Ухвала суду № 3575172, 04.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                    Справа  №А38/455-07                                                                                                                                   головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-2.11.3                                                                                                                             інстанції – Бишевська Н.А.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

04 березня 2009 року                                                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача –

відповідача – Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.

Гулая О.Г.  

Харченко Л.О., довіреність №000106 від 01.10.2007р.

Тригуб В.І., довіреність №000153 від 01.12.2008р.

Жаботенко І.В., довіреність №589/10/100 від 13.01.2009р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову  Господарського суду Дніпропетровської області

від 08.11.2007р.  у справі №А38/455-07

за  позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс-М», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до:

про:

Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

            11.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссервіс-М» (далі ТОВ «Транссервіс-М») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі Південна МДПІ у м. Кривому Розі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

            Позовна заява, з урахуванням заяв від 11.10.2007р. та від 25.10.2007р., була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 64712,10 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 14.03.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, оскільки відповідач необґрунтовано завищив оподатковуваний дохід ТОВ «Транссервіс-М» від операцій з ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Центральний ГЗК». Позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі №0000972301/0 від 23.03.2007р., №0000972301/1 від 19.04.2007р., №0000972301/2 від 22.06.2007р., №0000972301/3 від 11.09.2007р.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2007р. у справі №А38/455-07 позовні вимоги позивача задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.03.2007р. №0000972301/0, від 19.04.2007р. №0000972301/1, від 22.06.2007р. №0000972301/2, від 11.09.2007р. №0000972301/3, винесені Південною МДПІ у м. Кривому Розі /а.с. 6-10, т. 5/.

            Відповідач – Південна МДПІ у м. Кривому Розі, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.      

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду від 08.11.2007р. у справі №А38/455-07 скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ТОВ «Транссервіс-М» – у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно та всебічно досліджено усі обставини, які мають значення для вирішення справи та встановлено факти, які відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними по справі доказами, постановлене судом рішення у даній справі прийнято відповідно до норм чинного податкового законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 08.11.2007р. у даній справі – залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 08.11.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

            Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримали доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, вважають оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 08.11.2007р. – без змін.

            Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №422202 серії А00 від 23.09.2004р. ТОВ «Транссервіс-М» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області як юридична особа /а.с. 48, т. 1/.

Згідно з довідкою Управління статистики у м. Кривому Розі №2008 від 25.09.2007р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 137, т. 1/.

Відповідачем – Південною МДПІ у м. Кривому Розі – з 22.02.2007р. по 07.03.2007р. проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Транссервіс-М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №24/230/33178746 від 14.03.2007р. /а.с. 10-44, т. 1/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено скоригований валовий доход на суму отриманої винагороди експедитора від виконання умов договорів, укладених з ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Центральний ГЗК» в розмірі 196875,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 49219,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 23.03.2007р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 64712,10 грн., у тому числі основний платіж – 42219,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 15493,10 грн. /а.с. 9, т. 1/.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, прийнятим відповідачем на підставі акту перевірки рішенням, оскаржив їх у адміністративному порядку, та за результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі №0000972301/0 від 23.03.2007р. – без змін.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем висновок про заниження податку на прибуток зроблено на підставі того, що ТОВ «Транссервіс-М» самостійно зменшено вказану в актах здачі-приймання виконаних робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню суму винагороди експедитора у загальному розмірі 592300,92 грн. на суму додаткових витрат, пов’язаних з оплатою послуг третіх осіб, в розмірі 196875,00 грн., внаслідок чого підприємство занизило валовий доход за відповідні періоди на вказану суму.

            Під час розгляду даної справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем надавались послуги по експедируванню залізорудної сировини, замовниками яких згідно з укладеними договорами про транспортно-експедиційне обслуговування №001/2005 від 31.01.2005р., №013/2005 від 22.04.2005р. були ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Центральний ГЗК» відповідно.

