Постанова № 35742063, 02.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 911/3490/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 19/19-2440 від 08.10.2013 року публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» на рішення господарського суду Київської області від 27.09.2013 року

у справі № 911/3490/13 (суддя - Горбасенко П. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртекстиль»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок»

про стягнення 45 210, 37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Сорохан Д.М.

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укртекстиль» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укргазтехзв'язок» про стягнення 45 210, 37 грн., що становить: 42 624,86 грн. боргу по оплаті отриманого товару, 2 133,57 грн. - пені та 451,94 грн. - 3 % річних (а.с.6-7).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 83П від 18.02.2013 року, стверджує, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно оплатив вартість товару.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.09.2013 року у справі № 911/3490/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртекстиль» 42 624, 86 грн. боргу за поставлений товар, 2 133, 57 грн. пені, 451, 94 грн. 3 % річних та 1 720, 50 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» 09.10.2013 року через господарський суд Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.11.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року здійснено заміну первісного відповідача на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» та відкладено розгляд справи на 02.12.2013 року.

Представник апелянта в судових засіданнях 18.11.2013 року та 02.12.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача в судове засідання 02.12.2013 року не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

18.02.2013 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 83П (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Укртекстиль» (постачальник за договором, позивач у справі) зобов'язалося поставити, а ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» (покупець за договором, відповідач у справі) купувати на умовах цього договору поставки взуття партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до специфікації (додаток № 1).

Розділом 2 вказаного договору сторони передбачили, що загальна сума договору складається з вартості товару, що поставлений постачальником покупцю згідно накладних протягом дії договору і становить 62 723,46 грн. з ПДВ; ціни товару вказані в специфікації постачальника в гривнях, додаток № 1, що є невід'ємною частиною договору; покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за цінами, вказаними в рахунках на оплату, протягом 45 календарних днів з дати поставки, що підтверджується накладною, згідно виставленого постачальником рахунку-фактури; постачальник зобов'язаний виставити рахунок-фактуру протягом одного робочого дня від дати поставки; у випадку ненадання постачальником покупцю рахунку-фактури термін оплати товару відраховується з моменту отримання покупцем рахунку-фактури; датою проведення розрахунків вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця (п. п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Відповідно до п. 9.1. договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання договору, а в частині зобов'язань та розрахунків до повного виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

У відповідності до вимог статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 62 723,46 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1864 від 13.03.2013 року на суму 58 624,86грн., № 1883 від 13.03.2013 року на суму 4 098,60 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.19-20), відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується копією довіреності № 849 від 05.03.2013 року (а.с. 21).

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на суму 20 098,60 грн., тому станом на час подання позовної заяви, заборгованість становила 42 624,86 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 42 624,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 133,57 грн. за порушення строків оплати за період з 28.04.2012 року по 03.09.2013 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом п. 10.3. договору встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару, що був поставлений, шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 2 133,57 грн.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 451,94 грн. в порядку ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги щодо стягнення та задоволення позовної вимоги щодо стягнення 3 % річних в сумі 451,94 грн.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається із позовної заяви, ТОВ «Укртекстиль» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Укргазтехзв'язок» про стягнення 45 210, 37 грн.

З матеріалів справи вбачається, що договір поставки № 83П від 18.02.2013 року укладено між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртекстиль».

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» у відзиві на позов (а.с.31-32), звернув увагу на те, що позивачем невірно визначено особу відповідача, оскільки юридичної особи ПАТ «Укргазтехзв'язок» не існує.

Згідно витягу ЄДРПОУ від 27.08.2013 року № 23-07/2159 станом на 15.08.2013 року значиться філія «Управління «Укргазтехзв'язок» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код - 00154453, без права юридичної особи) (а.с.35).

В матеріалах справи наявні виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.33) та витяг з ЄДРПОУ від 29.08.2013 року № 23-07/2220 станом на 15.08.2013 року (а.с.34), в яких значиться Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код -30019801, юридична особа).

Позивач звернувся до господарського суду Київської області із заявою від 26.09.2013 року (а.с.63) про зміну відповідача на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок», у зв'язку з помилковим визначенням назви відповідача у позовній заяві.

Проте, судом першої інстанції прийнято рішення щодо ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок», який не є відповідачем у справі, оскільки в матеріалах справи відсутній процесуальний документ про заміну відповідача на належного, не вчинено такої процесуальної дії і при прийнятті рішення. Відтак місцевим господарським судом не здійснено заміну первісного відповідача належним відповідачем відповідно до вимог ст.24 ГПК України, та прийнято рішення про стягнення коштів з юридичної особи, яка не є стороною у справі.

Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Київської області від 27.09.2013 року у справі № 911/3490/13 прийнято з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» на рішення господарського суду Київської області від 27.09.2013 року у справі 911/3490/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду господарського суду Київської області від 27.09.2013 року у справі 911/3490/13 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61; код ЄДРПОУ 00154453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕКСТИЛЬ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12; код ЄДРПОУ 31516486) 42 624 (сорок дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 86 коп. боргу, 2 133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 57 коп. пені, 451 (чотириста п'ятдесят одну) грн. 94 коп. 3 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. в повернення судового збору за розгляд справи в суді І інстанції, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. в повернення судового збору за розгляд справи в суді ІІ інстанції.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6.Справу № 911/3490/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

О.М. Остапенко