Рішення № 35749128, 02.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/15517/13 Головуючий в 1 інстанції - Савицький О.А.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ «Платинум Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просили стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 1.06120998.о від 28.04.2007 року у розмірі 9104,36 грн., а також судові витрати в сумі 229,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до умов договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 1.06120998.о від 28.04.2007 року відповідачці ОСОБА_2 було надано грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1, що відкритий кредитором в сумі, якої не вистачає на поточному рахунку відповідачки для сплати щорічних страхових платежів (премій), але не більше ніж 7075,00 грн. на дату їх сплати, відповідно до договорів страхування, які укладені відповідачкою на виконання умов договору про іпотечний кредит № 1.06120998 від 27.04.2007 року, укладеного між сторонами. Кредит надається відповідачці строком до 60 календарних днів з дати надання кредиту з платою за користування у розмірі 25,5% річних, за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році. У зв'язку з виникненням у відповідачки заборгованості за договором, яку вона в добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 9104,36 грн. заборгованості за договором про кредитування поточного рахунку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» 9333 (дев'ять тисяч триста тридцять три) грн. 76 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В скарзі вказувала на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не врахував , що у договорі страхування №7093606 позивач зазначений у якості вигодонабувача, а не сторони договору. Страхова компанія не є стороною у цій справі, та претензій до ОСОБА_2 не висловлювала. Позивачем порушені норми статей 1069, 1071, 1073 Цивільного кодексу України щодо договірного списання коштів з поточного рахунку клієнта, порушені вимоги пунктів 1.38, статті 26, статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та норми глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Суд також не врахував, що з відповідачем ніколи не погоджувалися умови договірного списання коштів на користь КД ПрАТ «УАСК АСКА» ЄДРПОУ 13490997, на поточний рахунок №26501010044843, ніколи не існувало страхового договору, за яким би отримувач КД ПрАТ «УАСК АСКА» ЄДРПОУ 13490997 отримав право договірного списання коштів з поточного рахунку відповідачки. Також вказувала на те, що про нарахування заборгованості зі сторони ПАТ «Платинум Банк» відповідач дізналася лише із тексту позовної заяви та ухвали суду, будь-яких повідомлень від банку вона до отримання позовної заяви не отримувала. Крім того, зазначила, що суд ухвалив рішення без врахування положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки розмір пені значно перевищує суму боргу.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримала.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до умов договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 1.06120998.о від 28.04.2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», та ОСОБА_2, останній було надано грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1, що відкритий кредитором в сумі, якої не вистачає на поточному рахунку відповідачки для сплати щорічних страхових платежів (премій), але не більше ніж 7075,00 грн. на дату їх сплати, відповідно до договорів страхування, які укладені відповідачкою на виконання договору про іпотечний кредит № 1.06120998 від 27.12.2006 року, укладеного між сторонами (а.с. 34-36).

Кредит надається відповідачці строком до 60 календарних днів з дати надання кредиту з платою за користування у розмірі 25,5% річних, за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Статтею 9 договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 1.06120998. о від 28.04.2007 року передбачено договірне списання з поточного рахунку коштів, що підлягають сплаті в рахунок внесення щорічних страхових платежів на користь страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА», відповідно до договорів страхування та повідомлення, що надається страховою компанією.

Оскільки у строки, передбачені договорами страхування, страхові платежі відповідачем внесені не були, меморіальним ордером № 147451739 від 26.12.2012 року, згідно договору страхування ризиків, пов'язаних з іпотечним кредитом № 7093606 від 27.12.2006 року, була перерахована сума страхового платежу у розмірі 3260, 70 грн.

Із долученого до справи розрахунку вбачається, що перераховані грошові кошти відповідачка за умовами договору не сплачує в результаті чого, станом на 16.05.2013 року має заборгованість перед ПАТ «Платинум Банк» у розмірі 9104,36 грн., з яких 3260,00 грн. - заборгованість за кредитом, 339,59 грн. - сума прострочених відсотків, 5512,07 грн. - пеня.

Так як, відповідачка не виконала умови, укладених нею договорів кредитування та страхування, суд дійшов правильного висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по кредиту та відсотки за його користування.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вона не надавала згоду на перерахування коштів на користь страхової компанії, договір з якою не укладала, колегія суддів не приймає, виходячи з наступного.

Згідно з п.1.1. Договору № 1.06120998.о, позивач надає відповідачу грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом кредитування поточного рахунку 26208506455801, що відкритий Кредитором в сумі, якої не вистачає на поточному рахунку Позичальника для сплати щорічних страхових платежів (премій), але не більше ніж 7075,00 грн. на дату їх сплати відповідно до договорів страхування, який укладений Позичальником відповідно до Договору про іпотечний кредит № 1.06120998 від 27.12.2006 року.