            За умовами вказаних договорів експедитор зобов’язується за винагороду і за рахунок замовника шляхом укладання від свого імені відповідних договорів на залізничні перевезення вантажів замовника, як  на території України, так і за її межами, а також організовувати виконання пов’язаних з перевезенням додаткових послуг, при цьому винагорода експедитору включається в ставку на перевезення, яка регулюється додатками та додатковими узгодженнями до договору, і розмір винагороди визначається як різниця між узгодженою вартістю перевезень та її фактичною вартістю після розрахунків з усіма учасниками перевізного процесу.

            На виконання умов укладених між ТОВ «Транссервіс-М» і ВАТ «Північний ГЗК» та ТОВ «Транссервіс-М» і ВАТ «Центральний ГЗК» договорів сторонами були складені акти здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до яких позивач в період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. отримав винагороду за надані послуги у загальному розмірі 592300,92 грн., при цьому до складу валового доходу цього періоду підприємством включено 395425,00 грн., оскільки сума у розмірі 196875,00 грн. є додатковими витратами на оплату послуг третіх осіб по інформаційному забезпеченню конкретних перевезень вищевказаних замовників шляхом надання інформації по знаходженню вагонів відправника на мережі залізниць та даті перетину кордону.

            Під час розгляду справи судом було встановлено, що вищезазначені послуги виконувались ТОВ «Джерело» на підставі договору №011-05, який було укладено 01.03.2005р. між ним та позивачем у справі, та ЧНПКП «Селетам» на підставі договору №7-ИН, який було укладено  01.06.2006р. між ним та позивачем у справі, факт виконання робіт саме цими суб’єктами підприємницької діяльності та факт оплати позивачем цих послуг підтверджується належними доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, а саме щомісячними актами здачі-прийому виконаних робіт, звітами експедитора на кожне перевезення та банківськими документами про оплату цих послуг /а.с. 75-150, т. 3, а.с. 1-155, т. 4/.

            При цьому слід звернути увагу на те, що факт виконання цих послуг третіми особами, факт оплати позивачем цих послуг не заперечувався відповідачем під час проведення перевірки.

            Таким чином, витрати експедитора (ТОВ «Транссервіс-М») підтверджені належними доказами і позивачем підтверджено витрати, понесені на оплату послуг третіх осіб – ТОВ «Джерело» та ЧНПКП «Селетам», які безпосередньо забезпечували надання ТОВ «Транссервіс-М» транспортно-експедиційних послуг замовникам, як це передбачено ч. 10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».    

Підпунктом 4.2.17 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не  включаються до складу валового доходу інші надходження, прямо визначені нормами цього Закону.

            Відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 вказаного Закону не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що договір транспортної експедиції в частині отримання коштів від замовників транспортно-експедиційних послуг не передбачає передачі права власності на такі кошти до експедитора, що прямо зазначено у ч. 9 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», згідно з якою у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування, сума коштів, перерахована на користь позивача замовниками послуг – ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Центральний ГЗК», не є тільки сумою винагороди ТОВ «Транссервіс-М» та не повинна включатись до складу валового доходу позивача.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що висновки акту перевірки Південної МДПІ у м. Кривому Розі щодо заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. на суму отриманої винагороди експедитора від виконання умов договорів, укладених з ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Центральний ГЗК», у розмірі 196875,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 49219,00 грн., є необґрунтованими та неправомірними, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про безпідставність та неправомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000972301/0 від 23.03.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Транссервіс-М» з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 64712,10 грн., та про обґрунтованість позовних вимог підприємства і задоволення їх у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.03.2007р. №0000972301/0, від 19.04.2007р. №0000972301/1, від 22.06.2007р. №0000972301/2, від 11.09.2007р. №0000972301/3, винесених Південною МДПІ у м. Кривому Розі, прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 08.11.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2007р. у справі №А38/455-07 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2009р.

Головуючий:                                                                       А. О. Коршун

Судді:                                                                                   О. В. Юхименко  

                                                                                              І. Ю. Добродняк