Ухвала суду № 35708041, 16.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р.Справа № 2а-1870/7850/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника позивача Петрищева О.О.

представників відповідача Луніка О.В., Шаповал Л.О., Валуєва А.О., Сумцової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013р. по справі № 2а-1870/7850/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення:

- №0000442300 від 31.08.12р.;

- №0000462300 від 05.09.12.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 14.08.12 №2230/2250/05766356/28, яким встановлено порушення п. 246.4 ст. 246 ПК України. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000442300 від 31.08.12р. про донарахування екологічного податку у розмірі 2978740 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000462300 від 05.09.12 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 226 942 грн.

ПАТ "Сумихімпром" не погоджується з зазначеними вище податковими повідомленями - рішеннями, та вважає, що вони суперечить нормам діючого законодавства України виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідач вказує на заниження ПАТ "Сумихімпром" екологічного податку внаслідок невірного застосування підприємством ставки екологічного податку. Позивач зазначає, що в якості доказів забруднення відповідач наводить дані паспорту місця видалення відходів (МВВ) реєстраційний №7 відвалу фосфогіпсу II черга, дані паспорту МВВ №5 звалища залізного купоросу та дані паспорту МВВ №6 поля фільтрації (шлаконакопичувача), в яких зазначено перевищення допустимих норм забруднення.

Позивач вважає, що зазначені посилання податкового органу не доводять протиправності дій підприємства щодо заниження екологічного податку. Дані паспортів МВВ (додаток №7) не містять висновків про забруднення ґрунтових вод, атмосферного повітря та ґрунтів, підприємством, а є інформативними додатками в яких відображено загальні відомості про забруднення навколишнього природного середовища.

Також позивач зазначає, що експлуатація звалища залізного купоросу (паспорт місця видалення відходів №5) припинено ще у 2000 році, про що зроблено відповідну відмітку. Стосовно забруднення промисловими стічними водами, позивач відмічає, що останні утворюються після нейтралізації вапняковим молоком по системі шламопроводів та відкачуються до шламонакопичувача, який складається з трьох секцій. У першій та другій секціях відбувається відстоювання стоків та їх освітлювання. Осад, що утворюється у цих секціях під час відстоювання, складається з малорозчинних сполук кальцію, заліза та інших завислих речовин (пісок, ільменіт, деревне борошно). Утворений осад є твердою дрібнодисперсною нейтральною масою, яка не розчиняється у воді і не може потрапляти до підземних вод навіть за рахунок його вимивання атмосферними опадами. Тому, посилання відповідача на забруднення позивачем атмосферного повітря та водних об'єктів є необґрунтованими. Доказами забруднення водних об'єктів або атмосферного повітря можуть бути лише відповідні висновки компетентних органів, що здійснюють контроль у природоохоронній сфері (екологічна експертиза, гідрогеологічні висновки та ін.). Так, актом планової перевірки дотримання норм природоохоронного законодавства №26.07-15.08.2011, складеним Державною екологічною інспекцією в Сумській області, підтверджено правомірність нарахування підприємством екологічного податку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.12 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ в м. Сумах проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Сумихімпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 14.08.12 №2230/2250/05766356/28 (далі - акт перевірки). На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000442300 від 31.08.12р. про донарахування екологічного податку в розмірі 2 978 740 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000462300 від 05.09.12 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 226 942 грн.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення ПАТ "Сумихімпром" вимог п. 246.4 ст.246 Податкового кодексу України внаслідок невірного застосування підприємством ставки екологічного податку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення № 0000442300 від 31 серпня 2012 року та № 0000462300 від 05 вересня 2012 року прийняті Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області Державної податкової служби на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Сумихімпром" є промисловим підприємством по виробництву мінеральних добрив, двоокису титану та іншої продукції хімічного виробництва, відтак, в процесі виробництва продукції утворюються рідкі відходи у виді, шламів 1 та 2 стадії очищення, стічних відходів ХВО (хімводоочищення), твердих відходів у вигляді фосфогіпсу та залізного купоросу.

Отже, відповідно до Закону України "Про відходи", позивач є виробником відходів, оскільки його діяльність призводить до утворення відходів.

Згідно підпункту 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до п.п. 240.1.3 п.240.1 ст. 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи , під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

ПАТ "Сумихімпром", яке є платником екологічного податку, подавав до Сумської МДПІ податкові декларації з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, обчислюючи розмір екологічного податку за податковий (звітний) квартал, виходячи із ставок податку, встановлених ст.246 Податкового кодексу України. Дані податкових декларацій наведено в акті документальної планової перевірки ПАТ "Сумихімпром" від 14.08.2012р.

Відповідно до п.п. 242.1.3 ст. 242 Податкового кодексу України, об'єктом та базою оподаткування, зокрема, є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах протягом звітного кварталу.

Поняття "розміщення відходів" застосовується у визначенні, наведеному у п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а саме розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Аналогічне визначення мстить і Закон України "Про відходи", згідно ст. 1 цього Закону, розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Спеціально відведенні місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах встановлені ст. 246 Податкового кодексу України.

Відповідно до норм п.246.4 ст. 246 Податкового кодексу України, за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 -246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Статтею 28 Закону України "Про відходи" встановлено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведений порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1216. Згідно пункту 20 зазначеного Порядку, на підставі даних паспортів органи Мінекоресурсів на місцях разом з місцевими державними адміністраціями готують висновки щодо рівня екологічної безпеки МВВ, визначають категорію їх екологічної безпеки для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Висновки надсилаються власникам МВВ для вжиття ними заходів, спрямованих на забезпечення екологічно безпечного функціонування МВВ.

Пунктом 2 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів визначено, що реєстр місць видалення відходів - це система даних, одержаних у результаті обліку та опису всіх об'єктів і спеціально відведених місць, де здійснюються операції з видалення відходів.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, на кожне місце видалення відходів складається спеціальний паспорт, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації. Спеціальний паспорт складається власником МВВ відповідно до Інструкції про зміст і складання паспорта місці видалення відходів.

Пунктом 19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів встановлено, що щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються органами Мінекономіки на місцях. У разі необхідності, за рішенням місцевих державних адміністрацій може здійснюватися позачергове уточнення даних паспортів МВВ.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 №12 затверджено Інструкцію про зміст і складання паспорту місць видалення відходів (далі - Інструкція).

Абзацом 6 розділу 1 вказаної Інструкції визначено, що власники МВВ несуть відповідальність за достовірність і повноту інформації, наведеної в паспорті.

Даною Інструкцією визначено порядок заповнення розділу ХІ паспорту місця видалення відходів "Категорія екологічної безпеки МВВ", а саме зазначено, що категорію екологічної безпеки МВВ для навколишнього природного середовища і здоров'я людини визначають органи Мінекономіки на місцях разом з місцевими державними адміністраціями на підставі даних паспорта МВВ про обсяги накопичених відходів та клас їхньої небезпеки для людини, про наявність у районі МВВ забруднення вод, ґрунтів, атмосферного повітря та його рівень, про рівень природних та штучних засобів (водотривкі шари порід, ізоляційні екрани тощо) відвертання забруднення навколишнього середовища, про наявність та рівень моніторингу вод, ґрунтів, атмосферного повітря в районі МВВ, про особливості розташування МВВ, про рівень додержання вимог експлуатації МВВ тощо.

Отже, виходячи з аналізу перелічених норм законодавства, колегія суддів доходить висновку, що документом який є підставою для визначення категорії екологічної безпеки місць видалення відходів для навколишнього природного середовища є дані паспортів, які занесені до реєстру місць видалення відходів. При цьому повноваження щодо визначення категорії екологічної безпеки МВВ для навколишнього природного середовища і здоров'я людини належать органам Мінекономіки на місцях разом з місцевими державними адміністраціями.

Судом першої інстанції встановлено, що на балансі ПАТ "Сумихімпром" знаходяться три об'єкти розміщення відходів виробництва: відвал фосфогіпсу (2 черга); звалище залізного купоросу; шламонакопичувач (поля фільтрації). На підприємстві ведуться паспорти місць видалення відходів на кожний об'єкт розміщення відходів виробництва:

- паспорт місця видалення відходів №7 від 16.05.00, який ведеться на об'єкт відвал фосфогіпсу 2черга (кальцію сірчаного) (т.2 а.с. 197 - 220);

- паспорт місця видалення відходів №5 від 16.05.00 на звалище залізного купоросу (т.2 а.с. 153-173);

- паспорт місця видалення відходів №6 від 16.05.00. Поля фільтрації (шламонакопичувач) (т.2 а.с. 175 - 196).

Відповідно до паспорту місця видалення відходів №5 на звалище залізного купоросу, режим функціонування МВВ - закрите (не експлуатується з 2000 року). Поля фільтрації (шламонакопичувач, паспорт МВВ №6) та відвал фосфогіпсу (кальцію сірчаного, паспорт МВВ №7) - діючі.

Відповідно до розділу III "Природно-геологічна характеристика місця видалення відходів" паспорту місця видалення відходів №7 (відвал фосфогіпсу 2 черга), у пункті "якісна оцінка захищеності підземних вод" (умовні категорії захищеності) зазначено - незахищені. Відповідно до розділу VII "Відомості про забруднення навколишнього середовища" зазначені дані про забруднення підземних (грантових) вод, атмосферного повітря та ґрунтів в районі МВВ.

У паспорті місця видалення відходів №6 (поля фільтрації, шламонакопичувач), розділі III "Природно-геологічна характеристика місця видалення відходів", у пункті "якісна оцінка захищеності підземних вод" (умовні категорії захищеності) зазначено - незахищені. Відповідно до розділу VII "Відомості про забруднення навколишнього середовища" зазначені дані про забруднення підземних (грантових) вод, атмосферного повітря та ґрунтів в районі МВВ .

Крім того, відповідно до листа Державного управління охорони навколишнього середовища в Сумській області, згідно даних реєстру МВВ категорія екологічної безпеки полів фільтрації - А (малонебезпечні), категорія екологічної безпеки відвалу кальцію сірчаного - В (небезпечні) (т.3 а.с. 13).

Колегія суддів зазначає, що для визначення ставки екологічного податку відповідно до п. 246.4 ст. 246 Податкового кодексу України повинні враховуватись не фактичне існування забруднення навколишнього середовища внаслідок експлуатації МВВ, а забезпечення повного виключення попадання забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водні об'єкти внаслідок його експлуатації.

Колегія суддів вважає, що для визначення даного критерію повинні враховуватись найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад походження та технічні характеристики МВВ, а також порядок експлуатації.

Вказані дані містяться у паспорті МВВ і на підставі них визначається категорія екологічної безпеки МВВ.

Таким чином, враховуючи дані паспортів МВВ №6 та №7 щодо незахищеності підземних вод в районі МВВ та забруднення навколишнього природного середовище у районі МВВ, дані реєстру МВВ щодо категорії екологічної безпеки полів фільтрації та відвалу фосфогіпсу, колегія суддів доходить висновку, що об'єкти видалення відходів виробництва, які знаходяться на балансі ПАТ "Сумихімпром" - не забезпечують повного виключення попадання забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водні об'єкти, відтак ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 ст.246 Податкового кодексу України повинні бути збільшені у 3 рази.

При цьому, посилання позивача на те, що при проведені планової перевірки податковим органом безпідставно було використано лише дані паспорту №7, в якому допущено опечатку (в розділі III Природно - геологічна характеристика МВВ не вірно зазначена оцінка захищеності підземних вод "незахищені" замість "захищені") та не взято до уваги первинну технічну документацію, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на таке.