Згідно з п. 1.2 Договору № 1.06120998.о кредит надається Позичальнику кожного календарного року до закінчення дії Договору про іпотечний кредит № 1.06120998 від 27.12.2006 року, за один банківський день до закінчення оплаченого періоду страхування відповідно до Договорів страхування, за умови відсутності у Кредитора документального підтвердження сплати Позичальником Страхових платежів на наступний страховий період.

Відповідно до п. 1.3 Договору 1.06120998.о кредит надається Позичальнику строком до 60 календарних днів з дати надання кредиту з платою за користування в розмірі 25,5% річних, за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Згідно з п.9.1 ст.9 Договору № 1.06120998.о, п.1 ст.1071 ЦК України, Банк має право списати грошові кошти із рахунку клієнта на підставі розпорядження останнього. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», договірним списанням визнається списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Ст. 9 Договору № 1.06120998.о передбачено договірне списання з поточного рахунку коштів, що підлягають сплаті в рахунок внесення щорічних страхових платежів на користь Страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА» на п/р 2650401011171 у ЗАТ «ПроКредит Банк» м. Київ МФО 320984, ЄДРПОУ 21505322, відповідно до Договорів страхування та повідомлення, що надається Страховою компанією.

Виходячи з зазначених положень договору про кредитування поточного рахунку (овердрафту) банк мав право списувати з поточного рахунку суму страхового платежу на користь страхової компанії, а тому колегія судів погоджується з висновком суду про стягнення заборгованості в цій частині.

Враховуючи вищенаведені положення договору позивачем не порушені норми статей 1069, 1071, 1073 Цивільного кодексу України щодо договірного списання коштів з поточного рахунку клієнта, також не порушені вимоги пунктів 1.38, статті 26, статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та норми глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні.

Посилання представника відповідача на те, що кошти банком були сплачені з порушенням умов договору, а саме не тій страховій компанії та не на той рахунок, що були зазначені в договорі № 1.06120998.о від 28.04.2007 року також є безпідставними так як даним доводам, судом першої інстанції дана належна оцінка, та встановлено, що кошти перераховані страховій компанії, яка є правонаступником прав юридичної особи з якою відповідач уклала договір страхування майна.

Доводи про те, що відповідач не є вигодонабувачем за договором страхування, а страхова компанія не була залучена до розгляду даної справи на правильність рішення не впливають, так як вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку повернути кошти, які були перераховані як страховий платіж за укладеним нею кредитним договором.

Разом з тим, стягуючи суму пені судом першої інстанції не встановлено наявності винної поведінки відповідача в непогашенні заборгованості по овердрафту в період до червня 2013 року. (до звернення позивача в суд з даним позовом)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку слідує, що позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання умов договору в сумі 5 512 грн. 07 коп., яка нарахована з 25 лютого 2013 року до 16 травня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав копії документів щодо направлення відповідачу повідомлень про наявність заборгованості за овердрафтом (а.с. 7-10). Про те, з вищенаведених документів не вбачається, що їх отримала ОСОБА_2, оскільки на зворотних поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення відсутній її підпис чи будь-якої іншої особи про вручення такого відправлення. Зазначене свідчить про відсутність доказів вручення повідомлень про наявність заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що поштові відправлення з приводу непогашення кредиту повертались на адресу банку без вручення ОСОБА_2, докази повідомлення відповідача про списання коштів з її рахунку 26 грудня 2012 року в сумі 3 260 грн. 70 коп. (тіло кредиту) в них відсутні.

Відповідачка в апеляційній скарзі зазначає, що про існування заборгованості та здійснення перерахування банком коштів за договором страхування, який вона не переукладала, дізналась після надходження їй з суду ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви.

Безспірних доказів того, що відповідачці було відомо про наявність заборгованості до отримання ухвали про відкриття провадження та позовної заяви матеріали справи не містять.

Виходячи з того, що відсутні докази повідомлення відповідача про списання коштів на користь страхової компанії колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення пені з відповідача, за період, який передував зверненню до суду.

Вищезазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного спору, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення в частині стягнення пені.

З огляду на викладені обставини, рішення районного суду підлягає зміні шляхом зменшення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, до суми 3599 гривень 29 копійок (3260,00 грн. - заборгованість за кредитом + 339,59 грн. - сума прострочених відсотків), а також судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

В задоволені вимог позивача про стягнення пені нарахованої за період з 25.02.2013 року по 16.05.2013 року слід відмовити, так як про проведення списання страхової суми, (яка є тілом кредиту), а відповідно і про свій обов`язок повернути кредит відповідачка довідалася лише після звернення позивача з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року змінити виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 3599 (три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: