Ухвала суду № 3575152, 11.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

            

                     Справа  №9/94/08-АП                                                                                                                                  головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-2.11.15                                                                                                                       інстанції – Нечипуренко О.М.

                         

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

11 березня 2009 року                                                                                               м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора –

представника позивача –

представника відповідача – Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

 Юхименко О.В., Бишевської Н.А.

Гулая О.Г.

Овчар Т.В., посвідчення №223

Бичков В.В., довіреність №08/16 від 12.01.2009р.

Рожук Д.В., довіреність №9326 від 19.04.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 19.03.2008 року у справі №9/94/08-АП

за  позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс», м. Запоріжжя

до:

за участю прокуратури Запорізької області

про:

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області , м. Запоріжжя

визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

В С Т А Н О В И Л А:

28.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс» (далі ТОВ «Імпекс Плюс») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі – ГУ ДКУ у Запорізькій області),  Державної податкової інспекції у Шевченківському  районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 550381,00 грн. /а.с. 2-3/.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №9/94/08-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

21.02.2008р. до Господарського суду Запорізької області надійшло повідомлення про вступ у справу №9/94/08-Ап прокурора Запорізької області / а.с. 129/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що за даними перевірки позивач має підтверджену податковим органом суму податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування у серпні 2005р. у розмірі 392356 грн., у вересні 2005р. у розмірі 158025 грн., але податковий орган всупереч вимог чинного податкового законодавства не виконав свої обов’язки щодо складання довідки про підтвердження розміру суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та висновку про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з врахуванням результатів перевірки, які підтверджують наявність у позивача сум податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування у серпні 2005р. у розмірі 392356 грн., у вересні 2005р. у розмірі 158025 грн., що підтверджується листом ГУ ДКУ у Запорізькій області від 09.01.2008р., і саме з цього листа позивач дізнався що податковим органом не було вчинено відповідних дій, які передбачені чинним законодавством, і такі дії податкового органу є бездіяльністю, яка порушує права та інтереси позивача і носить тривалий характер, тому позивач просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо ухилення від складання та подання ГУ ДКУ у Запорізькій області висновку про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356 грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158025 грн. із врахуванням результатів перевірки за актом документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Імпекс Плюс» від 22.02.2006р. №16/23-1/32875354 та стягнути через ГУ ДКУ у Запорізькій області на користь ТОВ «Імпекс Плюс» з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356 грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158025 грн., а всього 550381,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у справі №9/94/08-АП позовні вимоги ТОВ «Імпекс Плюс» до ГУ ДКУ у Запорізькій області, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 550381,00 грн. задоволено / а.с. 145-149/.

Відповідач – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя , не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 161-163/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.03.2008р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач – ГУ ДКУ у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду в частині віднесення понесених позивачем у справі судових витрат за рахунок Державного бюджету України , подав апеляційну скаргу / а.с. 172-174/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було порушено норми чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у даній справі в частині стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України та ухвалити у цій частині  нове рішення, яким судові витрати позивача у даній справі покласти на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Позивач – ТОВ «Імпекс Плюс», у письмових запереченнях на апеляційні скарги відповідачів /а.с. 188-191/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об’єктивно та повно досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи і зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, та ухвалено рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представник відповідача – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.03.2008р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні погодився з доводами апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, просив суд апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити, постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у даній адміністративній справі скасувати, як постановлену з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційних скарг ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя та ГУ ДКУ у Запорізькій області, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях ТОВ «Імпекс Плюс» на апеляційні скарги, та просив суд апеляційні скарги відповідачів у справі  залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 19.03.2008р. залишити  без змін.

Представник відповідача - ГУ ДКУ у Запорізькій області, у судове засідання не з’явився. відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 179, 184,185/, у апеляційній скарзі просив суд розглянути апеляційну скаргу у відсутність свого представника / а.с. 172-174/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача – ГУ ДКУ у Запорізькій області.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, прокурора та представника позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивача у справі зареєстровано у якості суб’єкта підприємницької діяльності – юридична особа, відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької області 20.02.2004р. / а.с. 10/, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 23.02.2004р., ідентифікаційний код 32875354 / а.с. 11/.

Крім цього, позивача у справі податковим органом – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, у якому позивач перебуває на обліку, 09.03.2004р. зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 328753508309) , про що видано відповідне свідоцтво №12017243 НБ №205077 від 09.03.2004р. / а.с. 12/.

