Ухвала суду № 3575121, 12.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-6735|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Дорошенко М.В.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Попович О.В., Горбань Т.І.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

розглянувши апеляційну скаргу позивача – ВАТ «Уманьпиво» на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Уманьпиво» до Уманської об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

            Постановою Господарського суду Черкаської області від 24 листопада 2006 року позов задоволено частково.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального  права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з”явившихся  учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні, листопаді 2005р. відповідачем  була проведена виїзна, планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.04.2004р. по 30.09.2005р. За результатами цієї перевіркибув складений акт від 30.11.2005р. №1320/23-2/05380243.

Так, перевіркою були встановлені такі факти порушень податкового законодавства: в порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону №334/94-ВР позивач занизив податокна прибуток за перше півріччя 2004р. на 30650грн., за дев'ять місяців 2004р. на 36636 грн., за 2004р. на 24605 грн., за перший квартал 2005р. на 40182 грн., за перше півріччя 2005р. на 37863 грн. і за дев’ять місяців 2005р. на 74754 грн.

Крім того, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 і пп. 7.4.5 п. 7 Закону № 168/97-ВР позивач включив до складу податкового кредиту 184632 грн. 08 коп. витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених суб’єктами господарської діяльності, які відсутні в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або не зареєстровані як платники податку на додану вартість, а саме ВАТ «Олто-Сервіс», ПП «Віском», ВАТ «Агротехмаш», ПП «Радуга», ПП «Кварц-1» і ПП «Ленсер».

Встановлені перевіркою факти порушень позивачем податкового законодавства стали підставою для донарахування йому відповідачем 99446 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток та 186104 грн. податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Отже, на підставі перевірки акта перевірки від 30.11.2005р. № 1320/23-2/05380243 відповідачем були видані і надіслані позивачу спірні податкові повідомлення-рішення від 08.12.2005р., за якими позивач згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначив позивачу податкові зобов’язання відповідно з податку на додану вартість у сумі 286014 грн.

Як вбачається, позивач не спростував встановлені перевіркою факти відсутності у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або у реєстрі платників податку на додану вартість таких контрагентів як: ВАТ «Олто-Сервіс», ПП «Віском», ВАТ «Агротехмаш», ПП «Радуга», ПП «Кварц-1» і ПП «Ленсер».

Так, позивач придбав у ВАТ «Жашківськиий маслозавод» комбайн «Ягуар-840» із жаткою трав’яною і оплатив їх повну вартість у сумі 600000 грн., у тому числі 100000 грн. податку на додану вартість.

Отже, придбані комбайн і жатку позивач оприбуткував по бухгалтерському обліку на рахунку 281 (товари на складі), а понесені на їх придбання витрати до складу валових витрат не включив. Відповідач також не врахував ці витрати у складі валових витрат позивача.

Підпункт 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлено, що об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого  валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом цього Закону.

Крім того, підпункт «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ передбачає, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується, що виписані ВАТ «Олто-Сервіс», ПП «Віском», ВАТ «Агротехмаш», ПП «Радуга», ПП «Кварц-1» і ПП «Ленсер» для позивача податкові накладні не є належним підтвердженням сплачених (нарахованих) позивачем сум податку на додану вартість для включення їх до податкового кредиту, а відтак відповідач правомірно виключив із податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, підтверджені такими податковими накладними.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням, що відповідач за результатами перевірки позивача зобов’язаний був визначити суму його податкового зобов’язання на прибуток з урахуванням у складі валових витрат позивача на придбання комбайна і жатки. Сума витрат позивача повністю покриває встановлену перевіркою суму скорегованого валового доходу позивача, тому відповідач безпідставно визначив позивачу 99446 грн. податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2005р. № 0002442340/01425/25158 про визначення ВАТ «Уманьпиво» податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 136254 грн., у тому числі 99359 грн. за основним платежем і 36895 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

  На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу позивача – ВАТ «Уманьпиво» - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-6735|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Дорошенко М.В.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Попович О.В., Горбань Т.І.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

розглянувши апеляційну скаргу позивача – ВАТ «Уманьпиво» на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Уманьпиво» до Уманської об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу позивача – ВАТ «Уманьпиво» - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-6735/08

                                                 У Х В А Л А

19 січня 2009 року                                                                        м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мамчур Я.С.  перевіривши апеляційну скаргу відповідача – Уманської ОДПІ на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Уманьпиво» до Уманської об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

                                                        В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року позов ВАТ «Уманьпиво» - задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем – Уманською ОДПІ подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу апелянта вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав:

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 186 КАС України, - заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно вимог ч. 5 ст. 186 КАС України, - апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова Господарського суду Черкаської області була проголошена 24.11.2006 року, у присутності представника відповідача (а.с. 152-155).

Заява про апеляційне оскарження представником відповідача – Уманської ОДПІ була подана до суду першої інстанції – 08.12.06 р. за вх. № 24214 (а.с. 161).

Апеляційна скарга на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року була направлена відповідачем та зареєстрована судом першої інстанції – 26.12.076. за вх. № 25638 (а.с. 162-163).

Апелянт не подавав заяву про поновлення пропущених процесуальних строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В матеріалах справи така заява відсутня.

Апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Крім того, в тексті апеляційної скарги відсутнє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскільки апелянт подав апеляційну скаргу після закінчення строків на подання апеляційної скарги, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження від апелянта до суду не надійшло, тому у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 186 КАСУ апеляційна скарга відповідача – Уманської ОДПІ, повинна бути залишена без розгляду.

  Керуючись ст. 186, 189 КАСУкраїни,

У Х В А Л И В :

                Апеляційну скаргу відповідача – Уманської ОДПІ на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.11.2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Уманьпиво» до Уманської об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень -  залишити без розгляду та повернути апелянту.

            Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України, в порядку і строки передбачені ст. 212 КАС України.

  Суддя :                                                                                          Мамчур Я.С.