Як вже зазначалося, згідно з п. 19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються органами Мінекономіки на місцях. У разі необхідності, за рішенням місцевих державних адміністрацій може здійснюватися позачергове уточнення даних паспортів МВВ. Як пояснив в суді першої інстанції представник позивача, ПАТ "Сумихімпром" не зверталось до відповідних органів для вирішення питання щодо внесення уточнень до даних паспортів МВВ, зокрема щодо розділу III "Природно - геологічна характеристика МВВ", а відтак твердження позивача щодо опечатки в даних паспорту МВВ №7 колегія суддів вважає безпідставним.

Крім того, твердження позивача про те, що податковим органом було донараховане грошове зобов'язання з екологічного податку в тому числі і по звалищу залізного купоросу (паспорт МВВ №5), яке не експлуатується з 2000 року, колегія суддів також вважає безпідставним, оскільки, як вбачається з розрахунку, наданого суду першої інстанції податковим органом, нарахування грошового зобов'язання з екологічного податку було зроблено виходячи з обсягів відходів, які підприємство самостійно визначило у податкових деклараціях з екологічного податку, поданих до Сумської МДПІ (т.2. а.с. 223 - 225, а.с.228 - 251, т.3 а.с. 1-5).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000442300 від 31 серпня 2012 року та № 0000462300 від 05 вересня 2012 року прийняті Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області Державної податкової служби на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Доводи апеляційної скарги про те, що твердження суду першої інстанції про незахищеність підземних вод МВВ відвалу фосфогіпсу II черга прямо суперечать паспорту МВВ та інструкції "Про зміст і складання паспорта МВВ" є необґрунтованими, оскільки, згідно листа Державної екологічної інспекції у Сумській області № 1609/02-19 від 20.07.12 р., на підприємстві ПАТ "Сумихімпром", відповідно до проведеної інвентаризації викидів, визначено 266 джерел викидів, з яких в атмосферне повітря надходять азоту оксиди, вуглецю оксид, тверді речовини, аміак, кислота сірчана, газоподібні фосфористі сполуки та інші забруднюючі речовини (всього близько 40 найменувань), з загальним викидом 6625,808 тонн/рік.

Фактично, за даними статистичної звітності 2-тп (повітря), у 2009-2010 роках підприємством в атмосферне повітря викинуто 1284,922 тонн та 1993,707 тонн забруднюючих речовин відповідно. Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2010 році в порівнянні з 2009 роком обумовлено тим, що підприємство почало нарощувати обсяги виробництва продукції після періоду простою.

На ПАТ "Сумихімпром" розроблені та погоджені в установленому порядку паспорти місць видалення відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1216 "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (МВВ)" на такі об'єкти: звалище залізного купоросу (паспорт від 16.05.2000 р. № 5), поля фільтрації (шламонакопичувач) (паспорт від 16.05.2000 р. № 6), відвал фосфогіпсу 2 черга (паспорт від 16.05.2000 р. № 7) та відвал фосфогіпсу 1 черга (паспорт від 16.05.2000 р. № 8). Ревізія даних паспорту проводиться щорічно.

Також, відповідно до листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області від 10.07.2012 р. № 1854/07, за даними "Звіту про проведення скиду освітлених стічних вод в р. Псел з 3-ї секції шламонакопичувача в період паводку 2012 р." у контрольному створі спостерігалися перевищення ГДК за період скиду по завислим речовинам, азоту амонійному, нітратам, фосфатам, залізу загальному, мангану, нікелю. За інформацією підприємства, перевищення по завислим речовинам, нітратам, фосфатам, залізу загальному були спричинені в основному перевищенням по вказаним речовинам в фоновому створі.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 18.01.2013 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013р. по справі № 2а-1870/7850/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2013 р.