Податковим органом - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, у період з 10.01.2006р. по 16.02.2006р. було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Імпекс-Плюс» за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р., про що складено відповідний акт №16/23-1/32875354 від 22.02.2006р. / а.с. 16-111/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки №16/23-1/32875354 від 22.02.2006р. позивач має підтверджену податковим органом суму податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування у серпні 2005р. – 392356,00 грн., у вересні 2005р. -158025 грн. (п.2.5 акту перевірки) /а.с.82-83/.

Правовідносини з приводу визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, а також підстави виникнення права на бюджетне відшкодування та строки його здійснення врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки і підтвердження податковим органом сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню позивачу) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З аналізу п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки і підтвердження податковим органом сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню позивачу) можливо зробити висновок про те, що у разі якщо суми заявлені платником податку на додану вартість у деклараціях за відповідний звітний період підтверджені  результатами перевірки, яка проведена податковим органом,  то саме з дати оформлення результатів такої перевірки  у платника податку виникає право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і саме з цього часу податковий орган повинен виконати у встановлений законом строк низку заходів щодо складання та оформлення визначених законом документів щодо здійснення органами Державного казначейства України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість певному платнику податку на його розрахунковий рахунок у банку.

Враховуючи вищенаведені обставини та наведені норми податкового законодавства, право позивача на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за серпень 2005р. – 392356,00 грн., за  вересень 2005р. -158025 грн., виникло з дня складання податковим органом – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, акту про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Імпекс-Плюс» №16/23-1/32875354 від 22.02.2006р..

При цьому колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що  податковим органом – ДПІ у Шевченківському районі у м. Запоріжжі,  під час розгляду даної справи не оспорювався та не заперечувався факт підтвердження наявності у позивача у справі заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за серпень 2005р. – 392356,00 грн., за  вересень 2005р. -158025 грн. та обраний позивачем спосіб відшкодування цієї бюджетної заборгованості – шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, про що свідчать письмові пояснення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, які наявні у матеріалах даної адміністративної справи / а.с. 123-125,135-136/, також ці обставини не заперечуються податковим органом і в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі / а.с. 161-164/

Механізм та порядок здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, окрім норм Закону України «Про податок на додану вартість», також врегульовано нормами Порядку відшкодування податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997р. ( в редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001р.)  та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680 (далі – Порядок) , та Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які затверджено наказом Державної податкової адміністрації №350 від 18.08.2005р. (далі – Рекомендації), у тих частинах які не суперечать Закону України «Про податок на додану вартість»

Зокрема нормами Рекомендацій передбачено, що на суму, підтверджену до відшкодування, підрозділом контрольно-перевірочної роботи у двох примірниках складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової документальної перевірки (додаток 2). Перший примірник Довідки у день її складання, але не пізніше останнього робочого дня 30-денного терміну, встановленого для проведення такої перевірки, передається до підрозділів обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування у картках особових рахунків платників ПДВ, а другий знаходиться в матеріалах перевірки (п. 4.11 Рекомендацій); Підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, передбаченої п. 3.6 розділу 3, п. 3.10 розділу 3 та п. 4.11 розділу 4 цих Методичних рекомендацій, проводять відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ (п. 5.1); протягом 5 робочих днів від дати надання Довідок про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки або позапланової документальної перевірки підрозділи обліку та звітності готують та надають органам Державного казначейства України висновки про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із врахуванням результатів перевірок (п. 5.2); висновки формуються автоматично та обліковуються в Журналі обліку наданих висновків про відшкодування податку на додану вартість, форма Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість та Журналу обліку наданих висновків про відшкодування податку на додану вартість встановлені наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. N 209/72 «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.07.97 р. за N 263/2067 (п. 5.3).

А нормами Порядку передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду (п. 4.1 Порядку) ; висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством (п. 4.2 Порядку);  на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3 Порядку).

