміст-Трейд» за цими операціями повинен був сплатити податок в загальному порядку – 20% бази оподаткування.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 3 Митного кодексу України зазначено, що порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до ст. 7 цього Кодексу законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Статтею 15 вказаного Кодексу встановлено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

У Розділі 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби №314 від 20.04.2005р., зазначено, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації  і пропуск їх через митний кордон України, вантажну митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів.

Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою Наказом Державної митної служби №307 від 07.09.1997р., встановлено, що у графі 9 зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера – при декларуванні товарів за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору комісії між резидентами, повіреного – при декларуванні за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору доручення між резидентами.

Як вбачається з вантажних митних декларацій №700050000/6/004947 від 17.11.2006р. та №700050000/6/005501 від 21.12.2006р., копії яких були надані позивачем під час здійснення перевірки та копії яких містяться у матеріалах даної справи /а.с. 39, 40, т. 1/, у графі 2 відправником/експортером зазначено ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт», а у графі 9 – особу, відповідальну за фінансове забезпечення – резидент, що уклав зовнішньоекономічний договір – ТОВ «Кераміст-Трейд».

Відповідно до наданих до перевірки інвойсів №2688 від 13.11.2006р. та №2732 від 08.12.2006р. на поставку покриття полівінілхлоридного декоративного на підоснові, продавцем зазначено ТОВ «Кераміст-Трейд», покупцем – ТОВ «ТД «Орешкінський камень» (Росія) та ТОВ «Уніком» (Молдова), вантажовідправником – ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт».

Таким чином, враховуючи, що посередницький договір між ТОВ «Кераміст-Трейд» та ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт» при митному оформленні не укладався і цей факт не було спростовано відповідачем, а також те, що чинним законодавством передбачена можливість виконання зобов’язання іншою особою, яка не є стороною в зобов’язанні та за умови, якщо відсутній обов’язок сторони виконати взяте на себе зобов’язання особисто, у спірних вантажних митних деклараціях відповідно до встановлених вимог до порядку заповнення вантажної митної декларації у графі 2 зазначені відомості про особу, яка фактично відвантажувала товар – ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт», у графі 9 – про фактичного власника товарів (особу, що уклала зовнішньоекономічний договір) – ТОВ «Кераміст-Трейд».  

Відповідно до п. 29 Розділу 3 цього Порядку  встановлено, що завершення митного оформлення здійснюється шляхом:

· проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів вантажної митної декларації;

· проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

Тотожній зміст має і п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997р.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що спірні вантажні митні декларації оформлені належним чином, оскільки проставлені відбитки особистої номерної печатки відділу контролю за переміщенням товарів митниці свідчать про завершення митного оформлення та вивезення задекларованого товару за митну територію України, а доказів наявності будь-яких зауважень, пред’явлених митним органом щодо оформлення вантажних митних декларацій №700050000/6/004947 від 17.11.2006р. та №700050000/6/005501 від 21.12.2006р., податковим органом не було надано.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією. 

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Враховуючи вищезазначені обставини, які були з’ясовані судом під час розгляду даної адміністративної справи, і підтверджені належними доказами, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок стосовно того, що податковою інспекцією безпідставно зроблено висновок щодо заниження позивачем податкового зобов’язання за листопад 2006р. на загальну суму 235081,97 грн. та за грудень 2006р. на загальну суму 62999,76 грн., а тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано позовні вимоги ТОВ «Кераміст-Трейд» щодо правомірного застосування нульової ставки податку на додану вартість за експортними операціями товару за вантажними митними деклараціями №700050000/6/004947 від 17.11.2006р. і №700050000/6/005501 від 21.12.2006р. такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно висновку ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми зобов’язань по податковим векселям АА №0373037 від 24.10.2006р. та АА №0373038 від 30.10.2006р. на загальну суму 103435,96 грн. колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

За результатами перевірки відповідачем висновок щодо неправомірного віднесення підприємством до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2006р. сум податку на додану вартість по податковим векселям АА №0373037 від 24.10.2006р., АА №0373038 від 30.10.2006р., зроблено на підставі того, що вказані податкові векселі не сплачені грошовими коштами, а погашені за рахунок сум, заявлених до відшкодування.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем в рахунок сплати податку на додану вартість по вантажній митній декларації №700050000/6/001282 від 24.10.2006р. оформлено податковий вексель АА №0373037 від 24.10.2006р. на суму 40055,91 грн. (термін погашення – 22.11.2006р.), по вантажній митній декларації №700050000/6/001084 від 30.10.2006р. – податковий вексель АА №0373038 від 30.10.2006р. на суму 63380,05 грн. (термін погашення – 28.11.2006р.).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п. 11.5 ст. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Абзацем 6 цього пункту встановлено, що якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Враховуючи, що строк оплати зобов’язань за спірними векселями виникає після закінчення терміну подачі декларації за жовтень до податкового органу, то позивач повинен був погасити  векселі АА №0373037 від 24.10.2006р., АА №0373038 від 30.10.2006р. шляхом включення зобов’язань по вказаним векселям у загальній сумі 103435,96 грн. до складу податкових зобов’язань декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006р. та сплатити ці податкові векселі грошовими коштами, але у зв’язку з тим, що кошти до бюджету не було перераховано, підприємство не мало права на податковий кредит при погашенні векселів та відображення його в рядку 12.2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006р. «погашені податкові векселі».

Таким чином, висновок відповідача щодо порушення підприємством п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді неправомірного включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковим векселям, які не були фактично сплачені до бюджету у перевіряємому періоді на загальну суму 103435,96 грн., в результаті чого виникло заниження податку на додану вартість на вказану суму, є правомірним та обґрунтованим, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог  ТОВ «Кераміст-Трейд» в частині нарахованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податковими векселями.   

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову без порушень норм матеріального та процесуального права про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 03.04.2007р. №0000082303/0/5643, від 19.04.2007р. №0000082303/1/6508, від 06.08.2007р. №0000082303/2/10650, від 25.09.2007р. №0000082303/3/12998, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.08.2007р. №0000072303/2/10649, від 25.09.2007р. №0000072303/3/12997 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 39112,00 грн. та про  відмову в іншій частині позову, а тому підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції по даній справі відсутні, постанову суду від 29.02.2008р. у даній справі  необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжята ТОВ «Кераміст-Трейд» необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційні скарги:

- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміст-Трейд»

            залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Запорізької області від 29.02.2008р. у справі №3/574/07-АП-5/8/08-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2009р.

Головуючий:                                                                       А. О. Коршун

Судді:                                                                                   О. В. Юхименко

                                                                                              І. Ю. Добродняк