Ухвала суду № 35740197, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 820/3575/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 820/3575/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192204 від 22.04.2013 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст.ст.198,201 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, які містяться в матеріалах справи.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, про що складено акт № 1406/2204/24336012 від 08.04.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013р. № 0000192204, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 354493,50 грн., з яких за основним платежем 236329,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 118,164,50 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 1406/2204/24336012 від 08.04.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 236329 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на висновках документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діалог Транс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012р. здійсненою Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за результатами якої встановлено, що за період липень 2012 року по ТОВ "Діалог Транс", наявні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій, не підтверджено здійснення господарських операції із покупцями та постачальниками за липень 2012 р. їх вид, обсяг, якість та розрахунки, про що складено акт №9/22.1/37998179 від 03.01.2013р.

Таким чином, в результаті дослідження ланцюгу постачання, щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс", відповідач прийшов до висновку про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 236329 грн. в липні 2012 року на порушення ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів № 1064 від 01.06.2012 року. Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар: електрообладнання та інвентар. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця, тобто ТОВ «Оргтехком». (п 2.1 договору) Загальна вартість товару по договору складає 1600000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 266666,67 грн.

На виконання умов договору було поставлено товар на загальну суму 1417971,98 грн., в тому числі ПДВ - 236328,66 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними № 207 від 02.07.12р., № 308 від 03.07.12р., № 310 від 03.07.12р., № 703 від 07.07.12р., № 902 від 09.07.12р., № 1107 від 11.07.12р., № 1108 від 11.07.12р., № 1605 від 16.07.12р., № 1709 від 17.07.12р., № 1712 від 17.07.12р., № 1804 від 18.07.12р., № 1902 від 19.07.12р., № 2001 від 20.07.12р., № 2308 від 23.07.12р., № 2407 від 24.07.12р., № 2608 від 26.07.12р., № 2706 від 27.07.12р., № 3102 від 31.07.12р., № 3103 від 31.07.12р. (а.с. 80-117 т.1)

Отриманий товар був оприбуткований на складі згідно прибуткових актів, факт транспортування товару підтверджується товарно - транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 118 - 148 т.1)

Розрахунок за вказаним договором проводився у безготівковій формі на загальну суму 1422971,99 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 168-198 т.2)

Отримання товару здійснювала уповноважена на те особа - ОСОБА_1 за довіреностями, що були зареєстровані в журналі довіреностей на отримання ТМЦ, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 149-153 т.1)

З наданої до суду податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс" у липні 2012 року.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача зазначив, що податковий кредит було сформовано в липні 2012 року та відображено в декларації з ПДВ за липень 2012 року, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, оскільки в акті перевірки була допущена технічна помилка.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними. З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось транспортом ГАЗ 33021 державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (а.с. 77 т. 1).

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договором № 1064 від 01.06.2012 року товар поставлявся на склад позивача, що розташований за адресою м. Харків, вул. Матросова, 9. Наявність складського приміщення у позивача за вказаною адресою підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 75-76 т. 1).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність подорожніх листів при транспортуванні товару, оскільки наказом №02-ОД по Товариству з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві від 03.01.2012 року передбачено, що при транспортуванні товарно-матеріальних цінностей власним транспортирним засобом оформлять товарно-транспортними накладними (п. 10 наказу). Факт використання транспортного засобу в господарській діяльності підтверджується видатковими накладними на придбання палива, актами на його списання та штатним розкладом, щодо наявності посади водія на підприємстві.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором поставки товару, видатковими, податковими та товарно -транспортними накладними, прибутковими актами та банківськими виписками, щодо проведених розрахунків.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Транс", здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№596216 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" є: неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; вантажний автомобільний транспорт. В подальшому вказаний товар було реалізовано, що підтверджено первинними документами ( а.с. 155-249 т. 1; 1-139 т. 2)

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп.198.3 , 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192204 від 22.04.2013р.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року по справі № 820/3575/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 820/3575/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.