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а п.7.7.6 п. 7.7. цієї стаття передбачено, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Вищенаведені норми чинного законодавства свідчать про те, що у разі підтвердження права певного платника податку на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість результатами перевірки, яка здійснена податковим органом, то у встановлені чинним законодавством строки відповідачі у даній адміністративній справі, які є суб’єктами владних повноважень і до компетенції яких чинним законодавством віднесено вирішення питання здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом зарахування сум, які підлягають відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку на додану вартість у банку, повинні вчинити певну низку заходів без притягнення до цих дій платника податку, який відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства не повинен взагалі вчиняти після підтвердження його права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість результатами перевірки, яка здійснена податковим органом у якому цей платник податку перебуває на обліку, будь-яких дій направлених на  отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, бо усі покладені на нього законодавством обов’язки з цього приводи ним були вчинено раніше шляхом відображення сум податку на додану вартість у відповідних деклараціях і своєчасне подання цих декларацій до податкового орану за кожний звітний період, при цьому також необхідно зазначити, що податковий орган і органи державного казначейства вищенаведеними нормами законодавства не зобов’язані повідомляти платника податку про вчинення або не вчинення ними передбачених законодавством дій спрямованих на здійснення платнику податку бюджетного відшкодування з податку на додану, суми якого підтверджені  результатами перевірки.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податковим органом необхідні дії направлені на здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу у справі за серпень 2005р. у розмірі 392356,00 грн. та за  вересень 2005р. у розмірі 158025 грн. у встановлені законодавством строки та спосіб не були здійснені, і на момент звернення позивача до суду з цим позовом (28.01.2008р.) ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ухиляється від складання висновків про суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, які підлягають перерахуванню ТОВ «Імпекс Плюс» з урахуванням результатів перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства №16/23-1/32875354 від 22.02.2006р., та подання їх ГУ ДКУ у Запорізькій області, зазначені обставини підтверджуються листом ГУ ДКУ у Запорізькій області за вих.. №04-17/20-109 від 09.01.2008р. , який було отримано позивачем у справі 14.01.2008р. / а.с. 14/, та не було спростовано податковим органом під час розгляду судом даної адміністративної справи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у справі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя діяв не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією та чинним законодавством України, а навпаки в діях податкового органу наявні ознаки саме бездіяльності, оскільки податковий орган не виконав дії, які повинен та міг вчинити в силу покладених на нього обов’язків відповідно до чинного законодавства України, ця бездіяльність носить тривалий протиправний характер та порушує права та інтереси позивача у даній адміністративній справі.

Щодо посилань ДПІ у Шевченківському районі у м. Запоріжжі у апеляційній скарзі на порушення позивачем строку на звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки під час розгляду даної справи судом встановлено, що про порушення свого права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356,00 грн. та за  вересень 2005р. у розмірі 158025 грн. позивач дізнався з листа ГУ ДКУ у Запорізькій області за вих.. №04-17/20-109 від 09.01.2008р. , який було отримано позивачем у справі 14.01.2008р., то встановлений ст. 99 КАС України строк на звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права позивачем не було пропущено.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що жодний з відповідачів під час розгляду справи судом першої інстанції не наполягав на застосування наслідків пропуску строку позовної давності, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя під час розгляду даної справи судом першої інстанції не визнавала заявлені позивачем позовні вимоги у зв’язку з тим, що жодним чином не порушувала прав та інтересів позивача у справі, посилаючись на те, що вирішення питання про наявність права позивача на бюджетне відшкодування зараз є передчасним, оскільки це право залежить від розгляду інших справ, які знаходяться в провадження судів різних інстанцій.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Оскільки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, не заперечує того, що право бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356,00 грн. та за  вересень 2005р. у розмірі 158025 грн., виникло у позивача 22.02.2006р., то на момент звернення позивача до суду з цим позовом (28.01.2008р.)  встановлений пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк не сплинув.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції з Державного бюджету України на користь позивача у справі стягнуто понесені ним судові витрати у справі.

ГУ ДКУ у Запорізькій області посилається на порушення судом норм чинного законодавства під час стягнення з Державного бюджету України на користь позивача понесених ним судових витрат у даній справі, але такі посилання є безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведену норму чинного процесуального законодавства, а також враховуючи вимоги п. 5 ч. 1 ст. 161 КАС України, яка встановлює те, що під час прийняття постанови суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами у справі, суд першої інстанції, який ухвалив рішення на користь позивача у даній справі, який не є суб’єктом владних повноважень, обґрунтовано присудив всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, оскільки відповідачі у справі є суб’єктами владних повноважень, органами державної виконавчої влади.

 Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного податкового та процесуального законодавства колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість заявлених позивачем у даній адміністративній справі вимог та задовольнив заявлені ТОВ «Імпекс Плюс» позовні вимоги у повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини,  та зробив висновки, які  відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених ТОВ «Імпекс Плюс» позовних вимог у повному обсязі без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, а  оскільки під час розгляду даної справи апеляційним судом не було встановлено підстав для зміни, або скасування постанови суду першої інстанції у даній адміністративній справі, колегія суддів вважає за необхідне  постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені у апеляційних скаргах відповідачів – ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя та ГУ ДКУ у Запорізькій області, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому  колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційні скарги:

- Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

- Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2008р. у справі №9/94/08-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 09.04.2009р.

Головуючий:                                                                        А.О. Коршун

Судді:                                                                                    О.В. Юхименко

Н.А. Бишевська