Рішення № 35717397, 11.11.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3010/13

Справа № 754/6937/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2013 м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Сивенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №180/МК/39/2007/840 від 04.09.2007 року в розмірі 213445,24 грн., мотивуючи свою вимогу тим, що за умовами п. 1.1. даного Договору позивач надав відповідачу у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 20000,00 доларів США на придбання автотранспортного засобу. Позивач в обґрунтування позовних вимог також зазначив, що згідно п. 4.1.2.1. Кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлені у розмірі 14,4 % відсотків річних та відповідно до п. 4.1.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредит та сплачувати відсотки згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору, але відповідач отримав кредит, свої зобов'язання за договором не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості яка станом на 15.03.2013р. становить 213445,24 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 13167,43 доларів США, що становить 105247,27 грн.; заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 9209,98 доларів США, що становить 73615,36 грн.; пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 3219,07 доларів США, що становить 25729,99 грн.; штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 1107,55 доларів США, що становить 8852,62 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, у якій просить слухати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням у пресі - газеті Київської міської Ради «Хрещатик» від 09 серпня 2013 року, про поважні причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

За зверненням до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи судом отримана інформація про місце проживання (перебування) відповідача 15.05.2013р., яка станом на 30.04.2013р. не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) даної фізичної особи.

Відповідно ч. 3 ст. 122 ЦПК України подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

За змістом позовних вимог позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши про заочний розгляд справи.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що 04.09.2007 року між сторонами, Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», та фізичною особою резидентом України ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №180/МК/39/2007/840, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого позивач надав відповідачу у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 20000,00 доларів США на споживчі потреби (а.с. 6, 11).

Згідно п.п. 1.3., 4.1.2.1. даного Кредитного договору кредит надається відповідачу строком по "04" вересня 2009 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом, які встановлені у розмірі 14,4 % річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів.

Відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.2.1. даного Кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредит та сплачувати відсотки згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідач отримав кредит, що підтверджується копією валютного меморіального ордеру №389 від 04 вересня 2007 року (а.с. 6), але свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Суд встановив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем кредитних зобов'язань утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, яка на 15.03.2013р. становить 213445,24 грн. та складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 13167,43 доларів США, що становить 105247,27 грн.; заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 9209,98 доларів США, що становить 73615,36 грн.; пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 3219,07 доларів США, що становить 25729,99 грн.; штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 1107,55 доларів США, що становить 8852,62 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з детальною розшифровкою нарахувань за періодами. (а.с. 8, 9).

Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладеного Кредитного договору №180/МК/39/2007/840 від 04.09.2007 року виникли грошові зобов'язання, за якими позивач надав відповідачеві послуги, а останній зобов'язався їх оплатити на визначених умовах та у відповідний строк, але відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті грошових коштів у строки та на умовах, визначених даним договором не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, у разі прострочення повернення чергової частини.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213 - 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 526, 530, 546, 610, 612, 625, 627, 634, 1046-1056 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, заборгованість за кредитним договором №180/МК/39/2007/840 від 04.09.2007 року в розмірі 213445,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2134,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Петріщева І.В.