Ухвала суду № 3575168, 18.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

18 березня 2009 року                                                           справа №А37/67(А17/17)-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

             суддів: Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.

             при секретарі: Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову  Господарського суду Дніпропетровської області

від 10.12.2007 року у справі №А37/67 (А17/17)-07 (категорія статобліку – 2.11.3)

за  позовом:Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сігран», м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

до:

про:Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

            28.11.2006р. Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Сігран» (далі ПП «ВКФ «Сігран») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Нікопольська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

            Позовна заява була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 90416,66 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 13.06.2006р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства. Позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0002682310/0/25179 від 26.06.2006р.   

            Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2007р. у справі №А37/67(А17/17)-07 позовні вимоги позивача задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0002682310/0/25179 від 26.06.2006р. на суму 50147,22 грн. основного платежу та штрафних санкцій на всю суму – 15069,44 грн. (суддя – Н.Б. Кеся) /а.с. 89-91, т. 2/.

            Відповідач – Нікопольська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.                                      

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду від 10.12.2007р. у справі №А37/67(А17/17)-07 скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги Нікопольської ОДПІ, постанову суду вважає законною та обґрунтованою,  просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 10.12.2007р. – залишити без змін.

17.03.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було зареєстровано клопотання відповідача про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити участь у судовому засіданні повноважного представника НікопольськоїОДПІ/а.с. 135, т. 2/.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, про день, годину та місце розгляду справи  повідомлений судом у встановленому законом порядку/ а.с. 130, 132, т. 2/, наявні в матеріалах справи письмові докази дають можливість розглянути дану справу у відсутність представника відповідача, тому колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи та розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню за наступних підстав.

Відповідачем – НікопольськоюОДПІ – з 10.05.2006р. по 05.06.2006р.  проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «ВКФ «Сігран» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1005/231.20245005 від 13.06.2006р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено скоригований валовий дохід у перевіряємому періоді в сумі 301342,88 грн., а саме:

- невірно визначено (занижено) суму валових доходів по реалізації товарів (робіт, послуг);

- до складу валових доходів не включено суму передплати, отриманої за товар,

що призвело до заниження податку на прибуток за 2005р. на суму 75347,22 грн.

На підставі акту перевірки від 13.06.2006р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002682310/0/25179 від 26.06.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 90416,66 грн., у тому числі основний платіж – 75347,22 грн., штрафні (фінансові) санкції – 15069,44 грн.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, але скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002682310/0/25179 від 26.06.2006р. залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем висновок про заниження підприємством у IVкварталі 2005р. валового доходу на 284905,55 грн. було зроблено на підставі того, що сума валового доходу позивача від реалізації товарів (робіт, послуг) за даними перевірки складає 1890805,55 грн., а у декларації з податку на прибуток за цей період підприємством відображено скоригований валовий доход в сумі 1605900,00 грн. (без урахування приросту (убутку) балансової вартості запасів. Крім цього, НікопольськоюОДПІ було зроблено висновок щодо заниження ПП «ВКФ «Сігран» валового доходу  за IVквартал 2005р. на суму отриманої від ЗАТ КРЦ «Еліт-Клуб» передоплати за товар у сумі 16483,33 грн.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що підприємством згідно кредитного договору №5С/454/Д від 21.09.2000р. та додаткових угод до нього отримано від КБ «Приватбанк» кредит на суму 479500,00 дол. США зі сплатою 8,5% річних для поповнення обігових коштів підприємства.

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача зараховано відсотків за користування кредитом у 2005р. в сумі 207755,79 грн., за І квартал 2006р. – 51004,16 грн., а згідно з даними декларації з податку на прибуток ПП «ВКФ «Сігран» до складу валових витрат віднесено суму відсотків по кредиту у розмірі 21200,00 грн.

Факт перерахування позивачем коштів з метою погашення процентів за кредитним договором №5С/454/Д від 21.09.2000р. підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких містяться у матеріалах даної справи, зокрема, заявами позивача на адресу КБ «Приватбанк» про купівлю іноземної валюти для погашення відсотків згідно кредитної угоди №5С/454/Д від 21.09.2000р., банківськими виписками, згідно з якими позивачем у 2005р. сплачувалися проценти за кредит  /а.с. 6-14, 15-85, т. 2/.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 цієї статті встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007р. у справі №А37/67(А17/17)-07 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз /а.с. 108-109, т. 1/.

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок судово-економічної експертизи №782 від 27.08.2007р. у адміністративній справі №А37/67(А17/17)-07.  

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи документально висновок НікопольськоїОДПІ, який викладений в акті перевірки №1005/231.20245005 від 13.06.2006р., про заниження ПП «ВКФ «Сігран» податку на прибуток за 2005р. на суму 75347,22 не підтверджується, оскільки податковим органом в розрахунках податку на прибуток за 2005р. необґрунтовано не враховано банківські проценти за користування кредитом у сумі 207555,79 грн., за даними проведеного дослідження податок на прибуток складає 25200,00 грн. /а.с. 114-125, т. 1/.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи у своїй сукупності дозволяє зробити висновок про те, що відповідачем під час проведення перевірки безпідставно не враховано різницю між нарахованою сумою процентів і задекларованою – суму 186555,79 грн. – у складі валових витрат підприємства, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок щодо безпідставності нарахування позивачу податку на прибуток у сумі 50147,22 грн., та обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача в цій частині.

Враховуючи, що висновок НікопольськоїОДПІ про заниження підприємством валового доходу за IVквартал 2005р. на суму отриманої передоплати за товар у підтверджується вищезазначеним висновком судово-економічної експертизи №782 від 27.08.2007р., та доказами, які є в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно правомірності висновку відповідача про заниження підприємством суми валового доходу та про нарахування податку на прибуток у сумі 25200,00 грн., а тому судом першої інстанції  обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення НікопольськоїОДПІ №0002682310/0/25179 від 26.06.2006р. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 50 147 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на всю суму – 15069,44 грн., та про відмову в решті позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 10.12.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2007р. у справі №А37/67(А17/17)-07 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2009р.

Головуючий суддя                                                                 А. О. Коршун                               

                       суддя                                                                 О. В. Юхименко                         

                       суддя                                                                 І. Ю. Добродняк