Постанова № 35751021, 03.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 910/145/2013 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Комсервіс-Безпека"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р.у справі№ 910/145/2013 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста"доприватного підприємства "Комсервіс-Безпека"простягнення 11 965, 65 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Бігуненко В.П., дов. від 18.01.2013, Дешко М.М., дов. від 18.01.2013

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" про стягнення 11 965, 65 грн.

В обґрунтування вимог позивач, керуючись ст. ст. 993 1172 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", зазначав, що відповідач в порядку зворотної вимоги зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки, заподіяні його працівником під час виконання трудових обов'язків страхувальнику позивача. При цьому, відповідно до ст. 1194 ЦК України відповідач для повного відшкодування завданої його працівником шкоди зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику, та страховим відшкодуванням, виплаченим позивачу в порядку зворотної вимоги страховою компанією, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2013р. (суддя Удалова О.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" 11 965,65 грн. шкоди та 1609,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. (колегія суддів у складі: Агрикова О.В. - головуючий, Жук Г.А., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013р. - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій, керуючись ч. 1ст. 1172 ЦК України, виходили з того, що відповідач, як роботодавець винної у скоєнні ДТП особи, є відповідальним за заподіяні страхувальнику позивача збитки внаслідок експлуатації його працівником автомобіля "Skoda" та зобов'язаний згідно ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" відшкодувати їх позивачу в порядку зворотної вимоги. Суди також дійшли висновку, що вина працівника відповідача у вчиненні 27.09.2010р. ДТП встановлена Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011р. у справі № 3-16/2011, а припинення провадження у вказаній справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення не спростовує факту наявності вини особи у скоєнні ДТП. Крім того, за висновком судів, правові підстави для припинення провадження у даній справі з підстав наявності рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2012р. у справі № 2-3690/12 за позовом ТДВ "СК "Наста" до Драби О.В. (працівника відповідача) та ПП "Комсервіс-Безпека" відсутні, оскільки позовні вимоги до ПП "Комсервіс-Безпека" районним судом не розглядались і не могли бути розглянуті за правилами цивільного судочинства, а враховуючи суб'єктний склад сторін повинні розглядатися господарським судом.

В касаційній скарзі приватне підприємство "Комсервіс-Безпека" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 20.07.2010р. між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (страховик, позивач) та Домашенко Віктором Олександровичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0054923, відповідно до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Тoyota" моделі "Land Cruiser", д.р.н. АА 5777 СІ.

Строк дії договору - з 20.07.2010р. по 12.07.2011р. (п.14.). Пунктом 6 договору страхування передбачено, що страховим ризиком за програмою добровільного страхування наземного транспорту є, зокрема, ДТП.

27.09.2010р. о 07 год. 30 хв. в м. Києві по вул. В. Житомирська, 38 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого позивачем згідно вказаного договору добровільного страхування наземного транспорту автомобіля "Тoyota Land Cruiser", д.р.н. АА 5777 СІ, під керуванням Кіндзерської О.Ю., автомобіля "Hyundai", д.р.н. АА0737ІО, під керуванням Золотаревич Л.В., та автомобіля "Skoda", д.р.н. АА2985НО, під керуванням Драби О.В, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

27.09.2010р. страхувальник позивача - Домашенко В.О. звернувся до ТДВ "СК "Наста" із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ № 3759 від 08.10.2010р., складеного на замовлення позивача ТОВ Експертно-асистуючою компанією "Довіра", вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Тoyota", д.р.н.АА5777СІ, склала 49 948, 92 грн.

Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 205.0054923 від 20.07.2010р. та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № 2010-09-27/001, відповідно до якого сума страхового відшкодування, призначеного до виплати страхувальнику, склала 36 955,65 грн.

20.10.2010р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 36 955,65 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7503 від 20.10.2010р.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011р. у справі №3-16/2011 у діях Драби Олександра Васильовича встановлено порушення п. 10.2. ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, але на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після сплати своєму страхувальнику страхового відшкодування за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю "Тoyota Land Cruiser", д.р.н. АА 5777 СІ, до товариства з додатковою відповідальністю "СК "Наста" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 19.09.2011р. приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", як страховик цивільно-правової відповідальності будь-якої особи, яка експлуатує забезпечений згідно полісу ОСЦПВ № ВЕ/6529878 автомобіль "Skoda Roomster", д.р.н. АА2985НО, виплатило позивачу в порядку зворотної вимоги страхове відшкодування у розмірі 24 990, 00 грн., тобто в межах ліміту відповідальності страховика за полісом за вирахуванням франшизи.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що залишок боргу по відшкодуванню завданого працівником відповідача збитку в порядку регресу складає 11965, 00 грн. та підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172, ст. 1194 ЦК України для повної компенсації понесених позивачем збитків з вини працівника ПП "Комсервіс-Безпека".

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011р. у справі №3-16/2011 у діях водія автомобіля "Skoda Roomster", д.р.н. АА2985НО Драби Олександра Васильовича встановлено порушення п. 10.2. ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Проте у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення було припинено на підставі ст. п. 7 ст. 247 КУпАП.

При цьому, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Застосування п.7 ст. 247 КУпАП можливе виключно у випадку наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Натомість у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно взяли до уваги зазначену Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011р. у справі №3-16/2011 в якості належного та допустимого доказу наявності вини водія автомобіля "Skoda Roomster", д.р.н. АА2985НО, - Драби Олександра Васильовича.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що водій автомобіля "Skoda Roomster", д.р.н. АА2985НО Драба О.В. на момент ДТП (27.09.2010р.) перебував у трудових відносинах із приватним підприємством "Комсервіс-Безпека" - працював на посаді водія-охоронця групи мобільного реагування та виконував свої трудові обов'язки.

Таким чином, в даному випадку, ПП "Комсервіс-Безпека", як роботодавець винної у скоєнні 27.09.2010р. ДТП особи, є відповідальним за збиток, заподіяний автомобілю "Тoyota Land Cruiser", д.р.н. АА 5777 СІ, в результаті його пошкодження під час ДТП в тій частині збитків, що не була відшкодована страховою компанією відповідача - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

При цьому посилання відповідача на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2012р. у справі № 2-3690/12, як на підставу припинення провадження у даній справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, є безпідставним, оскільки, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позовні вимоги ТДВ "СК "Наста" до ПП "Комсервіс-Безпека" Києво-Святошинським районним судом при вирішенні спору у справі № 2-3690/12 не розглядались, і не могли бути розглянуті за правилами цивільного судочинства, тому що ст. 16 ЦПК України забороняється об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Разом з цим, враховуючи суб'єктний склад сторін вимоги ТДВ "СК "Наста" до ПП "Комсервіс-Безпека" про стягнення 11 965, 65 грн. збитків повинні розглядатися господарським судом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності передбачених законом підстав для притягнення відповідача до відповідальності за спричинену його працівником шкоду, оскільки відповідач, як роботодавець винної у вчиненні ДТП особи, є відповідальним за завдані власнику автомобіля "Тoyota Land Cruiser", д.р.н. АА 5777 СІ, збитки в тій частині, яка не була відшкодована ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншурасн Груп", та зобов'язаний відповідно до ст. 993, ч. 1 ст. 1172, ст. 1194 ЦК України для повного їх відшкодування сплатити таку частину збитків позивачу в порядку зворотної вимоги в заявленому до стягнення розмірі.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин вирішив спір у справі, задовольнивши позов повністю. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі № 910/145/2013 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

Н. Мележик