Ухвала суду № 35738370, 03.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа№ 0907/5785/2012

Провадження №22ц/779/2735/2013 Категорія 27

Головуючий в 1 інстанції - Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач - Вакарук В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого-судді: Вакарук В.М.

суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,

секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ "Креді Агріколь Банк"

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.06.2013 року задоволено позов ПАТ "Креді Агріколь Банк", стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2008 р. в розмірі 1 337 293,15 (один мільйон триста тридцять сім тисяч двісті дев'яносто три) дол. США 15 центів та 48763,04 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят три) гривні 04 копійки пені та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.04.2008 р. на нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 та складаються з нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 58,12 м2, що належить ОСОБА_7 на праві власності, шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки за Договором іпотеки від 23.04.2008 р. вирішено задовольнити вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором від 22 квітня 2008 р. в розмірі 1 337 293,15 (один мільйон триста тридцять сім тисяч двісті дев'яносто три) дол. США 15 центів та 48 763,04 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят три гривні 04 копійки) гривень пені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» понесені судові витрати в розмірі 3441 грн. 00 коп.

Ухвалою цього ж суду від 08.05.2013 року задоволено клопотання представника банку про роз'єднання позовних вимог та виділено в окреме провадження позовні вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та розглянуто по даній справі тільки позовні вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_8.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи зазначає, що судом не дотримано положень 6 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якими встановлено обов'язок суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні зазначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Тому просила рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В засіданні апеляційної інстанції апелянтка не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" доводи апеляційної скарги заперечив.

Вислухавши доповідача, пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав..

За змістом ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що між АТ «Індустріально-експортний банк» (надалі перейменоване на ПАТ «Креді Агріколь Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 017/08 від 22 квітня 2008 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 500000,00 дол. США, в редакції від 22.07.2008р. на суму 1300000,00 дол. США зі строком погашення до 21.04.2023р. /а.с.10-15 /.

В забезпечення вищезазначеного зобов'язання 23 квітня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк» (надалі перейменоване на ПАТ «Креді Агріколь Банк») та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала банку в іпотеку наступне нерухоме майно: належні іпотекодавцю на праві власності нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 та складаються з нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», в цілому експертною вартістю 589 000,00 гривень 00 коп /а.с. 107-110/.

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1050,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

Із матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за даним договором відповідач не виконує, у зв'язку із чим розмір заборгованості становить 1337 293,15 (один мільйон триста тридцять сім тисяч двісті дев'яносто три) дол. США 15 центів та 48 763,04 гривень, (пеня станом на станом на 25.06.2012 року ), з яких: 1219885,08 дол. США - строкова та прострочена заборгованість; 117408,07 дол. США - прострочені відсотки; 48 763.04 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Зазначена обставина жодним чином не спростована.

Відповідно до п. 1.5., 1.5.1. Договору іпотеки за рахунок предмету іпотеки Позивач має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2. Договору іпотеки позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення забезпечених вимог у разі, якщо відповідач 1 не виконав будь-яке платіжне зобов'язання за кредитним договором від 22 квітня 2008 р.

Таким чином, суд, дослідивши умови кредитного договору та підставі положень ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" ч. 1 ст.589 ЦК України, ч.ч.1-2 ст. 590 ЦК України, та з урахуванням правової позиції ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ прийшов до правильного висновку, що позичальник та іпотекодавець є відмінними особами, при цьому ні ОСОБА_3, ані відповідач ОСОБА_7 не виконують основного зобов'язання за договором, забезпеченим іпотекою, не проводять своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість, тому обгрунтовано вважав за можливе задовольнити вимоги позивача шляхом одночасного звернення стягнення на предмет іпотеки із іпотекодавця та стягнення заборгованості із боржника, що узгоджується із правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та не буде подвійним стягненням.

В той же час, задоволення позову про стягнення коштів в іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. При цьому як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Посилання апелянта про порушення судом вимог п.6 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки таке твердження не ґрунтується на вимогах закону і спростовується фактичними матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу посилання апелянтки щодо допущення судом процесуальних порушень, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства тільки ті порушення процесуальних норм можуть братися до уваги, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

Виходячи із змісту ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: В.М. Вакарук

Судді: О.Є. Меленко

В.М. Васильковський