Ухвала суду № 35739019, 27.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10689/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК-Монтаж" Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ІК-Монтаж" подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІК-Монтаж" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 травня 2013 року №1436/22.8-15/34965004;

визнати протиправним дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених між ТОВ "ІК-Монтаж" у 2012 році з ТОВ "Артель В.М.", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" та ТОВ "К.А.Н. Строй", нікчемними;

зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ "ІК-Монтаж", оформленої актом від 18 травня 2013 року №1436/22.8-15/34965004.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі міста Києва по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІК-Монтаж", за результатами якої складено акт від 18 травня 2013 року №1436/22.8-15/34965004 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК-Монтаж" по взаємовідносинах з ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.".

зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі міста Києва вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі акта від 18 травня 2013 року №1436/22.8-15/34965004 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІК-Монтаж" по взаємовідносинах з ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.".

в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом м неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІК-Монтаж", за результатами якої складено акт від 18 травня 2013 року №1436/22.8-15/34965004 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК-Монтаж" (код ЄДРПОУ 34965004) по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Артель В.М." (код ЄДРПОУ 34956843) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" (код ЄДРПОУ 37848367) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012." (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що перевірка позивача проведена згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі постанови слідчого Слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі м. Києва Яковлєва С.О. від 29 березня 2013 року; копію наказу від 29 квітня 2013 року №354 вручено директору ТОВ "ІК-Монтаж" та ознайомлено з направленням від 29 квітня 2013 року №1457/22-80.

Відповідач вважає, що в результаті порушення постачальниками своїх податкових зобов'язань та приписів законодавства, угоди укладені між ТОВ "ІК-Монтаж", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп", мають протиправний характер, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними правочинами, і, що такі угоди носять фіктивний характер; так само відповідач зазначає про нікчемність правочинів, укладених позивачем із генпідрядником - ТОВ "К.А.Н. Строй".

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про порушення частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215 та статті 216 Цивільного кодексу України та про відсутність об'єктів оподаткування при виконанні будівельних робіт, які підпадають під визначення статей 22, 185,188, 198 та 201 Податкового кодексу України.

В основу таких суджень відповідача покладено постанову слідчого Слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі м. Києва Яковлєва С.О. від 29 березня 2013 року та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №32012110030000004 за фактом фіктивного підприємництва контрагентів позивача - ТОВ "Артель В.М.", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" (непричетність засновників до фінансово-господарської діяльності, відсутність за юридичною адресою).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІК-Монтаж", з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби, за наявності підстав для її проведення та за умови вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки до початку проведення такої перевірки.

Відповідач не надав суду копій постанови слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі м. Києва Яковлєва С.О. від 29 березня 2013 року, наказу про призначення перевірки ТОВ "ІК-Монтаж" та доказів вручення такого наказу до початку проведення перевірки.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено існування в межах спірних правовідносин підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та, що така перевірка проведена у відповідності до встановленої процедури, тому дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІК-Монтаж" вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб що передбачені Податковим кодексом України, є протиправними.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Наведені норми вказують, що питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних, та правочинів, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто нікчемних, вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ "ІК-Монтаж", ТОВ "Артель В.М.", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" та ТОВ "К.А.Н. Строй", матеріали справи не містять.

Органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок чи актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відповідачем не наведено, а судом першої інстанції не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та контрагентами-покупцями, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; використані відповідачем постанова слідчого та матеріали досудового розслідування не можуть підтверджувати відсутність реального здійснення операцій ТОВ "ІК-Монтаж" за перевірений період чи свідчити про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підтвердження реальності господарських операцій по виконанню будівельних робіт з ТОВ "Артель В.М.", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" та ТОВ "К.А.Н. Строй" за грудень 2012 року та задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість позивач надав до суду копії договорів субпідряду на виконання монтажних робіт по монтажу інженерних мереж, що укладені з ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" (субпідрядники); копії договірної ціни, довідок про вартість робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт; копії виписок банку по оплаті придбаних робіт; копії договору будівельного підряду, укладеного між позивачем (підрядник) та ТОВ "К.А.Н. Строй" (генпідрядник), та додаткових угод до нього; копії довідок про вартість будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, що складені та підписані ТОВ "ІК-Монтаж" і ТОВ "К.А.Н. Строй".

Придбані у ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" будівельно-монтажні роботи, замовлялись позивачем з метою виконання зобов'язань перед генпідрядником - ТОВ "К.А.Н. Строй"; у свою чергу відповідач не надав доказів, які б підтверджували зворотне.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки Акта перевірки про нікчемність та фіктивність правочинів, укладених між ТОВ "ІК-Монтаж", ТОВ "Артель В.М.", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" та ТОВ "К.А.Н. Строй", про порушення ТОВ "ІК-Монтаж" частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215 та статті 216 Цивільного кодексу України та про відсутність об'єктів оподаткування при виконанні будівельних робіт, які підпадають під визначення статей 22, 185, 188, 198 та 201 Податкового кодексу України, є помилковими та виходять за межі повноважень відповідача.

Інформацію про висновки Акта перевірки відповідач вніс до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", а висновки Акта перевірки стали підставою для змін щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "ІК-Монтаж" за перевірений період, а саме: відповідач зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на 243 496,00 грн.

Відповідач на підставі необґрунтованих та непідтверджених висновків Акта перевірки, змінив дані, задекларовані ТОВ "ІК-Монтаж" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по грудень 2012 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки Акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість таких висновків, є правильними висновки суду першої інстанції, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зобов'язана вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі Акта перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.