Постанова № 35742054, 03.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/3284/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Якимець О.О. (дов. від 16.10.2013),

від відповідача - Паславська У.О. (дов. від 03.07.2013),

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013

у справі № 910/3284/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Обєднання підприємств "Українська ліга музичних прав"

до Дочірнього підприємства "Край Проперті"

про стягнення 36 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "Край Проперті" про стягнення заборгованості 36000,00 грн. за договором про сплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 у справі № 910/3284/13 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Об'єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав" 21309, 21 грн. боргу та 1 018 грн. 40 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 скасовано, а справу № 910/3284/13 направлено на новий розгляд.

При новому розгляді справи позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути 14690,79 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем будо добровільно сплачено на користь позивача 21309,21 грн. заборгованості за період з 01.07.2011 по 14.05.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі № 910/3284/13 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 14690,79 грн. боргу та 2422,60 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 25.11.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті".

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2009 між позивачем (Ліга) та відповідачем (Компанія) укладено договір № Київ/04/07/09 про сплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, його предметом є умови використання Компанією способом публічного виконання (публічної демонстрації) у частині приміщень Торгівельно-розважального комплексу "Магелан", що належить Компанії, опублікованих з комерційною метою фонограм відеограм), їх примірників та зафіксованих у них виконань музичних творів (далі разом - фонограми) та сплати Лізі, як уповноваженій організації колективного управління, винагороди (роялті) за таке використання фонограм. Компанія зобов'язується сплачувати Лізі узгоджену в Додатках до цього Договору винагороду за публічне виконання Фонограм.

Згідно з п. 2.2.1 договору Компанія зобов'язується не пізніше п'яти днів після закінчення звітного місяця виплачувати позивачеві винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Компанія перераховує винагороду на розрахунковий рахунок Ліги, який зазначено в п. 4 цього договору.

Як встановлено сторонами у п.п. 1.1 Додатку № 2 до договору, загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договору становить 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.). Зазначена сума щомісячно перераховується Компанією на розрахунковий рахунок Ліги відповідно до умов Договору.

У пункті 3.1. сторони узгодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і до 31.12.2009, при цьому п. 2.2.1 договору залишаються в силі до повного виконання компанією своїх зобов'язань, що виникли під час дії цього Договору. У випадку, якщо жодна з Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної вище дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Відповідач направив позивачу лист № 560 від 04.12.2012, яким повідомив про припинення дії договору з 31.12.2012 на підставі пункту 3.1.

Таким чином, строк дії договору закінчився 31.12.2012, що не заперечується сторонами.

Разом з тим, з липня 2011 року відповідач припинив виконання договору в частині сплати роялті, що стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення 36000,00 грн. роялті за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

В процесі розгляду даної справи, відповідач сплатив на користь позивача 21309,21 грн., у зв'язку з чим останній зменшив позовні вимоги до 14690,79 грн.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (статті 526 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

Як узгоджено сторонами цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2009, при цьому п. 2.2.1 договору залишаються в силі до повного виконання компанією своїх зобов'язань, що виникли під час дії цього Договору. У випадку, якщо жодна з Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної вище дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Сторонами не надано доказів на підтвердження припинення дії договору до 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011, тобто договір є пролонгований до 31.12.2012 у зв'язку з направленням відповідачем на адресу позивача листа № 560 від 04.12.2012 про припинення дії договору з 31.12.2012.

Разом з тим, в заперечення проти позову, відповідач послався на те, що дія укладеного між сторонами договору припинилась, оскільки рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 14.05.2012 № 3-7/3450 було анульовано свідоцтво України від 02.04.2009 № 5/УО про визнання позивача уповноваженою організацією колективного управління зі збору і розподілу винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом публічного виконання фонограм та публічної демонстрації відеограм, опублікованих з комерційною метою.

Вказаним вище рішенням, зобов'язано позивача протягом тридцяти днів повідомити осіб, з якими було укладено договори про виплату винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, про розірвання цих договорів.

На виконання зазначеної вимоги позивач розмістив відповідні оголошення в газеті "Голос України" від 20.06.2012 та газеті "Урядовий кур'єр" від 19.06.2012.

Разом з тим, відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Укладений між сторонами договір не містить умов щодо його дострокового розірвання та не містить права будь-якої сторони на односторонню відмову від його виконання.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сторонами не надано доказів на підтвердження розірвання договору в судовому порядку.

Колегія також зазначає, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України про анулювання свідоцтва України від 02.04.2009 № 5/УО про визнання позивача уповноваженою організацією колективного управління зі збору і розподілу винагороди (роялті), не є підставою для припинення укладеного між сторонами договору, оскільки вказана обставина не передбачена ані договором, ані чинним законодавством.

Разом з тим, згідно ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, при цьому статтею 642 встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

На думку колегії суддів, публікація оголошення в газеті "Голос України" від 20.06.2012 та газеті "Урядовий кур'єр" від 19.06.2012 на виконання рішенням Державної служби інтелектуальної власності України про анулювання свідоцтва, може свідчити про оферту позивача щодо розірвання укладеного сторонами договору шляхом укладення відповідної угоди.

Проте, відповідач акцепту на адресу позивача не надіслав, у зв'язку з чим, як було встановлено вище, договір діяв до 31.12.2012.

Згідно п. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.1 договору Компанія зобов'язується не пізніше п'яти днів після закінчення звітного місяця виплачувати позивачеві винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Компанія перераховує винагороду на розрахунковий рахунок Ліги, який зазначено в п. 4 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття рішення судом першої інстанції відповідач визначену договором винагороду (роялті) у розмірі 36000,00 грн. за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 оплатив частково в розмірі 21309,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 19.07.2013, у зв'язку з чим за договором утворилась заборгованість в сумі 14690,79 грн.

Доказів на підтвердження сплати суми боргу за договором відповідач господарському суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 14690,79 грн. заборгованості за договором № Київ/04/07/09 про сплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм від 01.07.2009.

З врахуванням виклеєного вище, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у даній справі не підлягає зміні чи скасуванню, оскільки прийнято у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі № 910/3284/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко