Ухвала суду № 3575212, 25.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа№5/220/07-АП-                                                                                                                                   головуючий суддя у 1-й

             23/618/07-АП-5/384/07-АП                                                                                                                           інстанції – Нечипуренко О.М. 

             категорія статобліку-2.11.17                                                                                                                       

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року                                                                                                        м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача –

Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.

Галоян О.Г.  

Денисюк О.С., довіреність №7-юр від 29.05.2008р.;

Оксещенко Ю.М., довіреність №8-юр від 29.05.2008р.

 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької  області

від 11.02.2008 року у справі №5/220/07-АП-23/618/07-АП-5/384/07-АП

за  позовом

Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м. Запоріжжя

до

проСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

            30.08.2007р. Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі ДП «Радіоприлад») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

            Позовна заява була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 38289,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 11487,00 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 07.02.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать вимогам чинного податкового законодавства та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №000130802/3 від 17.08.2007р. та зарахувати до бюджетного відшкодування суму в розмірі 38289,00 грн. на користь ДП «Радіоприлад».

            Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. у справі №5/220/07-АП-23/618/07-АП-5/384/07-АП позовні вимоги позивача задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №000130802/3 від 17.08.2007р., в іншій частині провадження у справі закрито /а.с. 149-152/.

Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального права, просить постанову суду від 11.02.2008р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ДП «Радіоприлад» – у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 11.02.2008р. залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, підтримали доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, постанову суду від 11.02.2008р. вважають законною та обґрунтованою, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

 Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином /а.с. 165, 167/, про поважність причин неявки свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №196399 серіїА00 від 02.07.1993р. позивач у справі зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 29/.

Згідно з довідкою Запорізького обласного управління статистики №24/5776 від 22.10.1998р. ДП «Радіоприлад» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 30/.

Відповідачем – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі – з 18.01.2007р. по 31.01.2007р. було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ДП «Радіоприлад» з питань правомірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2006р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р., задекларованого у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, за результатами якої складено акт №51/08-02/14313317 від 07.02.2007р. /а.с. 93-112/.

Відповідно до висновків акту перевірки від 07.02.2007р. позивачем в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодування за жовтень 2006р. на суму 38289,27 грн., у зв’язку з чим СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 20.02.2007р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №000130802/0, яким нараховані штрафні санкції у сумі 11487,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38289,00 грн.

Прийняте відповідачем рішення було оскаржено позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду цих скарг податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без змін, а скарги позивача – без задоволення, та разом з тим, були прийняті податкові повідомлення-рішення:

· №0000130802/1 від 21.03.2007р.;

· №0000130802/2 від 25.05.2007р.;

· №0000130802/3 від 17.08.2007р.,

згідно з якими позивачу нараховані штрафні санкції  у сумі 11487,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38289,00 грн.

            Як вбачається з акту перевірки від 07.02.2007р. висновок відповідача щодо порушення підприємством пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зроблено на підставі того, що згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2006р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, складає 106149,00 грн., але оскільки фактично підприємством сплачено постачальникам суму податкового кредиту жовтня 2006р. у розмірі 67859,73 грн., що на 38289,27 грн. менше зазначеної суми у розрахунку суми бюджетного відшкодування, то позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2006р. на суму 38289,27 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1 вказаного пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

 Згідно з пп. 7.7.2 зазначеного пункту якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у податкових деклараціях відображено такі показники:

· за жовтень 2006р.:

- сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість – 47757,00 грн.;

- сума податкового кредиту – 1279701,00 грн.;

- від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту звітного періоду – 1231944,00 грн., з яких 916171,00 грн. зараховано у зменшення суми податкового боргу та 315773,00 грн. – включено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду /а.с. 77-80/;

· за листопад 2006р:

- сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість – 51091,21 грн.;

- сума податкового кредиту – 309497,00 грн.;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту звітного періоду – 209624,00 грн. /а.с. 72-75/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем у вересні 2006р. суму податку на додану вартість у розмірі 38289,27 грн. було сплачено постачальнику, але оскільки підприємством належним чином оформлений документ, який відповідно до приписів чинного податкового законодавства є підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), в даному випадку, вантажно-митну декларацію, було отримано у жовтні, то ДП «Радіоприлад» сплачену у вересні суму податку на додану вартість у розмірі 38289,27 грн. з дотриманням встановлених вимог щодо порядку формування податкового кредиту включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006р., при цьому вказана сума відображена у від’ємному значенні податкової декларації за жовтень 2006р., частина якого враховувалась при розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р. /а.с. 76/.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що ДП «Радіоприлад» обгрунтовано та правомірно залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду  (жовтень 2006р.) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (листопад 2006р.), заявлено до відшкодування з бюджету у листопаді 2006р. у сумі 106149,00 грн., а тому колегія суддів вважає, що висновок відповідача щодо необґрунтованості включення підприємством до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р. суми податку на додану вартість у розмірі 38289,27 грн., яка була фактично сплачена ДП «Радіоприлад» у вересні 2006р., оскільки, на думку податкового органу, при бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість визначальною умовою є фактична сплата суми податку на додану вартість у попередньому податковому періоді, є безпідставним, тому як чинним податковим законодавством не надано визначення такого терміну як  «попередній період», а враховуючи, що Законом України «Про податок на додану вартість» не зазначається, у якому саме із попередніх періодів по відношенню до звітного має бути сплачена сума податку, то вересень є попереднім звітним періодом по відношенню до листопада. Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає у тому випадку, якщо суми податку на додану вартість фактично сплачені постачальникам товарів (послуг) у попередньому звітному періоді, а сплата податку у попередньому періоді не означає його сплату у тому ж періоді, у якому податок віднесено до податкового кредиту при отриманні товару (послуг).

Таким чином, висновки акту перевірки №51/08-02/14313317 від 07.02.2007р. щодо порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судом доказам та вимогам законодавства, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги ДП «Радіоприлад» в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №000130802/3 від 17.08.2007р., та у зв’язку з тим, що позовні вимоги позивача щодо зарахування до бюджетного відшкодування  суми в розмірі 38289,00 грн. на користь ДП «Радіоприлад» є такими, що не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі в цій частині.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову без порушень норм матеріального та процесуального права про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №000130802/3 від 17.08.2007р., яким нараховані штрафні санкції у сумі 11487,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38289,00 грн., та про закриття провадження у справі в іншій частині, а тому підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції у даній справі відсутні, постанову суду від 11.02.2008р. у даній справі  необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі – залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Запорізької області від 11.02.2008р. у справі №5/220/07-АП-23/618/07-АП-5/384/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 13.03.2009р.

Головуючий:                                                                       А.О. Коршун

Судді:                                                                                   О.В. Юхименко

                                                                                              І.Ю. Добродняк