Ухвала суду № 3575321, 18.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

18 березня 2009 року                                                                      справа №14/101/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

             суддів: Юхименко О.В. , Добродняк І.Ю.

             при секретарі : Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське комерційне агентство» на постанову Господарського суду Запорізької області

від 01.04.2008 року у справі №14/101/08-АП

(категорія статобліку – 2.19)за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське комерційне агентство», м. Запоріжжя до:

про:Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

скасування вимогу про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р. та рішення №2015 від 24.12.2007р.

ВСТАНОВИЛА:

            22.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровське комерційне агентство» (далі ТОВ «Дніпровське комерційне агентство») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р. та рішення №2015 від 24.12.2007р. / а.с. 4-6/.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №14/101/08-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

            Посилаючись на те, що відповідачем проведено перевірку позивача з питань правильності нарахування та сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків за період з 01.11.2000р. по 12.09.2007р. , у ході перевірки відповідачем зроблено висновок про існування у позивача недоїмки по сплаті страхових внесків у сумі 12781,11 грн., за результатами перевірки відповідачем 24.12.2007р. було складено вимогу про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р.  на суму 12781,11 грн., та прийнято рішення №№2015 від 24.12.2007р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 9691,47 грн., позивач вважає вимогу та рішення незаконними та безпідставними, оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок, а тому позивач не повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України, прийняті відповідачем 24.12.2007р. вимога про сплату боргу №Ю-2263 та рішення про застосування фінансових санкцій №2015 суперечать вимогам чинного законодавства, тому позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р.  та рішення №2015 від 24.12.2007р.

            Постановою Господарського суду Запорізької області від 01.04.2008р. у справі №14/101/08-АП ТОВ «Дніпровське комерційне агентство» відмовлено у задоволені позовних вимог до УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування вимогу про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р. та рішення №2015 від 24.12.2007р. (суддя Хоролець Т.Г.) / а.с. 48-50/.

            Позивач – ТОВ «Дніпровське комерційне агентство»,  не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду подав апеляційну скаргу / а.с. 61-62/.

            Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права, судом першої інстанції постановлено у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції від 01.04.2008р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги у повному обсязі.

            Відповідач – УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було  з’ясовано усі обставини справи та постановлено рішення відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, просить апеляційну скаргу ТОВ «Дніпровське комерційне агентство» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 01.04.2008р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

            Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, які викладені у апеляційній скарзі, позивача, підтримав доводи письмових заперечень УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Дніпровське комерційне агентство» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 01.04.2008р. у справі №14/101/08-АП залишити без змін.

            Представник позивача - ТОВ «Дніпровське комерційне агентство», у судове засідання не з’явився. Позивач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи неодноразово повідомлявся судом за адресою місцезнаходження позивача – м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 66, к.115-а / а.с. 70, 72,73/, яка зазначена у статутних документах позивача / а.с. 20-21,24,25,17-19/, але повідомити позивача за цією адресою про день та годину розгляду даної справи виявилось не можливим / а.с. 73,73/.  За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника позивача - ТОВ «Дніпровське комерційне агентство».

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивача у справі – ТОВ «Дніпровське комерційне агентство», зареєстровано, як суб’єкт підприємницької діяльності – юридичну особу,  розпорядженням виконавчого комітету Запорізької міської ради №720р. від 13.05.1993р., ідентифікаційний код товариства 20487100 / а.с. 25/, позивача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України / а.с. 24/, позивача зареєстровано у Пенсійному фонді України, реєстраційний номер №08044-00456.

Крім цього судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Дніпровське комерційне агентство» з 2005р. по 2008р. перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку / а.с. 17-19/.

Відповідачем у справі – УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у період з 21.09.2007р. по 19.10.2007р. було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до Пенсійного фонду України позивачем у справі за період з 01.11.2000р. по 12.09.2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №114 від 24.12.2007р. / а.с. 9-15/, з якого вбачається, що у ході перевірки були виявлені порушення відповідачем вимог чинного законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі було виявлено не нарахування та не сплата позивачем до Пенсійного фонду України внесків на загальнодержавне пенсійне страхування за перевіряємий період, загальна сума недоїмки по сплаті страхових внесків становить 12781,11 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки  №114 від 24.12.2007р. відповідачем були прийняті 24.12.2007р. :

- вимога про сплату боргу №Ю-2263, якою відповідач вимагає сплату недоїмки зі страхових внесків у розмірі 12781,11 грн. / а.с. 8/;

- рішення №2015 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким до позивача за результатами перевірки застосовано фінансові санкції у розмірі 9691,47 грн. / а.с. 16/.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України  «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. 1 статті 14 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є підприємства, установи та організації  створені відповідно до законодавства України, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності , які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є  юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

 Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України  «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким  разом із Законом України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, та іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, тому обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Згідно з вимогами статті 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти  застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Положення ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать положенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому положення ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»  застосуванню при вирішенні даної адміністративної справи не підлягають.

Враховуючи вищенаведені обставини, які було встановлено судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у даній адміністративній справі під час прийняття оскаржуваних позивачем вимоги про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р. та рішення №2015 від 24.12.2007р. про застосування фінансових санкцій діяв в межах повноважень , відповідно до вимог чинного законодавства та у спосіб, який передбачено Конституцією та Законами України, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-2263 від 24.12.2007р. та рішення №2015 від 24.12.2007р..

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що  судом першої інстанції під час розгляду справи було об’єктивно, повно та всебічно  з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами,  яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну  оскаржуваної судової постанови судовою колегією не було встановлено,  тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 01.04.2008р. у даній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими судом належними письмовими доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Дніпровське комерційне агентство» необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 01.04.2008р. у справі №14/101/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

            Повний текст виготовлено – 16.04.2009р.

Головуючий суддя                                                                          А.О. Коршун                       

                      суддя                                                                          О.В. Юхименко

                      суддя                                                                          І.Ю. Добродняк