Постанова № 35749306, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 756/7823/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Великохатська В.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Головного управління Міндоходів у м.Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення і неповернення вилученого майна та про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів ум.Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_2. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 вилучені 22 грудня 2010 року старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Кушнір І.Г. за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. В решті позову відмовлено.

Вказуючи на допущене неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідачі просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову Оболонського районного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

У відкритому судовому засіданні Позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову Оболонського районного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року без змін.

Представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 грудня 2010 року старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Кушнір І.Г. з метою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КпАП України за протоколом огляду місця події №18 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 на території АТ «Будшляхмаш» (ливарний цех №1) було вилучено товарно-матеріальні цінності, які належать Приватному підприємству «Гідроприлад», а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. (а.с.6).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 р. у справі № 3-3577/11 справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КупАП була розглянута та ОСОБА_2, як керівника приватного підприємства «Гідроприлад» було визнано винним у вчиненні правопорушення. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2, як посадової особи ПП «Гідроприлад», до адміністративної відповідальності на підставі ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247 КупАП було закрито так як закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності. Вказана постанова на даний час набрала законної сили (а.с.7).

Приватне підприємство «Гідроприлад» зверталось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з заявами про повернення конфіскованого майна, однак відповідачем було відмовлено у задоволенні даних заяв.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що описане та конфісковане майно належить на праві приватної власності, юридичній особі, керівником якої є ОСОБА_2

При вирішенні спору по суті, суд першої інстанції виходив із того, що дії по неповерненню вилучених товарно-матеріальних цінностей позивачу є неправомірними. А тому майно, яке було вилучено згідно протоколу огляду №18, підлягає поверненню його власнику, тобто ОСОБА_2.

На думку колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду, перелік підстав, на які посилався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, є необхідним, але не вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є, як і обставини, що підтверджують або спростовують відповідності прийнятого рішення наданим відповідачу повноваженням, так і ті обставини, що підтверджують або спростовують порушення прав позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вилучене майно належить юридичній особі - Приватному підприємству «Гідроприлад». Директором вказаної юридичної особи являється ОСОБА_2.

Тобто, з позовом до суду має право звернутись саме юридична особа Приватне підприємство «Гідроприлад», яка зверталась з листами до відповідача про повернення належного їй майна, разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду за захистом своїх прав як фізична особа.

За правилами ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що до суду за захистом своїх прав звернулась неналежна особа, тобто ОСОБА_2 як фізична особа, а не як представник юридичної особи. Доручень на передачу майна від юридичної особи до фізичної, суду не надано.

Таким чином, оскільки за змістом ст.52 КАС України допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_2, який є неналежним позивачем у даному спорі, задоволенню не підлягає.

Крім того, оклегія суддів звртеє увагу на ту обставину, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що вилучене майно належить юридичній особі - Приватному підприємству «Гідроприлад», тобто, судом може бути встановлено, що саме її права порушено, однак, до суду звертається з вказаним позовом фізична особа.

Відповідно, дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В даному разі порушено права юридичної особи, а не права позивача як фізичної особи.

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову

Надані в суді апеляційної інстанції документи, що ОСОБА_2 є єдиним засновником Приватного підприємства «Гідроприлад», а тому є розпорядником майна даної юридичної особи, колегія суддів не приймає до уваги, так як в даному випадку не вирішується питання про право власності на майно, а вирішується питання хто саме має право на звернення до суду за захистом своїх прав, юридична чи фізична особа.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Міндоходів у м.Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 29 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 26 листопада 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І.Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.