Ухвала суду № 3575157, 25.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №А23/484                                                                                                                                                             головуючий суддя у 1-й 

 категорія статобліку- 2.11.3                                                                                                                                             інстанції – Добродняк І.Ю. 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25 лютого 2009р.                                                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача

Юхименка О.В., Баранник Н.П.

Галоян О.Г. 

Шабовта О.В. дов. від 05.01.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області на постанову  Господарського суду Дніпропетровської  області

від 20.11.2007р.  у справі №А23/484

за  позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» с. Менжинське, Нікопольський район, Дніпропетровська область

до:

про:

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - 

В С Т А Н О В И Л А :

            14.09.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» (далі - ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (далі – Нікопольська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

            Позовна заява, з урахуванням заяви від 24.09.2007р. про уточнення позовних вимог, була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 9578,66 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 29.03.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства. Позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000062370/2/36161 від 05.09.2007р.

            Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007р. у справі №А23/484 адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000062370/2/36161 від 05.09.2007р. /а.с.121-122/.

            Відповідач – Нікопольська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.           

Посилаючись у апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення норм матеріального права, просив постанову суду від 20.11.2007р. скасувати та винести нову постанову по справі, якою відмовити ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції прийнято постанову у даній справі обґрунтовано, у повній відповідності до вимог чинного законодавства на підставі всебічного, повного та об’єктивного вивчення всіх обставин справи, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 20.11.2007р. у даній справі залишити без змін /а.с.141-144/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 20.11.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

25.02.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було зареєстровано клопотання відповідача про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з обмеженістю видатків на відрядження і неможливістю прибуття у судове засідання /а.с.139/.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, про день, годину та місце розгляду справи  повідомлений судом у встановленому законом порядку, наявні в матеріалах справи письмові докази дають можливість розглянути дану справу у відсутність представника відповідача, тому колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи та розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем – Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №721/231.31164045 від 29.03.2007р. /а.с.16-40/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 5.1, п.п. 5.2 ст. 5, п.п.5.5.1 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток перевіряємого періоду на 10507,10 грн., у зв’язку з чим 06.04.2007р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000062370/0/13860, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 12608,52 грн., у тому числі за основним платежем – 10507,10грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2101,42 грн. /а.с.14/.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, прийнятим відповідачем на підставі акту перевірки рішенням, оскаржив його у адміністративному порядку, та за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області зменшено суму податкового зобов’язання за основним платежем до 7982,22 грн., в частині штрафної санкції – до 1596,44 грн., а в решті скарга позивача залишена без задоволення. Після процедури апеляційного оскарження відповідачем 05.09.2007р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000062370/2/36161, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9578,66грн., у тому числі за основним платежем – 7982,22грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1596,44грн. /а.с.54/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.12.2005р. між ТОВ «Агрокосм» (Продавець) та ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» (Покупець) укладено договір №179/20 на підставі якого продавець продає покупцю насіння соняшника врожаю 2005р. у кількості 3580,433 тонн на загальну суму 4312846,38 грн. на умовах передбачених даним договором. /а.с.66-67/.

Згідно договору № 2/03-АГ/06 від 01.03.2006р. укладеному між ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» (Продавець) та ТОВ «Агротрейдінг» (Покупець), позивачем реалізовано насіння соняшника у кількості 2432,57 тонн по ціні 1004,63грн. на загальну суму 2932599,35 грн., в т.ч. ПДВ-488766,55 грн., що підтверджується видатковими накладними. /а.с.74-75/.

Відповідно до договору № 2/04-ТД/06 від 03.04.2006р., укладеному між ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» (Продавець) та  ТОВ «ТД Масложиркомбінат» (Покупець), до якого позивачем реалізовано насіння соняшника у кількості 1072,66 тонн по ціні 1004,63 грн. на загальну суму 1293151,70грн., в т.ч. ПДВ - 215525,28 грн. /а.с.94-95/.

Відповідно до умов договорів №2/03-АГ/06 від 01.03.2006р. та №2/04-ТД/06 від 03.04.2006р. узгоджений сторонами за цими договорами порядок поставки передбачає обов’язок постачальника - позивача у справі поставити товар за власний рахунок на адресу покупця, базис поставки DDUзгідно ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно договору транспортного експедирування №13 укладеному 04.01.2006р. між ТОВ «Оптімус» (Експедитор) та ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» (Замовник), перевезення  належного позивачу насіння соняшника, на виконання умов договорів   №2/03-АГ/06 від 01.03.2006р. та  №2/04-ТД/06 від 03.04.2006р.,  здійснювалось ТОВ «Оптімус». /а.с.104-106/.

Виконання даного договору підтверджено актами виконаних робіт: - від 31.03.2006р. на суму 17987,76 грн., в т.ч. вартість транспортних послуг по перевезенню 460,87 тонн насіння соняшника – 17757,32 грн.; -  від 31.03.2006р. на загальну суму 78217,34 грн., в т.ч. вартість транспортних послуг по перевезенню 1971,10 тонн насіння соняшника – 77231,49 грн.; - від 30.04.2006р. на загальну суму 42552,42 грн., у тому числі вартість транспортних послуг по перевезенню 1072,66 грн. насіння – 42016,09 грн. /а.с.107-111/. Вартість отриманих транспортних послуг в загальній сумі 137004,90 грн. позивачем включена до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

Відповідно до акту перевірки відповідач, посилаючись на ст. 42 Господарського кодексу України, зробив висновок про те, що витрати позивача на транспортні послуги не спрямовані на отримання доходу, у зв’язку з чим не можуть вважатися такими, що здійснені в межах господарської діяльності та  не можуть відноситися до складу валових витрат.

Такі висновки відповідача суперечать фактичним обставинам справи виходячи з наступного.

Відсутність власного транспорту у позивача не може бути перешкодою для укладення позивачем вищезазначених договорів - продажу насіння соняшнику так, як на момент їх укладання між ВАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Оптімус» вже було укладено договір транспортного експедирування № 13 від 04.01.2006р.

Відповідно до ч.1,4 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами, допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Позивачем в підтвердження виконання укладених договорів надані належним чином оформленні первинні документи (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення за цими договорами).

Відповідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «господарська діяльність» - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону.

Таким чином, висновки акту перевірки №721/231.31164045 від 29.03.2007р. щодо заниження підприємством податку на прибуток за 2006р. на 10507,10 грн. та зменшення  від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2006р. на суму 105076,0грн., не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судом доказам та вимогам норм законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 9578,66грн. є  неправомірним.

На підставі зазначеного та враховуючи, що послуги пов’язані з транспортним експедируванням за договором № 13 від 04.01.2006р. безперечно пов’язані з господарською діяльністю позивача, судом першої інстанції, у відповідності до вимог чинного законодавства обґрунтовано зроблено висновок щодо правомірності віднесення позивачем  витрат, пов’язаних з перевезенням належного йому товару до валових витрат та обґрунтовано прийнято рішення про задоволення позовних вимог позивача і визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000062370/2/36161 від 05.09.2007р. яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 9578,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000062370/2/36161 від 05.09.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на  прибуток у загальній сумі 9578,66 грн., у тому числі основний платіж – 7982,22 грн., штрафні (фінансові) санкції – 1596,44 грн., а тому вказану постанову суду необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007р. у справі №А23/484 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2009р.

            Головуючий:                                                                         А.О. Коршун

            Судді:                                                                                    О.В. Юхименко

                                                                                                           Н.П. Баранник