Ухвала суду № 3575322, 01.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року                                                                                     справа №14/282

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

             суддів: Юхименко О.В., Поплавський В.Ю.

             при секретарі: Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову  Господарського суду Кіровоградської області

від 21.04.2008 року у справі №14/282 (категорія статобліку – 2.11.17)

за  позовом:Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об’єднання «ЕТАЛ», м. Олександрія, Кіровоградська обл.

до:

про:Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія, Кіровоградська обл.

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

            10.09.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об’єднання «ЕТАЛ» (далі ВАТ «НВО «ЕТАЛ») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Олександрійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №14/282 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

Позовна заява, з урахуванням уточнень позовних вимог, була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32945,39 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 20.08.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного податкового законодавства, оскільки позивачем виконано усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і ВАТ «НВО «ЕТАЛ» має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредит. Позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000082350/0 від 29.08.2007р.

            Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2008р. у справі №14/282 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000082350/0 від 29.08.2007р. (суддя – Колодій С.Б.) /а.с. 132-138/.

            Відповідач – Олександрійська ОДПІ, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 21.04.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ВАТ «НВО «ЕТАЛ».

31.03.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було зареєстровано клопотання відповідача про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з обмеженістю видатків на відрядження і неможливістю прибуття у судове засідання /а.с. 154/.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, про день, годину та місце розгляду справи  повідомлений судом у встановленому законом порядку, наявні в матеріалах справи письмові докази дають можливість розглянути дану справу у відсутність представника відповідача, тому колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи та розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу Олександрійської ОДПІ залишити без задоволення, постанову суду від 21.04.2008р. у даній адміністративній справі – залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем – Олександрійською ОДПІ – з 17.08.2007р. по 20.08.2007р. проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «НВО «ЕТАЛ» з питань правових відносин по ланцюгу постачання з ТОВ «Цибарка», з ПП «Транспо Плюс» та ТОВ «Інтер-Клуб» за березень, квітень, жовтень та листопад 2006р., виявлених при дослідженні ланцюга постачання від ТОВ ВКФ «Анод Плюс» до виробника (імпортера) за період з 01.03.2006р. по 30.04.2006р. та з 01.10.2006р. по 30.11.2006р.

За результатами перевірки Олександрійською ОДПІ складено акт №279/23-50-05814256 від 20.08.2007р. /а.с. 16-22/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 1.8 ст.1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за березень 2006р. на 25952,39 грн. та в декларації за жовтень 2006р. на 6993,00 грн., а також завищено від’ємне значення чистої суми зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2006р. на 25952,39 грн. та за жовтень 2006р. на 6993,00 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування з бюджету на 32945,39 грн., у тому числі:

- квітень 2006р. – на 14958,84 грн.;

- травень 2006р. – на 10993,55 грн.;

- листопад 2006р. – 6993,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082350/0 від 29.08.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 32945,39 грн. /а.с. 15/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для вищезазначених висновків відповідача стали господарські відносини позивача з його контрагентом ТОВ ВКФ «Анод Плюс», з яким позивачем було укладено договір поставки продукції (склотекстоліт, фоторезист, фенольно-ливарна суміш) №2712-1 від 27.12.2005р.

            Як вбачається з матеріалів справи Олександрійською ОДПІ були надіслані запити до Тернопільської ОДПІ щодо надання інформації стосовно основного постачальника ТОВ ВКФ «Анод Плюс» за березень та квітень 2006р. та щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ ВКФ «Анод Плюс» за жовтень і листопад 2006р. та підтвердження задекларованих ним показників.

            Тернопільською ОДПІ були надані довідки та копії документів, які підтверджують взаємовідносини ТОВ ВКФ «Анод Плюс» та позивача, в тому числі й податкові зобов’язання ТОВ ВКФ «Анод Плюс».

            Згідно з отриманою інформацією безпосередніми постачальниками ТОВ ВКФ «Анод Плюс» були ТОВ «Цибарка» та ТОВ «Інтер-Клуб».

            На запити відповідача до податкових органів стосовно взаємовідносин ТОВ «Цибарка» та ТОВ «Інтер-Клуб», залучених до схеми постачання ВАТ «НВО «ЕТАЛ» у 2 ланці ланцюга постачання, з ТОВ ВКФ «Анод Плюс» були отримані відповіді, згідно з якими

провести зустрічну перевірку ТОВ «Цибарка», ТОВ «Інтер-Клуб», а також ПП «Транспо плюс», залученого до схеми постачання ВАТ «НВО «ЕТАЛ» у 3 ланці ланцюга постачання ВАТ «НВО «ЕТАЛ» - ТОВ ВКФ «Анод Плюс» - ТОВ «Інтер-Клуб» - ТОВ «Інтер-Клуб», немає можливості у зв’язку з відсутністю вказаних суб’єктів підприємницької діяльності за юридичною адресою, внаслідок чого відповідачем було зроблено висновок щодо необґрунтованості формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2006р. на загальну суму 25952,39 грн. та за жовтень 2006р. на 6993,00 грн., тому як податковий кредит не підтверджується податковим зобов’язанням продавця цього товару, а податкова накладна не виконує своєї функції.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі стосовно вирішення питання правильності визнання податкового кредиту та наявності у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Так відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредитцесума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а п. 1.8 цієї ж статі цього закону передбачено, що бюджетне відшкодуванняце сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж закону передбачено -  якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Підпункт 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Аналізуючи зміст ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів вважає, що принцип бюджетного відшкодування полягає у повернення платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв’язку з їх надмірною сплатою і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі вартості товару (роботі, послуг), сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобов’язань та податкового кредиту і право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок та направлень запитів по ланцюгам постачання.

Оскільки отримані позивачем від свого контрагента товарно-матеріальні цінності оприбутковані згідно накладних та сплачені позивачем в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення, контрагент позивача ТОВ ВКФ «Анод Плюс» є підприємством, яке на момент укладення та виконання договору поставки продукції позивачу було зареєстроване платником податку на додану вартість, подавало податкову звітність, і будь-яких доказів про те, що ТОВ ВКФ «Анод Плюс» за операціями з позивачем не сплачувало податку надано не було, а тому надані ними первинні документи (податкові накладні) є підставою для нарахування податкового кредиту за відповідні періоди.

Враховуючи вищенаведені обставини, та зазначені норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки без порушень норм матеріального та процесуального права, прийняв законне та обґрунтоване рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000082350/0 від 29.08.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 32945,39 грн., а тому постанову суду від 21.04.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена  обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2008р. у справі №14/282 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2009р.

Головуючий суддя                                                                 А. О. Коршун                               

                       суддя                                                                 О. В. Юхименко                         

                       суддя                                                                 В. Ю. Поплавський