ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
16 березня 2009 року м.Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Кожана М.П. (доповідач),
суддів - Бишевська Н.А.
- Юхименко О.В.
при секретарі - Галоян О.Г.
В судове засідання представники сторін не з’явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької областівід 27.05.2008 року у справі №5/245/07-АП-24/653/07-АП-5/270/08-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс»
до відповідача Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання нечинним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зевс» звернулось до Господарського суду Запорізької областіз позовною заявою, у якій просило визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2007р. №0000142201/0 Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя.
Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 20.12.2007р., 27.12.200р., 01.02.2008р. зупинено провадження у справі до 27.12.2007р., 29.01.2008р., 28.03.2008р. відповідно.
На адресу Господарського суду Запорізької області надійшли уточнення до адміністративного позову про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2007р. №0000142201/0 Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2008р. у справі №5/245/07-АП-24/653/07-5/270/08-АП адміністративний позов задоволено частково, визнано нечинним рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 30.07.2007р. №0000142201/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6755грн.77коп. В інший частині позову відмовлено. Дана постанова обґрунтована тим, що твердження відповідача про те, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД є помилковим, оскільки відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховані положення ст..1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що постанова Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2008 року у справі №5/245/07-АП-24/653/07-АП-5/270/08-АП прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2008 року у справі №5/245/07-АП-24/653/07-АП-5/270/08-АП в частині визнання нечинним рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.07р. № 0000142201/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6755грн.77коп. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що з урахуванням положень Інструкції НБУ, положеннями МК України - здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. N 574, ВМД - письмова заява встановленої форми що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим. ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Таким чином, вважає необґрунтованим висновок Господарського суду, з посиланням на ст.. 1 Закон;. України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що момент перетину товару митного кордону України є моментом здійснення імпорту оскільки надходження товару на митну територію України не є безумовним фактом набуття суб'єктами підприємницької діяльності права власності на такий товар.
Розпорядженням Голови суду від 16.03.2009р. №162 справу №5/245/07-АП-24/653/07-АП-5/270/08-АП передано на розгляд колегії судів у складі: Кожана М.П., Юхименка О.В., Бишевської Н.А.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання щодо розгляду справи за відсутності його повноважного представника.
Відповідач повідомлений про час і місце апеляційного розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.12.2008р., його представник у судове засідання не з’явився, про причини його неявки у судове засідання не повідомив.
Таким чином, сторони повідомлялись про час та місце розгляду справи в порядку п.2 ч.1 ст.190 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була здійснена перевірка позивача, за результатами якої було складено акт № 1511/2201/25483198 від 24.07.2007р. про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за зовнішньоекономічними операціями згідно контрактів №01САТ205 від 23.11.2005 p., № 01САТ205 від 23.11.2004 р. та № 01АІЕ206 від 27.04.2006 р. з нерезидентами "MitsubishiCaterpillarForklift EuropeВ.V.", Нідерланди, "AIEMotorINC", Тайвань.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2007р. № 0000142201/0, відповідно до якого до позивача на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» та згідно з ст.. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11395грн.10коп.
Визначення спірної суми штрафу згідно акту перевірки відповідачем пов’язується з тим, що здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).
Проте, із вказаним твердженням колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначається, що моментом здійснення експорту (імпорту) – є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України – це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Частиною другою ст.43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч.2 ст.72 Митного кодексу України).
Таким чином, аналіз вищевикладених положень свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу "Під митним контролем".
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи за контрактом № 01САТZ05 від 23.11.2004р. сплата відбулася 22.02.2007р. (платіжне доручення № 44), закінчення 90-денного строку - 23.05.2007р. - проте вантаж перетнув митний кордон України 15.05.2007р. , про що свідчать штампи на під митним контролем на СМRвід 15.05.2007р. , тому підстави для нарахування пені в сумі 549,1 грн. відсутні.
За контрактом № 01САТZ05 від 23.11.2005р. сплата відбулася 12.03.2007р. (платіжне доручення № 67), проте вантаж перетнув митний кордон України 12.06.2007р. , про що свідчать штампи на під митним контролем на СМRвід 12.06.2007р. - період прострочення становить 2 дні - з 10.06.2007р. по 12.06.2007р. - розмір пені повинен складати 3533,33 грн., що свідчить про безпідставність нарахування пені в сумі 6206,67 грн.
За контрактом № 01АІЕZ06від 27.04.2007р. сплата відбулася 07.03.2007р. (платіжне доручення № 65) недопоставка з періодом прострочення 31 день - з 05.06.2007р. по дату повернення суми недопоставленого товару - 05.07.2007р.
З встановленим порушенням податковим органом по контракту від 27.04.2007р. №01АIEZ06позивач під розгляду справи погодився, про що зазначено в уточненнях до адміністративного позову від 27.05.2008р.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим в даному випадку, оскільки оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.
При цьому відповідачем взагалі не враховані вимоги ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", якою момент здійснення експорту (імпорту) визначається як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, про те що під час ухвалення рішення по даній справі судом першої інстанції повно з'ясовано усі обставини справи, і яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови судовою колегією не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 26.08.2008р.по даній справі залишити без змін.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 27.05.2008р. у справі №5/245/07-АП-24/653/07-АП-5/270/08-АП- залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.
Ухвалу складено в повному обсязі 27.04.2009р.
Головуючий: М.П. Кожан
Судді: Н.А. Бишевська
О.В.Юхименко
Судове рішення № 3575208, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5-245-07-ап-24-653/07-ап. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: